«Якщо тигр втратив лапу — він усе одно тигр»: 28 лютого ветерани разом з Усиком доведуть — у боксі перемагає характер

Подія об’єднає 24 ветеранів у 12 поєдинках, збере кошти на протезування та реабілітацію і доведе головне: у боксі вирішують не кінцівки — вирішує характер.

Організаторами виступили ТРЦ Respublika Park та протезно-реабілітаційний центр TYTANOVI у співпраці з Українською лігою боксу ветеранів бойових дій та за підтримки Федерація боксу України.

Захід презентували в Київінформ пресцентрі, давши старт очікуваному спортивному турніру для ветеранів.

«МИ ХОЧЕМО, ЩОБ ЛЮДИ БАЧИЛИ СВОЇХ ГЕРОЇВ»

Керівник та засновник центру TYTANOVI В’ячеслав Запорожець наголошує: це не перший ветеранський турнір, але вперше його проводять у великому торгівельному центрі.

«У вихідні тут буває понад 100 тисяч людей. І для нас важливо, щоб якомога більше українців побачили: наші захисники, навіть після важких поранень і ампутацій, займаються спортом, вони незламні, вони сильні духом.

Уже місяць тривають тренування. І коли я бачу хлопців з ампутаціями, які боксують — на кріслах колісних, з ампутаціями верхніх кінцівок — у мене мурахи по шкірі. Думаю: ось це справжня сила. Ось це приклад незламності».

Турнір має благодійну складову. Центр TYTANOVI займається складними ампутаціями та остеоінтеграційним протезуванням, яке наразі не фінансується державою.

«На березень у нас заплановано 10 операцій, на квітень — ще 10. І це поки що. Це хлопці, яким класичне протезування не допомогло. Кожен внесок — це крок до їхнього повноцінного життя. Ми не продаємо квитків, але просимо підтримати нас донатом. Маленьких донатів не буває», — підсумував В’ячеслав Запорожець.

«МИ ДО ЛЮДЕЙ ЗВИКАЄМО І ЛЮДИ МАЮТЬ ЗВИКАТИ ДО НАС»

Ігор Фаніян — один із тих, хто стояв біля витоків професійного боксу в Україні, а нині розвиває ветеранський напрямок.

«Нині я боксер і, перш за все, тренер. Ми створювали професійний бокс з нуля і продовжуємо це робити. Усе моє життя — навколо боксу. І я щасливий, що можу йти цим шляхом далі. Для мене важливо не просто залишатися в спорті, а й бути корисним — особливо нашим ветеранам. Це природно. Це правильно.

Ми маємо бути вдячними нашим хлопцям за те, що вони зробили і продовжують робити для країни. Разом із Федерацією боксу України ми стали партнерами в цьому напрямку. Наша мета — максимально інтегрувати бокс у ветеранське середовище і водночас інтегрувати суспільство у ветеранський бокс. Ці процеси мають іти назустріч один одному.

Один ветеран якось сказав мені: «Ми до людей звикаємо — і люди повинні звикати до нас». У цих словах — суть».

Віце-президент Федерації боксу України Геннадій Ніколайчук підкреслює: формат турніру насамперед показовий і мотиваційний.

«Це не професійний турнір у класичному розумінні. Це захід, спрямований на підтримку адаптивного спорту. Його мета — надихнути тих хлопців, які дивляться і бачать мужність наших боксерів.

Ми не плануємо зупинятися на мінімумі. Потрібно об’єднуватися, гуртуватися і розвивати цей напрямок. Усі розуміють, у який час ми живемо. Це важлива місія — робити свою справу з любов’ю, не формально. Для команди Федерації боксу України — це честь бути поруч. Ми підтримуємо такі благородні ініціативи, не стоїмо осторонь і завжди готові підставити плече в реалізації важливих проєктів, особливо тих, що стосуються реабілітації та інтеграції наших захисників і захисниць».

Для ветерана Геннадія Бойка цей турнір — особиста історія.

«Уперше я побачив Українську лігу ветеранів у Палаці спорту — тоді якраз виходили «Титанові». Це був поєдинок Дмитра Попова. Я побачив, як хлопці з ампутаціями ніг виходять у ринг, змагаються — і змагаються гідно. Пам’ятаю, як увесь зал піднявся і аплодував їм стоячи.

Я дивився на це і думав: якщо вони можуть виступати з ампутаціями ніг, то чим я, з ампутацією руки, гірший?

До поранення спорт і єдиноборства були частиною мого життя. І в той момент для мене це стало певним самоствердженням — довести насамперед самому собі, що боксувати з ампутацією верхньої кінцівки можливо. І не просто можливо — це може бути сильно, це може бути технічно.

Здається, що в боксі головне — це руки. Але в такому форматі я зрозумів: головне — це характер. Воля до перемоги. Внутрішня сила».

Співзасновник Української ліги боксу ветеранів бойових дій Олексій Біленький наголошує: турнір — це і про збір коштів, і про соціалізацію.

«Ми хочемо, щоб люди, які прийдуть на подію, побачили: ветерани — це люди без обмежень. Бо якщо тигр втратив лапу — він усе одно залишається тигром.

Так само і тут. Заходячи в ринг, вони залишаються тими, ким були: з тим самим характером, із тим самим прагненням перемагати. Вони ставлять перед собою цілі й досягають їх.

Водночас ми допомагаємо їм і в процесі тренувань — це частина реабілітації, частина відновлення. А вже сам турнір — це ще й потужний крок до соціалізації. Це можливість для суспільства і ветеранів зустрітися, побачити одне одного без бар’єрів».

«МІСТО НЕ ДОПОМАГАЄ І ЦЕ ОБУРЮЄ»

Володимир Волинець приїхав із Павлограда. У нього ампутація нижньої кінцівки. Він воював у Харківській, Луганській та Донецькій областях, отримав поранення в Андріївці на Бахмутському напрямку, служив у Третій окремій штурмовій бригаді.

Він виходить у ринг не заради співчуття.

«Я приїхав, щоб показати мотивацію іншим хлопцям. Нам важко в соціумі. Але життя не зупиняється. Я їжджу на змагання за власні кошти. Місто не допомагає. І це обурює багатьох ветеранів. Хотілося б, щоб місцева влада більше долучалася, підтримувала тих, хто представляє громаду. Ми виходимо не для жалю — ми виходимо для прикладу».

Початок турніру вже цієї суботи, 28 лютого, о 14:00. Вхід — вільний. Організатори закликають підтримати подію донатом.

Трансляцію турніру здійснюватиме платформа XSPORT. Окрім поєдинків, на гостей чекає виступ Козака Сіромахи та розіграш автомобіля Volvo XC90 серед учасників.

Більше дізнайтесь із відео на Youtube-каналі КИЇВІНФОРМ:

Також читайте:

• У Києві тривають ветеранські змагання «ГАРТ»: історії учасників, для яких спорт став шляхом повернення до життя.

Сніжана БОЖОК, «Вечірній Київ»