У Бучі вшанували жертв різанини: до міста приїхали глави МЗС країн Євросоюзу

Андрій Сибіга та Кая Каллас у Бучі. Фото: МЗС України
Андрій Сибіга та Кая Каллас у Бучі. Фото: МЗС України

На четверті роковини масових убивств у Бучі українські та європейські дипломати приїхали до міста, щоб вшанувати загиблих і обговорити відповідальність росії за воєнні злочини.

Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга разом із главою дипломатії ЄС Каєю Каллас, єврокомісаром Андрюсом Кубілюсом та міністрами закордонних справ країн Євросоюзу приїхали до Бучі у річницю масових убивств мирних жителів.

Про це повідомили в Міністерстві закордонних справ України на сторінці у Facebook.

Делегати поставили лампадки до меморіалу та вшанували пам’ять загиблих. Також дипломати зайшли до місцевої церкви, де показують фото і відео російських злочинів під час окупації міста.

Міністр закордонних справ Андрій Сибіга та європейські дипломати вшановують пам’ять загиблих. Фото: МЗС України

Сибіга назвав Бучу символом російських злочинів і водночас символом української стійкості. Він нагадав, що саме звідси чотири роки тому почалося звільнення окупованих територій.

«Мабуть, як ніде в іншому місці, в Бучі ми відчуваємо, що майбутнє Європи, безпека Європи вирішуються саме тут — в Україні», — сказав Андрій Сибіга.

Міністр також наголосив, що попри інші міжнародні кризи, Україна має залишатися серед ключових пріоритетів для партнерів.

Міністр закордонних справ Андрій Сибіга та європейські дипломати у Бучі. Фото: МЗС України

Під час зустрічі дипломати обговорили, як притягнути Росію до відповідальності, зокрема через спеціальний трибунал, компенсаційні механізми та реєстр збитків.

«Притягнення до відповідальності агресора — є невід’ємною частиною сталого, гідного та справедливого миру».

Окремо говорили про ситуацію на фронті, енергетику та євроінтеграцію України. Сибіга підкреслив, що країна вже фактично долучається до роботи європейських інституцій і розраховує на повноправне членство в ЄС.

«Україна — це Європа і наше місце в Європейському Союзі. Теперішня лінія фронту — це також лінія міжнародного права та спільних цінностей, які ми відстоюємо», — наголосив Андрій Сибіга.

Контекст: 31 березня 2022 року — день, коли історія оборони Київщини розділилася на «до» та «після». Саме того дня звільнили Бучу, що згодом відкрило світові страшну правду про окупацію.

Загалом у Бучанському районі правоохоронці виявили 1190 тіл, однак кількість загиблих досі не остаточна. Понад 500 жителів Київщини вважаються зниклими безвісти.

Масові вбивства загарбниками цивільного населення, що супроводжувалися викраденнями, тортурами, зґвалтуваннями та мародерством отримали назву «Бучанська різанина».

Як писав «Вечірній Київ», за інформацією Генеральної прокуратури України, у Бучі за час окупації було вбито 637 цивільних. Ексгумували 422 тіла, а по всьому Бучанському району — 1173. 278 жителів Київської області вважаються зниклими безвісти.

Нагадаємо, торік оприлюднили оновлені дані про кількість жертв російського вторгнення в лютому-березні 2022 року. . Згідно з офіційним звітом, у самому місті Буча загинула 381 людина, з них 281 — внаслідок бойових дій, а 100 — через відсутність медичної допомоги та ліків. У всій Бучанській територіальній громаді кількість жертв становить 554 людини. Ще 28 жителів Бучі загинули на території сусідніх міст.

Понад 3 тисячі об’єктів: житлових, соціальних, критичної інфраструктури були знищені чи пошкоджені росіянами. Тож процес відновлення, який розпочався практично з перших днів деокупації, триває.

У березні 2022 року 10-ти українським містам, серед яких Буча, Ірпінь, Гостомель, було присвоєно почесну відзнаку «Місто-герой України».

Про Спецтрибунал щодо злочинів рф проти України: Комітет міністрів Ради Європи розпочав процес створення Спеціального трибуналу для розслідування злочину агресії Росії проти України.

З початку повномасштабного вторгнення росії в Україну зареєстровано понад 213 тисяч воєнних злочинів. За цією цифрою − понад 16 тисяч забраних життів, понад 40 тисяч поранених цивільних і понад 300 тисяч зруйнованих об’єктів інфраструктури.

Владислав МОШКІВСЬКИЙ, «Вечірній Київ»