У Києві готують комплексні екологічні зміни стосовно водоймищ та зелених зон

На 2026 рік Київ переходить від традиційного механічного очищення до хімічної-біологічної комплексної ревіталізації водоймищ. Такий підхід передбачає попереднє дослідження стану водойми, застосування спеціальних методів очищення, а також подальший моніторинг результатів.

Про це повідомив директор Департаменту захисту довкілля та адаптації до зміни клімату КМДА Павло Іванов в інтерв’ю для спільного проєкту «Київ фм» та «Вечірнього Києва».

У пріоритеті п’ять водойм: ставок на Троєщині, озеро Сонячне, озеро Берізка, затока Десенка та Йорданське озеро. Роботи на цих об’єктах мають зменшити замулення, запобігти «цвітінню» води та поступово покращити її якість.

Окремо триває робота над збереженням проблемних водойм, зокрема озера Синє, рівень води якого падав останні десятиліття. Наразі ситуація там стабілізувалася: рівень води більше не знижується, а ризику втрати водойми немає.

«Проблема Синього озера не виникла за рік чи два — вона формувалася впродовж довгого періоду. Там цілий комплекс причин, які впливали на обміління. Зараз із цим об’єктом працюють фахівці КП „Плесо“, Інституту гідробіології, Державного агентства водних ресурсів. Усе це супроводжується науковими дослідженнями.», — запевнив Павло Іванов.

За словами директора Департаменту, у цьому році також планується масштабне озеленення. Фахівці планують висадити 6 тисяч дерев, понад 32 тисяч кущів і більше ніж 5 мільйонів квітів. Роботи з довкіллям вже розпочались: з початку цього року комунальні підприємства висадили більш як 500 дерев і близько 4 тисяч кущів. На ці потреби планують виділити понад 190 мільйонів гривень.

«Зараз триває підготовчий етап — підприємства закуповують посадковий матеріал, формують локації, де саме буде висадка. Тобто роботи вже йдуть і будуть активно продовжуватися впродовж весни.», — пояснив директор Департаменту.

Окрім того цього року збільшиться кількість ділянок без скошування трави до 108 локацій, із загальною площею близько 258 гектарів. Такий підхід має не лише естетичний, а й екологічний ефект, оскільки трава допомагає утримувати вологу в ґрунті, зменшувати перегрів територій у спеку та створює умови для оптимального життя для комах, запилювачів й дрібних тварин. До того ж у столиці розвивають і декоративні луки — ділянки з багаторічними травами та злаковими рослинами, які не потребують регулярного догляду. Цьогоріч таких локацій буде вже 30.

Як пояснив Павло Іванов, такі зміни спрямовані на поступове покращення стану довкілля та формування більш стійкого міського середовища, яке враховує як сучасні виклики, так і довгострокові потреби столиці.

Єлизавета ДОБРОЛЕНСЬКА, «Вечірній Київ»