Паркування для Києва не про заробіток, а про порядок у місті, — заступник голови КМДА Костянтин Усов

Водночас питання не лише в ціні чи знижках. У центрі фізично бракує місць для паркування, і без підземних паркінгів це не змінити. Світові мегаполіси вже давно обмежують кількість паркомісць і стимулюють альтернативи авто, тоді як Київ поки шукає баланс між попитом, доступністю і можливостями інфраструктури.

Як працює новий сервіс, скільки місто заробляє на паркуванні, хто встановлює вартість евакуації авто і чи з’являться у місті паркомати — про це для спільного проєкту «Київ FM» та «Вечірнього Києва» поговорили з Костянтином Усовим, заступником голови Київської міської державної адміністрації.

115 МІЛЬЙОНІВ ГРИВЕНЬ ЗАРОБИЛО МІСТО НА ПОГОДИННОМУ ПАРКУВАННІ ЗА МИНУЛИЙ РІК

— Тарифи на паркування, які не змінювалися у Києві 5 років, зросли усього
на 5 гривень. Чому саме така цифра?

— Це точно не максимальна ціна, яку можна було встановити, але ми не женемося за підвищенням. Адже для нас паркування — це не про заробіток, а про порядок у місті, на дорогах якого щодня фіксується близько мільйона автомобілів. Зараз година паркування у середмісті коштує 40 гривень, у прилеглих до центру районах — 30, а в спальних — 10 гривень. Ці п’ять гривень підвищення — це радше свідомий крок стримування. Ми хочемо, щоб система працювала прозоро і зручно для людей, щоб формувалася культура оплати і впорядкованого паркування, а не щоб просто збільшувалися надходження до бюджету.

— Але ж місто щось таки заробляє на паркуванні, про які суми йдеться?

— Коли у 2021 році я прийшов в міську адміністрацію і почав займатися цією сферою, тоді місто отримувало за погодинне паркування приблизно 22 мільйони гривень на рік. Значна частина ринку була в тіні — працювали так звані «паркувальники», які брали готівку і видавали себе за представників міста. Зараз цю історію ми в основному прибрали. Оплата повністю безготівкова, через застосунок, усе прозоро. І відповідно — змінився результат.

У 2025 році погодинне паркування принесло місту близько 115 мільйонів гривень. Ще 65 мільйонів — це спеціально обладнані майданчики зі шлагбаумами. Окремо є послуга бронювання паркомісць — це ті самі «зарезервовані» місця біля банків, магазинів чи інших громадських закладів, і вона дала ще майже 30 мільйонів. Тобто загалом — понад 210 мільйонів. Ще близько 136 мільйонів — місто отримало в 2025 від штрафів за порушення правил паркування. Але, чесно кажучи, це не те, на чому ми хочемо заробляти.

Так, ці кошти йдуть у бюджет, але наше завдання — щоб ситуація — не вимірювалась коштами. Нам важливо, щоб люди не порушували правила дорожнього руху при паркуванні, не створювали хаос на тротуарах, і просто оплачували паркування. У підсумку це і для них дешевше, і для міста — більш правильна модель.

— До речі, про ці заброньовані місця. Ми часто бачимо таблички «паркувальна зона для клієнтів банку» чи «паркувальна зона для мешканців готелю». Але чи завжди вони встановлені законно?

— Насправді це дуже легко перевірити. На кожній офіційній табличці є QR-код. Якщо його відсканувати, ви потрапляєте на сторінку комунального підприємства, де чітко видно: хто саме орендує це місце, скільки платить і є посилання на договір. Тобто система повністю прозора — ніхто не може просто так поставити табличку
і «забрати» собі частину міського простору.

Якщо ж ви підходите і бачите, що QR-коду немає — це вже привід засумніватися. У такому випадку можна звернутися на 1551, ми перевіримо і, якщо табличка встановлена самовільно, її приберуть.

ЗНИЖКА 90% НА ПАРКУВАННЯ: ХТО МОЖЕ СКОРИСТАТИСЯ

— Зміна тарифів — не єдина новація у сфері паркування. Київ запустив унікальну послугу — підписку на паркування зі знижкою майже 90%. Хто може нею скористатися?

— Так, паралельно з невеликим підвищенням тарифів ми думали про інше — як зробити паркування доступнішим для тих, хто фактично утримує місто. У світі зазвичай працює резидентна модель і чітка прив‘язка до місця проживання: якщо ви мешканець міста — ви платите менше, ніж гості міста. Ми — свідомо від цього відмовилися і вважаємо такий підхід не правильним.

Для нас — не важливо, де людина прописана, не важливо, чи є в неї квартира в Києві. Для нас не важливо, хто були її батьки і чи були вони прописані на Хрещатику. Ви можете бути з Луганщини, з Донеччини, з Криму, з Харкова, з Бучі, або з Обухова, але в цей же час ви можете працювати в Києві, розвивати Україну в Києві, і саме в Києві — сплачувати податки, саме тут — рухати економіку.

Для нас головний критерій — сплата податків у Києві. Якщо ваш податковий номер обслуговується київською податковою або за вас платить податки київський роботодавець, ви — пріоритетний для мерії Києва. Ми будемо берегти вас. Ми хочемо, щоб ви продовжували працювати в Києві. І саме для вас ми робимо знижку на паркування на рівні 90%.

Механіка проста: заходите у «Київ Цифровий», проходите підтвердження через Дію або BankID, і протягом кількох годин отримуєте статус платника податків міста. Після цього відкривається доступ до пільгової підписки на паркування.

Щодо вартості — вона також розрахована на різні потреби. Найдешевше — паркування у 3-тій зоні — 299 гривень на місяць. Якщо ви регулярно заїжджаєте ближче до центру — є варіант за 999 гривень. А повний доступ по всьому місту, включно з центром, обійдеться у 1499 гривень на місяць.

Користуватися підпискою теж дуже просто. Не потрібно щоразу відкривати додаток чи запускати сесію. Інспектор одразу бачить у системі, що у вас є абонемент. Випадкові штрафи за неоплату паркування — неможливі на технічному і програмному рівні.

— Щодо підписок є обмеження: до кінця року одна людина не може купити більше двох. Навіщо це, і, загалом — абонемент купується на авто чи на власника?

— Підписка прив’язується до автомобіля і його номерного знаку, а не до людини. Тобто фактично ви купуєте її на конкретне авто.

Обмеження — до двох підписок на одну людину до кінця 2026 року — це тимчасове рішення. Ми зараз тестуємо цю модель і дивимося, як вона працює на практиці.

Якщо побачимо, що система працює добре, у 2027 році ці обмеження плануємо зняти. Але натомість з’явиться інше правило: підписку можна буде оформити лише на автомобіль, який належить вам або яким ви офіційно користуєтесь. Йдеться про так званого «належного користувача» — коли інформація про вас внесена до Єдиного державного реєстру транспортних засобів. Тобто навіть якщо авто не ваше, але ви ним користуєтесь офіційно — обмежень не буде.

Зараз такої інтеграції з реєстром ще немає, тому і діє альтернатива. Вона потрібне, щоб уникнути ситуацій, коли підписки масово оформлюють на чужі автомобілі.

160 ОФОРМЛЕНИХ ПІДПИСОК У ПЕРШИЙ ДЕНЬ РОБОТИ

— Наскільки новація зацікавила киян?

— У перший день люди почали з верифікації — перевіряли, чи є вони платниками податків у Києві. Загалом 1722 особи ініціювали таку перевірку, з них 1578 отримали підтвердження.

І вже після цього 160 людей оформили підписку на паркування. Причому більшість обрали найдорожчий варіант — 146 підписок саме на повний пакет за 1499 гривень. Загалом за перший день місто отримало понад 220 тисяч гривень тільки від підписок — окремо від погодинного паркування.

Якщо порівнювати, раніше ми теж мали абонементи, але вони були значно дорожчими — понад 5 тисяч гривень на місяць навіть зі знижкою. Їх здебільшого купували юридичні особи, а фізичні — майже ні. Максимум, що ми продавали раніше, — це 60–65 абонементів на місяць. А зараз — 160 підписок за один день.

— Ще важливе питання — місця для паркування. Чи є сенс купувати абонемент тим, хто щодня їздить у центр, якщо немає гарантії, що знайдеш де стати?

— Якщо говорити відверто, у центрі Києва кардинально збільшити кількість паркомісць без підземних паркінгів неможливо. Це обмежений простір, і він уже фактично вичерпаний.

І питання не тільки в тому, що місць мало, а й у тому, що автомобілів дуже багато. Місто не може «заборонити» людям їхати в центр — це вибір кожного. Наше завдання — зробити систему, яка цей попит регулює.

У світі це працює так: коли паркування на вулиці має зрозумілу і достатньо високу ціну, а безкоштовного хаотичного паркування майже немає, тоді з’являється стимул користуватися альтернативами — підземними паркінгами. І саме це створює економічний сенс такі паркінги будувати. Бо це дорогі проєкти, і вони працюють тільки тоді, коли є попит і правильна тарифна політика.

Тому для Києва це стратегічне питання: або чекати на приватні інвестиції, або, можливо, місту доведеться вкладатися в підземну паркувальну інфраструктуру самостійно.

НА МІСЦІ «МЕТРОГРАДУ» МАЄ З’ЯВИТИСЯ ПІДЗЕМНИЙ ПАРКІНГ ТА УКРИТТЯ

— Але навіть якщо знайти кошти — де знайти ділянку у центрі?

— Ми зараз якраз шукаємо такі можливості і дивимося на різні локації. І є один екзотичний варіант — це «Метроград» під Бессарабкою, на перетині бульвару Шевченка та вулиць Велика Васильківська і Хрещатик.

Свого часу це був активний торговельний об’єкт, але сьогодні він значною мірою занедбаний. І, відверто кажучи, як торговий центр він уже не має перспектив. Люди зараз не хочуть спускатися під землю ні за покупками, ні навіть для переходу вулиць — тим більше в умовах війни, коли і так доводиться спускатися в укриття.

Є ще один важливий момент — велика частка цього об’єкта належить російським власникам, в тому числі підсанкційним. І зараз місто шукає юридичні механізми, а чи можливо повернути цей простір громаді — чи то за результатами націоналізації, яку вже ініціювало Міністерство юстиції, чи то за результатами інших процедур.

Ідея в тому, щоб переосмислити цей об’єкт: перетворити його на підземний паркінг і водночас укриття. Але це складна історія — таких рішень у Києві ще не було.

Тому зараз ми на етапі дослідження: будемо замовляти обстеження, технічні передпроєктні роботи і дивитися, чи можливо там фізично облаштувати заїзди, виїзди, вентиляцію, всі необхідні інженерні рішення. Якщо від архітекторів і проектантів відповідь буде «так», тоді ми як столиця будемо виходити з цією ідеєю на рівень держави і казати: «Метроград має належати Києву і стати зразковим паркінгом та укриттям на час тривоги».

— А що каже світовий досвід — як у великих містах вирішують проблему браку паркомісць, зокрема, в середмісті?

— Якщо коротко, великі мегаполіси зараз рухаються у зворотному напрямку — вони не збільшують кількість паркомісць, а навпаки обмежують їх.

Наприклад, у Лондоні змінили підхід до будівництва в центрі. Якщо раніше був норматив, скільки паркомісць має бути на певну кількість квартир чи офісів, то зараз логіка інша — фактично стимулюють їх не будувати взагалі.

Чому? Бо будь-яка кількість паркомісць автоматично притягує ще більше автомобілів. Це така неочевидна, але перевірена практика. Тому міста одразу дають сигнал: це центр, тут не буде зручного паркування, шукайте інші способи пересування — і паралельно розвивають транспорт.

Є ще більш радикальний приклад — Токіо. Там ви взагалі не зможете купити і зареєструвати автомобіль, якщо не доведете, що у вас є місце для паркування. Але на сьогодні ми не йдемо цим шляхом. На сьогодні наша задача — не обмеження, а розвиток інфраструктури.

КИЇВ НЕ ВПЛИВАЄ НА ФОРМУВАННЯ ЦІНИ ЗА ЕВАКУАЦІЮ АВТО

— На початку квітня говорили, що приватні перевізники планують
підвищити вартість евакуації авто. Ціна справді зросла?

— Місто не встановлює тариф на евакуацію — це важливо розуміти. У Києві працюють 14 приватних компаній, які займаються транспортуванням автомобілів, і саме вони визначають вартість своїх послуг. Наскільки мені відомо, зараз тариф зріс до 1680 гривень за евакуацію.

При цьому ці компанії не є «підрядниками» міста у класичному розумінні. Місто не платить їм за роботу — вони працюють через публічну оферту. Тобто будь-яка компанія, яка відповідає вимогам, може зайти на цей ринок і працювати. Коли я прийшов на посаду, таких компаній було шість — зараз їх уже чотирнадцять, ринок відкритий і нерегульований.

Якщо говорити про витрати водія, чиє авто було евакуйоване, то їх три: оплата транспортування — компанії, оплата зберігання автомобіля на штрафмайданчику — Національній поліції, і штраф — до міського бюджету. При цьому штраф — фіксований, його розмір встановлює Верховна Рада, і місто не може його
змінювати.

400 ТИСЯЧ ШТРАФІВ ТОРІК ВИПИСАЛИ ІНСПЕКТОРИ ЗА ПОРУШЕННЯ ПАРКУВАННЯ

— Але евакуйовують не всіх порушників, частина з них отримують штрафи. Як працює ця система?

— За минулий рік ми оштрафували близько 400 тисяч автомобілів за порушення правил паркування. Але важливо розуміти: підхід змінився. Якби це був 2021 рік, значну частину з них просто евакуювали б. Зараз ми діємо інакше — евакуація застосовується лише тоді, коли авто реально створює проблему: блокує рух, заважає пішоходам або створює небезпеку.

У підсумку з цих 400 тисяч лише кожен восьмий автомобіль евакуювали. Решта — це штрафи без транспортування на штрафмайданчик. Тобто на одну евакуацію припадає сім випадків, коли ми обмежуємося штрафом, щоб стимулювати водіїв дотримуватися правил.

Цим займається інспекція з паркування — це не «паркувальники», а міські інспектори. Вони працюють у визначених зонах, патрулюють вулиці, фіксують
порушення, мають бодікамери і повноваження ухвалювати рішення на місці.

Їхня робота часто непомітна, але критично важлива. Бо мова не лише про правила — інколи неправильно припарковане авто може заблокувати виїзд швидкої, пожежної чи зупинити рух громадського транспорту. І в таких ситуаціях рішення потрібно приймати одразу.

— Зараз у Києві діє лише безготівкова оплата паркування через «Київ Цифровий». Але якщо людина не користується сервісом — як їй оплатити паркування? Чи можуть з’явитися паркомати?

— Це насправді відкрите питання, яке ми зараз обговорюємо. Ми розуміємо, що є люди, які не користуються «Києвом Цифровим», а іноді й узагалі не користуються цифровими сервісами чи банківськими картками. І вони прямо кажуть: ми готові платити, але дайте нам простий інструмент.

Звідси ідея з паркоматами. Але тут особисто в мене виникає багато практичних питань. По-перше, це витрати — такі пристрої коштують грошей. По-друге, як вони працюватимуть у наших умовах: без стабільного електропостачання, під час блекаутів, з перебоями зв’язку? Тобто це не лише питання «поставити
паркомат», а питання, чи буде він реально працювати і давати результат.

Тому для нас ключове — зрозуміти реальний попит. Якщо таких людей багато і це справді допоможе вивести ще більшу частину оплату з «тіні», тоді це має сенс і тоді це наша відповідальність. Якщо ж попит невеликий — треба думати, чи виправдані такі витрати. Поки що це робоча дискусія, і остаточного рішення немає. На даний час — ми точно приорітизуємо цифрові сервіси і рішення.

Читайте також:

• У Києві почала діяти підписка на паркування у форматі пільгових місячних абонементів: як оформити. Місто впроваджує новий підхід до користування паркувальним простором і створює вигідні умови для тих, хто сплачує податки до столичного бюджету.

Ірина ГЛАВАЦЬКА, «Вечірній Київ»