Киян запрошують до Леся Курбаса «на ювілей»
До 130-річчя з дня народження новатора української сцени в Музеї театрального, музичного та кіномистецтва відкрилася виставка «Курбас у Києві».
Виставка побудована довкола трьох вистав режисера,в який застосовано інновації, — "Ґаз" (1923), "Джіммі Гіґґінз" (1923) і "Макбет" (1924). В експозиції - оригінальні й реконструйовані костюми, ескізи, макети сценографії, афіші, режисерські екземпляри п'єс з нотатками режисера. А ще ноти, документальні фотографії з вистав, звукозаписи із вистав та зі спогадів сучасників у виконанні акторів, які допомагають зрозуміти роботу над постановками.
– На початку 20-х в Києві діяло чимало експериментальних театрів. Їх відвідувачами були робітники, які раніше, мабуть, не цікавилися театром. Курбас започаткував анкети для глядачів, вивчав їх думку. Можливо, вони не все розуміли, але були в захваті від оформлення і музики, – розповіла «Вечірці» співкураторка виставки, головний зберігач фондів музею Тетяна Руденко. – У виставі «Газ» Кайзера рух задіяний на повну. Події у виставі розгортаються на газовому заводі, який у майбутньому має стати єдиним джерелом енергії для індустріального світу. Її оформлення не було сталим, передавало умовність театру.
Це абсолютно авангардна тривимірна залізна конструкція, зроблена на заводі. А люди створювали рух. Актори не завжди зрозуміли, що хоче режисер, ставили засічки на декораціях. В «Джіммі Гіґґінз» він застосував кінематограф в трьох видах – як хроніку на екрані, як показ внутрішнього світу і думок головного героя і в самій грі на сцені. І в «Макбеті» Курбас підійшов до класичного твору з новаторським баченням. Актори виходили на сцену як звичайні люди, а коли наступала роль, «включалися» і грали. Декорацій фактично не було, замість них – величезні щити.
Нагадаємо, що у березні київські музеї запрошують на дні відкритих дверей.