Дипломатам та представникам міжнародних організацій показали, як у Києві працює система соціальних та реабілітаційних послуг для родин з дітьми

У Київському міському центрі реабілітації дітей з інвалідністю відбулась зустріч за участі понад 30 послів, дипломатів та представників міжнародних організацій, присвячена розвитку соціальних і реабілітаційних послуг для підтримки родин з дітьми та реалізації національної реформи «Кращий догляд для кожної дитини» (Better Care Reform).

Про це повідомила заступниця голови КМДА Марина Хонда.

За її словами, для Києва це можливість чесно показати, як на практиці працює система підтримки — де вона вже дає результат і де потребує посилення.

«Коли ми говоримо про цю систему, для нас є дуже простий і водночас найскладніший орієнтир: щоб батьки, які виховують дитину з інвалідністю, не жили з постійним запитанням — що буде з моєю дитиною далі. Чи зможе вона бути самостійною, чи матиме можливість працювати, чи буде захищеною у дорослому житті. Саме тому ми вибудовуємо підхід, у якому дитина від раннього віку і до дорослішання отримує підтримку, спрямовану на максимальну незалежність», — поділилась Марина Хонда.

Вона зазначила, що такі послуги — це не лише про реабілітацію. Вони про захист дитини, підтримку родини і, що не менш важливо, про превенцію розлучення дітей з батьками чи доглядальниками.

«Ми чітко бачимо, що саме інвалідність у поєднанні з браком послуг на рівні громади часто стає причиною інституалізації дітей. Тому для Києва принципово розвивати послуги, які максимально наближені до сім’ї і дозволяють дитині зростати у звичному середовищі», — підкреслила Марина Хонда.

Заступниця голови КМДА звернула увагу. що повномасштабна війна лише загострила ці виклики. На початку вторгнення до Центру приїхали діти, які пережили вимушене переміщення, обстріли, тривале перебування в укриттях і складні маршрути евакуації.

Для дитини з інвалідністю це означає подвійну травму — фізичну і психологічну. І після повернення починається тривалий процес відновлення, адаптації та повернення відчуття безпеки.

«Саме тому ми говоримо про систему, а не про окремі послуги. Це взаємодія освіти, медицини і соціальної сфери, де важливо не лише надати допомогу, а зробити її доступною вчасно», — зауважила Марина Хонда.

Під час візиту закордонним гостям показали, як ця система працює в місті, зокрема у співпраці з Міністерством соціальної політики, сім’ї та єдності України, UNICEF Ukraine, Координаційним центр з розвитку сімейного виховання та догляду дітей, ініціативою Bring Kids Back UA спільно з Посольством Канади в Україні та Представництвом ЄС в Україні. Embassy of Canada to Ukraine, European Union in Ukraine. Окрему увагу приділили темі повернення дітей з тимчасово окупованих територій.

«І тут важливо розуміти: повернення дитини — це лише перший крок. Реінтеграція передбачає комплексну і довгострокову підтримку — медичну, психологічну, освітню, соціальну — з урахуванням індивідуальних потреб кожної дитини. Без цього повернення не стає відновленням, — підкреслила Марина Хонда. — Саме тому розвиток послуг у громаді, підготовка фахівців і створення безпечного середовища залишаються для нас ключовими пріоритетами».

Вона наголосила, що Київ сьогодні є одним із міст, яке приймає дітей із прифронтових і тимчасово окупованих територій, де постійно адаптують наші сервіси під ці нові виклики. Бо за кожною програмою стоїть конкретна дитина і її історія — це і визначає управлінські рішення.

Читайте також:

• У Києві сьогодні працюють понад 1500 психологів — у системі освіти, медицини та соціальної сфери, — Марина Хонда. За кожною цією цифрою — щоденна робота з людськими історіями, які в умовах війни стали значно складнішими.

Марія КАТАЄВА, «Вечірній Київ»