Ближні печери Києво-Печерської лаври відкрили для відвідувачів
Печерами, де спочивають українські святі, тепер опікується громада Української Лаври. Прийти до сакрального простору паломники та всі охочі можуть за попередньою реєстрацією з середи до неділі.
З 25 лютого Ближні печери знову відкриті для паломників та екскурсійних груп. Вони вже прийняли перших відвідувачів.
Про це повідомили у Національному заповіднику «Києво-Печерська лавра».
У печерах спочивають українські святі, серед них лікар Агапіт, іконописець Аліпій, захисник українських земель Ілля Муровець. У цей сакральний простір приходять із молитвою та за пізнанням власної ідентичності.
У найважчі моменти народ повертається до джерел, що сповнюють сили, віри та надії. Для українців такою святинею є Києво-Печерська лавра.
Відкриття стало можливим завдяки співпраці Національного заповідника «Києво-Печерська лавра» із Православною Церквою України за сприяння Міністерства культури України.
У Національний день молитви та четверті роковини повномасштабної війни, у Хрестовоздвиженському храмі над Ближніми печерами звершено Молитву за Україну під проводом митрополита Київського і всієї України Епіфанія, інформує Міністерство культури України.
«Цей момент увійде в історію Київської лаври поряд із поверненням Церкви до своєї святині у 1988 році, в час святкування тисячоліття Хрещення Руси-України. Поряд з відновленням Успенського собору чверть століття тому та поруч із першим у новітній час українським богослужінням тут на Різдво 2023 року, — зазначив Митрополит Епіфаній. — Від 24 лютого 2026 року чернеча громада Української Лаври отримує у свою повноправну опіку святині Ближніх (Антонієвих) печер, аби продовжити тут молитву та служіння Богу і вірним. Продовжити справу, початок якої був покладений у цих печерах засновником обителі майже тисячоліття тому.
Ця подія також свідчить, що справа звільнення Лаври від раніше накинутого на неї ярма «русского міра» є незворотною. Хоча поступово і терпеливо, але впевнено ми рухаємося до повноцінного відновлення цього священного місця саме як духовного осередку Православної Української Церкви».
«Відкриття Ближніх печер — це продовження співпраці Міністерства культури України, заповідника та Православної Церкви України, — зазначила віцепрем’єр-міністерка, міністерка культури Тетяна Бережна. — Ми відроджуємо маршрут у печерах так, як це було за часів Петра Могили та Івана Мазепи, повертаючи традицію українського паломництва. Наш обов’язок — зберегти цю спадщину і передати її наступним поколінням».
Доступ до сакрального простору організований з урахуванням вимог безпеки та збереження пам’ятки.
«Саме тут майже тисячу років тому почалася історія, що сформувала українську духовну традицію. У Лаврі молилися князі Острозькі та просвітник Петро Могила, її розбудовували сподвижники Івана Мазепи, утверджуючи вільний дух української держави, що тримає нас досі в часи війни, — наголосив генеральний директор заповідника Максим Остапенко. — Лавра — це простір збереження національної спадщини, і ми усвідомлюємо себе спадкоємцями цієї великої історії. Ми маємо зберегти її та передати майбутнім поколінням. Режим відвідування у групах за попереднім записом дозволяє забезпечити безпеку відвідувачів, і збереження святині».
Печери працюють у тестовому режимі за попередньою реєстрацією з середи по неділю. Вихідні дні: понеділок, вівторок
Паломницькі групи вирушають о 09:00, 09:30, 10:00, 10:30
Екскурсійні о 12:00, 13:00, 14:00, 15:00
Паломники на касі заповідника отримують спеціальний квиток, що дає право безплатного входу до сакрального простору — коротким маршрутом без екскурсії.
Екскурсійні групи, крім Ближніх печер, також відвідують обʼєкти Верхньої лаври: тематичну виставку про лаврські печери, Успенський собор, Трапезну церкву (церква преподобних Антонія і Феодосія Печерських).
З метою підтримки мікроклімату печер та безпеки під час екскурсій у групах може бути не більше 10 людей.
З вартістю екскурсій можна ознайомитися на сайті заповідника.
Зареєструватися можна за телефонами: 044 406 63 75 та 066 728 03 27.
Нагадаємо, Міністерство культури передало у безоплатне користування монастирській громаді Православної церкви України (ПЦУ) два корпуси на території Нижньої Лаври. Це дозволяє юридично закріпити присутність монастирської громади ПЦУ в Лаврі через прозорі договори, з чітко визначеними правами та обов’язками, відповідальністю за збереження пам’яток і дотримання режиму національного заповідника.
Марія КАТАЄВА, «Вечірній Київ»