У Києві шукають нові рішення для захисту культурної спадщини в умовах війни
Учасники міжвідомчої дискусії в КМДА говорили про наслідки російських ударів по пам’ятках, слабкі санкції для недобросовісних власників і нестачу інструментів, які дозволили б повноцінно захищати культурну спадщину.
Майже 4 тисячі пам’яток у Києві та десятки тисяч об’єктів по всій країні сьогодні опинилися в зоні ризику. Війна лише загострила проблеми, які існували роками: недосконале законодавство, слабкий контроль і відсутність дієвих механізмів впливу на власників.
Про це говорили під час міжвідомчої дискусії у КМДА, присвяченої збереженню культурної спадщини в умовах війни. До обговорення долучилися представники міської влади, Верховної Ради, Міністерства культури, ЮНЕСКО, експерти та громадські організації.
За оцінками фахівців, збитки від руйнування культурної спадщини вже обчислюються мільярдами доларів. А потреби на відновлення галузі в найближчі десять років — щонайменше 12 мільярдів.
Народний депутат Микола Княжицький наголосив: проблема має два виміри — зовнішній і внутрішній.
«Коли ми говоримо про захист культурної спадщини, абсолютно справедливо виокремлювати кілька проблем — це агресія російської федерації, від якої страждають об’єкти культурної спадщини по всій Україні, зокрема і в Києві. А також законодавство, яке не може повною мірою захистити пам’ятки від недобросовісних власників та змусити їх виконувати свої зобов’язання ані перед містом, ані перед громадянським суспільством», — зазначив він.
За його словами, місто фактично не має достатніх інструментів впливу на власників пам’яток. Через це об’єкти руйнуються, а відповідальність розмивається. Окремо він наголосив на потребі створення повноцінного реєстру культурної спадщини та механізмів швидкого реагування на її пошкодження.
Водночас Княжицький навів приклади прицільного знищення культурних об’єктів під час війни. Зокрема, Дніпровський художній музей уже вдруге постраждав від атак, а у Львові після влучання безпілотника пошкоджено ансамбль Бернардинського монастиря, де розташований Центральний державний історичний архів.
«Варто розуміти, що це не випадкові удари — росіяни прямо заявляють про цілі по об’єктах культурної інфраструктури», — підкреслив він.
Ще одна проблема — внутрішня. За словами депутата, нинішні штрафи не стримують власників, які свідомо доводять пам’ятки до руйнації.
«У європейських країнах штрафи сягають десятків, а подекуди й сотень тисяч євро вже за сам початок незаконних робіт або доведення пам’ятки до занедбаного стану. І це має реальний стримуючий ефект», — зазначив Княжицький.
Заступниця голови КМДА, депутатка Київради (фракція УДАР) Ганна Старостенко. наголосила, що для Києва ця тема має стратегічне значення.
«Київ має зберегти унікальний за масштабом спадок — майже 4 тисячі пам’яток. Саме тому місто ще у 2024 році долучилося до ініціювання змін до законодавства у цій сфері. Йдеться, зокрема, про законопроєкти №11 458 і №11 459, які передбачають посилення відповідальності за порушення пам’яткоохоронного законодавства та вдосконалення механізмів захисту», — зазначила вона.
За її словами, ці зміни потрібно ухвалювати якнайшвидше.
«Ми наполягаємо на значному підвищенні штрафів за доведення пам’яток до руйнації та їх знищення, а також на запровадженні кримінальної відповідальності за такі дії», — підкреслила Старостенко.
Голова Представництва ЮНЕСКО в Україні К’яра Децці Бардескі навела оновлені дані щодо втрат. За її словами, збитки, завдані пам’яткам, уже становлять близько 4,5 мільярда доларів, а загальні економічні втрати — 32 мільярди.
«Культурна спадщина в міському середовищі є вразливою, але водночас виступає важливим соціально-економічним чинником, який за умови належного управління та використання може стати ключем для забезпечення якісних, людиноцентричних, сталих та інклюзивних відновлювальних процесів», — зазначила вона.
Заступник міністра культури Іван Вербицький звернув увагу на інше: без взаємодії між усіма учасниками система не працює.
«Важливо, що тут присутньо багато стейкхолдерів і ми говоримо речі, з якими насправді погоджується більшість. Коли йдеться про принципи, цінності і те, до чого ми прагнемо, позиції є спільними: пам’ятки потрібно зберігати, необхідні законодавчі зміни мають бути ухвалені. Це та основа, на якій ми можемо рухатися вперед», — зазначив він.
Окремо він наголосив на необхідності тіснішої співпраці з правоохоронними органами — для фіксації пошкоджень і реагування на них. Також важливо регулярно звіряти дані між різними структурами, щоб уникати розривів у комунікації.
Серед практичних кроків — запуск єдиного Державного реєстру нерухомих пам’яток. Відповідну постанову вже ухвалено, і вона має стати основою для системного обліку культурної спадщини.
Ще один напрям — робота Українського фонду культурної спадщини, який уже зареєстрований у Бельгії і має стати інструментом залучення міжнародної допомоги.
«Фонд уже працює як юридична особа, зареєстрована в Бельгії. Це наш місточок до європейської інтеграції. Ми вже маємо перше фінансування від міжнародних партнерів і цього року плануємо запустити першу пілотну хвилю проєктів», — зазначив Вербицький.
На першому етапі йдеться про три напрямки: відновлення пошкоджених пам’яток, евакуацію музейних колекцій і цифровізацію фондів. Саме останнє, за словами заступника міністра, є критично важливим, адже значна частина музейних предметів залишається на окупованих територіях.
«Для того щоб ефективно взаємодіяти з міжнародними партнерами, зокрема з Інтерполом, нам потрібно мати повні та систематизовані дані про музейні предмети. Наразі значна частина цієї інформації існує лише в паперовому вигляді, і її необхідно перевести в цифрову форму. Це велике національне завдання», — наголосив він.
Очікується, що перші проєкти в межах фонду запустять уже цього року. Це має стати стартом для ширшої роботи із залучення міжнародних ресурсів і системного відновлення культурної спадщини.
Читайте також:
Гостинний двір руйнується. Ми роками просимо Кабмін передати його місту, — Ганна Старостенко
Анна КОВАЛЕНКО,