Вистава «Лимони» та нова опера від Opera Аperta: у Києві представили культурні проєкти, які підтримав Goethe-Institut

Від початку повномасштабного вторгнення Goethe-Institut в Україні надає підтримку культурних та освітнім інституціям, робота яких у 2022-му році опинилася під загрозою, була зупинена або обмежена. Продовження їхньої діяльності є надзвичайно важливою, адже саме культура є однимз ключових інструментів збереження української ідентичності.

Спочатку культурний інститут заснував Стабілізаційний фонд, за допомогою якого Goethe-Institut в Україні надавав підтримку українським культурним проєктам, чиє фінансування було під загрозою внаслідок повномасштабного вторгнення у 2022 році.

На його базі виник Фонд стійкості / Resilience Fund — проєкт Goethe-Institut в Україні, який реалізований за підтримки Міністерства закордонних справ Німеччини та спрямований на довгострокове посилення спроможності культурних та освітніх інституцій, які зареєстровані та здійснюють свою діяльність в Україні.

Як підкреслив директор Goethe-Institut в Україні Фабіан Мюльталер, місією інституту є не лише розширення культурних зв’язків, а й допомога культурному сектору України.

Так, у 2022-2023 роках Стабілізаційний фонд виділив близько 2,5 млн євро на підтримку культурної інфраструктури нашої країни та надав допомогу понад 130 культурним установам. У 2024-2025 роках на підтримку культурних установ виділили близько 250 тисяч євро.

За останні чотири роки 128 партнерів з всієї України реалізували свої проєкти за підтримки Стабілізаційного фонду та Фонду Стійкості. Серед них — ініціативи у сфері музики, театру, візуального мистецтва, фотографії, культурної спадщини, кіно тощо.

Одним з проєктів, втілених у 2025 році, стала вистава «Лимони», прем’єра якої відбулася у січні 2026 року. Її режисером та драматургом виступив ветеран, актор, режисер, продюсер, співзасновник Театру Ветеранів Максим Девізоров.

«П’єсу написав ще на другому курсі, — розповів Максим Девізоров. — Вона розповідає про трьох братів. Двоє з них служать у війську, а третій долучається до них через фінансову скруту. Це комедія з гіркем кінцем про дорослішання, як трансформуються стосунки рідних братів і вони стають побратимами».

Виставу можна побачити на сцені столичного Театру Драматургів, що на вулиці Сагайдачного.

Композитор та співзасновник Opera Аperta Ілля Розумейко працює над постановкою нової опери «MŌDRANIHT. Songs of Winter War», яку 10 травня першими зможуть побачити глядачі в столичному МЦКМ, в межах KЇ.Fest. она стане заключною частиною «екологічної трилогії» Opera Aperta, розпочатої створенням археологічної опери Chornobyldorf у 2020 році та GAIA-24.

Завдяки підтримці Goethe-Institut Ілля здійснив шестиденну експедицію в Узбекистан, до Аральського моря, де поспілкувався з місцевими, відзняв фотографії та відео.

«Останні шість років ми працюємо з темою екологічних катастроф, спричиненими тоталітарним режимом. Аральське море, яке колись було четвертим за величиною озером у світі, майже повністю висохло, перетворившись на пустелю Аралкум. І це злочин, за який росіяни досі не понесли відповідальність», — поділився він.

Ілля Розумейко анонсував, що у новому проєкті спершу хотіли пов’язати Аральське море з Каховською трагедією, однак наразі задум змінився — і фінальну версію вже в травні мають змогу оцінити столичні глядачі. Після Києва «Mōdraniht. Songs of Winter War» представлять у Роттердамі на фестивалі O. festival, а потім у Відні на фестивалі Wiener Festwochen.

Директорка харківського театру «Нафта» Тетяна Голубова розповіла про підтриманий освітній проєкт: взимку вони провели серію лекцій з експертками з різних сфер культури та креативних індустрій.

«Нам важливо зменшувати ізоляцію прифронтового міста», — зауважила вона.

Усі лекції записані й викладені у відкритому доступі на YouTube.

Goethe-Institut анонсував новий Open Call на 2026 рік. У його межах фінансування у розмірі до 10 тисяч євро мають змогу отримати українські культурні організації у сферах театру, танцю, кіно, музики, літератури, візуального мистецтва, перформансу, архітектури, бібліотечної справи, медіа та музеїв.

Проєкти мають стосуватися створення нових мистецьких продуктів у контексті сучасного українського суспільства, культурного обміну через спільні проєкти та партнерства, оцифрування колекцій мистецтва культурних організацій або об’єктів культурної спадщини. Також це можуть бути заходи з структурної підтримки, такі як навчання, цифровий розвиток, розбудова мереж та безпечних просторів або проєкти у рамках фестивальної діяльності.

Заявки приймаються до 23 березня, а їх реалізація має бути завершена не пізніше 31 липня 2026 року. Детальніше про умови та потрібні документи на сайті.

Нагадаємо, на столичному вокзалі з’явилася «Культурна валіза» з раритетами та особистими речами видатних українців. Через предмети, історії й культурні символи експозиція відкриває глядачам глибину та самобутність української культури.

Марія КАТАЄВА, «Вечірній Київ»