Українські інженери-проєктанти та будівельники запроваджують BIM технологію: як вона впливає на розвиток галузі
Сьогодні в Україні активно обговорюється впровадження BIM як обов’язкового інструменту для частини державних проєктів, дискусія триває навколо законопроєкту №6383, який має закріпити BIM-модель як повноцінну форму проєктної документації.
Мова йде не про програмне забезпечення і навіть не про 3D-моделі. Йдеться про трансформацію культури управління будівництвом.
Про це розповідає Олександр Непомнящий, доктор наук з державного управління, професор, заслужений будівельник України, провідний інженер-консультант (будівництво), президент Міждержавної гільдії інженерів-консультантів.
ЧОМУ ЦЕ СТАЛО КРИТИЧНО ВАЖЛИВО САМЕ ЗАРАЗ
Ще у 2019 році професійні організації та учасники ринку почали координувати свої дії щодо розвитку BIM в Україні, підписавши Меморандум про співпрацю. До цієї ініціативи долучилася і Міждержавна гільдія інженерів-консультантів (МГІК), яка вивчала міжнародний досвід, зокрема через участь у роботі EFCA Digitalisation & BIM Committee, а також поширювала аналітичні матеріали та практики застосування BIM у європейських країнах.
У 2020 році ця тема вже перейшла у практичну площину державної політики і почала розглядатися як інструмент модернізації будівельної галузі. Сьогодні ситуація принципово інша — країна готується до масштабної відбудови.
Заступниця Міністра розвитку громад та територій Наталія Козловська слушно наголосила:
«Ті напрацювання, які ми розпочали ще в 20-му році, сьогодні мають інше забарвлення… ця якість впливає як на відновлення, так і на співпрацю з міжнародними партнерами».
І це ключове. В умовах, коли значна частина проєктів фінансується за рахунок міжнародної допомоги, питання прозорості, контрольованості та керованості стає не технічним — а політичним і фінансовим.
МІЖНАРОДНИЙ ДОСВІД: ЩО НАСПРАВДІ ДАЄ BIM
У міжнародній практиці BIM впроваджувався не як цифрова інновація, а як відповідь на системні проблеми галузі.
У Великій Британії ще у 2010 році уряд визнав: до 20% витрат у будівництві пов’язані з інформаційними помилками, колізіями та неузгодженістю даних. Дослідження показали, що значна частина перевищення бюджетів та строків виникає через неякісну або несвоєчасну інформацію.
Результатом стала державна стратегія обов’язкового застосування BIM у публічних проєктах.
Сінгапур запровадив обов’язкове використання BIM для державних об’єктів ще у 2006 році. Данія з 2007 року вимагає BIM для всіх державних замовників. Італія, Румунія, країни ЄС — поступово перейшли до поетапної обов’язковості для великих публічних проєктів.
Механіка всюди однакова:
- Держава як замовник встановлює стандарти.
- Визначаються критерії обов’язковості.
- Ринок отримує перехідний період.
- Паралельно запускається навчання та гармонізація стандартів ISO та EN.
За британськими оцінками, інвестиція в цифровізацію управління будівництвом дає кратний економічний ефект. Йдеться не лише про економію коштів, а про скорочення судових спорів, зменшення переробок та підвищення керованості активами протягом 30–50 років експлуатації.
Тобто BIM — це про управління ризиком.
УКРАЇНСЬКИЙ РИНОК: ЩО НАСПРАВДІ ДАЄ BIM
Опитування серед архітекторів та інженерів показало складну, але обнадійливу картину:
- 63% підтримують ідею обов’язковості BIM для бюджетних проєктів;
- понад половина відзначає зменшення помилок та колізій;
- більшість очікує зростання вартості проєктування на старті.
Це логічно. Перехід на нову модель потребує інвестицій у програмне забезпечення, навчання, стандартизацію.
Але досвід країн, які вже пройшли цей шлях, показує: первинні витрати компенсуються зменшенням помилок, скороченням термінів та підвищенням точності бюджетування.
Ключовий бар’єр — не технологія. Бар’єр — інституційна готовність.
ОБОВ’ЯЗКОВІСТЬ: БЕЗ НЕЇ РЕФОРМА НЕ ПРАЦЮЄ
Дискусія навколо обов’язковості є природною. Але міжнародна практика доводить: у фрагментованій галузі добровільне впровадження не дає системного ефекту.
Мова не йде про тотальне запровадження для всіх. Йдеться про чітко визначені категорії державних проєктів, де:
- є публічні кошти,
- є міжнародне фінансування,
- є стратегічна інфраструктура.
Фіксація дати та критеріїв — це сигнал ринку. Без такого сигналу трансформація розтягується на роки.
АЛЕ Є ПРИНЦИПОВЕ «АЛЕ»
BIM не створює якість автоматично.
Цифрова модель може фіксувати кожну зміну, виявляти колізії та генерувати обсяги матеріалів. Але вона не приймає управлінських рішень.
Вона не формує вимоги замовника.
Вона не управляє контрактом.
Вона не балансує ризики між сторонами.
Саме тут виникає роль інженера-консультанта.
У міжнародній практиці BIM працює ефективно тоді, коли:
- вимоги до інформаційної моделі сформульовані професійно;
- контроль відповідності здійснюється незалежно;
- управління змінами відбувається в межах чіткої контрактної логіки;
- забезпечена інтеграція технічних, фінансових та експлуатаційних параметрів.
Без цього BIM ризикує перетворитися на складну цифрову оболонку без управлінської глибини.
ВИСНОВОК: BIM, ЯК ЧАСТИНА БІЛЬШОЇ СИСТЕМИ
Україна стоїть на порозі масштабної відбудови. У таких умовах питання стоїть не так: «Чи потрібен BIM?»
Питання стоїть інакше: «Чи можемо ми дозволити собі відбудову без системного управління даними, ризиками та якістю?»
BIM — це інструмент.
Законодавча рамка — це умова.
Стандарти — це мова.
Навчання — це ресурс.
А інженер-консультант — це управлінський механізм, який перетворює цифрову модель на керований результат.
У МГІК ми переконані: впровадження BIM має відбуватися паралельно з посиленням ролі інженера-консультанта в системі публічних проєктів. Лише така комбінація забезпечить не просто цифровізацію, а якісну трансформацію галузі.
І саме це визначатиме, якою буде українська відбудова — формально цифровою чи реально ефективною.
Читайте також:
- «„Якщо ми не змінимо підхід до проєктування, відбудова перетвориться на імітацію»: інтерв’ю з Віктором Лещинським».
Ольга СКОТНІКОВА, «Вечірній Київ»