Київ потребує 51 млрд грн на реалізацію плану енергостійкості: подробиці
Києву необхідно залучити близько 51 млрд грн державної та зовнішньої підтримки для реалізації плану енергостійкості, який передбачає модернізацію енергетичної інфраструктури та розвиток розподіленої теплогенерації.
У Київраді заявляють, що місто зможе покрити лише частину витрат самостійно, тоді як решту коштів планують отримати за участі держави, банків та міжнародних механізмів фінансування.
У коментарі «Вечірньому Києву» депутатка Київради від фракції «Європейська солідарність» Людмила Ковалевська розповіла що загальна вартість плану стійкості становить 61,6 млрд грн, з яких близько 10 млрд місто планує профінансувати самостійно.
«61 мільярд гривень — це кошторис плану стійкості, який був поданий Києвом на прохання Уряду. 10 мільярдів ми однозначно закриваємо власним бюджетом. Також ми будемо залучати ресурси банків та інші варіанти», — зазначила вона.
За словами депутатки, 51 млрд грн — це загальна вартість усіх робіт, а не кошти, які місто просить напряму з держбюджету.
«Частина фінансування може надходити через державні структури. Зокрема, через Агентство відновлення, яке вже погодилося займатися захистом окремих енергетичних і водних об’єктів», — додала Ковалевська.
Водночас вона наголосила, що план ще потребує доопрацювання, зокрема в частині розвитку розподіленої теплогенерації, реалізація якої ускладнюється через особливості централізованої системи теплопостачання столиці.
«Хотілося б бачити підтвердження реальної наявності цієї підтримки та сприяння. Наразі складно чітко визначити, яка частина з 51 мільярда гривень буде спрямована безпосередньо до міського бюджету, а яка — до державних інституцій. Це потребує додаткових розрахунків, передбачених у самому плані стійкості», — підсумувала депутатка.
Нагадаємо, «Вечірній Київ» повідомляв про те, що Комплексний план енергостійкості передбачає кілька етапів і три складові фінансування. Перший блок містить критично важливі заходи, які місто може реалізувати власним коштом до кінця 2026 року. Йдеться про відновлення пошкоджених через російські обстріли об’єктів генерації, їхній додатковий захист, створення резервного живлення систем тепло- та водопостачання, ремонт тепломереж, запуск нових когенераційних установок, розвиток сонячної генерації та підтримку енергоефективних проєктів ОСББ.
Друга складова передбачає ширший перелік заходів, які можуть реалізувати після визначення джерел фінансування. У разі перерозподілу міського бюджету на ці потреби можуть спрямувати ще понад 13 мільярдів гривень до 2026 року.
Третій блок включає проєкти, що потребують змін у законодавстві та залучення ресурсів центральної влади.
До речі, як стало відомо, ЄС планує виділити 22 мільйони євро на зміцнення системи теплопостачання Києва.
Сніжана БОЖОК, «Вечірній Київ»