Захист інфраструктури і резервне живлення: як Київ готується до нового опалювального сезону

Про це «Вечірньому Києву» розповів в. о. першого заступника голови КМДА Петро Пантелеєв, окресливши ключові напрями підготовки та масштаби фінансування:

«Загалом ресурси, які вже спрямовані, — це близько 5 млрд грн. У другому кварталі місто планує профінансувати новий етап робіт. Наша задача — передбачити ще близько 7,5 млрд грн, щоб замовити обладнання, розрахуватися з підрядниками і авансувати нові проєкти, які стартують у травні-червні».

За його словами, одним із головних уроків минулої зими стала необхідність посилення автономності енергосистеми міста. Саме тому Київ робить акцент на резервних джерелах живлення та розподіленій генерації.

«Ми вже в активній фазі робіт по фізичному захисту об’єктів, розвитку когенерації, розподільній тепловій генерації і стійкості системи водопостачання».

Петро Пантелеєв підкреслив, що окремим напрямком залишається відновлення об’єктів, пошкоджених під час атак. Зокрема, тривають роботи на теплоелектроцентралях:

«Обов’язково потрібно відновити обладнання, яке було пошкоджено або зруйновано цієї зими. Паралельно місто інвестує у фізичний захист енергетичних об’єктів, щоб мінімізувати ризики нових пошкоджень».

Ще один напрямок — підвищення енергостійкості соціальної інфраструктури. У місті планують встановлювати сонячні електростанції та забезпечувати резервне живлення для освітніх і медичних закладів.

«Це побудова сонячної генерації для закладів освіти і резервне живлення для соціальної сфери».

Загалом план стійкості Києва оцінюється у 61 млрд грн, однак пріоритетні заходи, які мають бути реалізовані до найближчої зими, становлять близько 30 млрд.

«Водночас пріоритетні ініціативи, безпосередньо пов’язані з підготовкою до найближчого опалювального сезону, оцінюються приблизно у 30 млрд грн. Було проведено низку консультацій з урядом, за результатами яких визначено, що держава також долучиться до фінансування цих заходів, адже йдеться про проєкти фактично національного масштабу.

Державні кошти є одним із джерел фінансування, однак наразі ми зосереджуємося передусім на можливостях міста максимально забезпечити реалізацію плану стійкості. Це сьогодні пріоритет номер один для Києва. Роботи вже тривають», — констатував посадовець.

За його словами, нинішня підготовка є безпрецедентною за масштабами:

«Це перший досвід такого масштабу в новітній історії. Таких руйнувань раніше не було. Щоб роботи виконувалися безперебійно, необхідне регулярне і стабільне фінансування. Над чим ми зараз і працюємо. Бюджетна комісія підтримала рішення про збільшення статутного капіталу „Київтеплоенерго“ до 10 млрд грн. Найближчим часом це питання буде винесене на сесію», — підсумував в. о. першого заступника голови КМДА Петро Пантелеєв.

Міська влада розраховує, що за умови дотримання графіків Київ зможе реалізувати основні проєкти до початку холодів і підвищити стійкість енергосистеми перед новими викликами.

Нагадаємо, «Вечірній Київ» повідомляв про те, що Комплексний план енергостійкості передбачає кілька етапів і три складові фінансування. Перший блок містить критично важливі заходи, які місто може реалізувати власним коштом до кінця 2026 року. Йдеться про відновлення пошкоджених через російські обстріли об’єктів генерації, їхній додатковий захист, створення резервного живлення систем тепло- та водопостачання, ремонт тепломереж, запуск нових когенераційних установок, розвиток сонячної генерації та підтримку енергоефективних проєктів ОСББ.

Друга складова передбачає ширший перелік заходів, які можуть реалізувати після визначення джерел фінансування. У разі перерозподілу міського бюджету на ці потреби можуть спрямувати ще понад 13 мільярдів гривень до 2026 року.

Третій блок включає проєкти, що потребують змін у законодавстві та залучення ресурсів центральної влади.

Анастасія ВАСИЛЬЧУК, «Вечірній Київ»