У Монастирищі попрощались із загиблим на фронті 19-річним Дмитром Копиловим

У Монастирищі попрощались із загиблим на фронті 19-річним Дмитром Копиловим

Дмитро Копилов у складі 106-ї окремої бригади Сил територіальної оборони ЗСУ був направлений для виконання бойових завдань на Сумський напрямок.

«На щиті» повернувся на рідну Київщину з фронту військовий Дмитро Копилов.

Дмитро Віталійович Копилов не встиг прожити своє довге життя.

«Не встиг здійснити всіх мрій. Не встиг сказати ще тисячі важливих слів. Але у свої 19-ть встиг стати Героєм — показати, що означає справжня відданість, мужність і честь. Дмитро Копилов навіки наш Герой», — пишуть про захисника у громаді.

Народився Дмитро 15 лютого 2007 року у селі Долинці в родині Наталії та Віталія Копилових.

Він мав старшу сестричку. З першого по п’ятий клас навчався у Шуляківській школі. Далі перевівся до Монастирищенської школи-інтернату (нині — Монастирищенська філія ліцею «Успіх»).

Після закінчення 9-го класу вступив до ДНЗ «Жашківський аграрно-технологічний професійний ліцей» та майже відразу, в перші місяці навчання, перевівся до ДНЗ «Монастирищенський професійний ліцей», де у 2025 році здобув дві спеціальності — електрогазозварника та водія автотранспортних засобів категорії «С».

Дмитро Копилов був спокійним, добрим, працьовитим. Його молоде життя лише розпочиналося. Він мав важливу робітничу професію, роботящі руки та багато гарних планів і мрій на майбутнє.

«Але у своєму юному віці наш хоробрий Захисник прийняв доросле, виважене рішення — не чекати, коли хтось інший звільнить країну, а йти самому її захищати від загарбницьких рук. Тож, допоки одні здорові, дужі, досвідчені ховались, втікали із України — невисокий, худорлявий 18-річний юнак пішов добровольцем на фронт. Пішов боронити Україну, українських дітей і ще ненароджених. Пішов відстоювати вільне і мирне майбутнє кожного з нас», — поділились земляки.

У 2025 році Дмитро Копилов опанував базову загальновійськову підготовку та пройшов фаховий курс операторів БПЛА, а здобувши військово-облікову спеціальність, Дмитро у складі 106-ї окремої бригади Сил територіальної оборони ЗСУ був направлений для виконання бойових завдань на Сумський напрямок.

Оператор безпілотних літальних апаратів із позивним «Демон» у складі 1-го екіпажу безпілотних авіаційних комплексів 3-го взводу БпАК завжди чітко й професійно виконував військові розпорядження.

Його робота відзначалася злагодженістю, витримкою та високою ефективністю.

23 квітня 2026 року під час виконання чергового завдання в районі населеного пункту Кружок Конотопського району Сумської області солдат Дмитро Копилов загинув, залишившись до останнього вірним присязі, своїм побратимам і Україні.

Поховали Дмитра 1 травня, у селі Шуляки Жашківської громади, де він жив.

Висловлюємо щирі співчуття рідним і близьким Героя.

Розділяємо з вами цей невимовний біль втрати, який не можна ані пояснити, ані загоїти словами.

«Нехай світла пам’ять про Дмитра стане для вас тихою опорою, а любов, яку він залишив після себе, зігріває навіть у найтемніші дні. Схиляємо голови у глибокій скорботі разом із вами. Дякуємо за Сина, за Захисника, за Людину, яка віддала своє життя заради інших. Його подвиг назавжди залишиться в історії, а ім’я — у наших серцях», -звернулись земляки до родини та близьких Дмитра Копилова.

Читайте також:

  • «Кияни просять надати звання Героя України (посмертно) Олександру Перзі, який закрив собою хлопчика під час теракту 18 квітня».

Ольга СКОТНІКОВА, «Вечірній Київ»