Як столиця дбає про благоустрій взимку: розмова з Костянтином Чіріним

Про роботу Інспекції контролю за благоустроєм у зимовий період, а також про підходи до змін у міському середовищі говоримо з Костянтином Чіріним, заступником директора Департаменту територіального контролю міста Києва, начальником Інспекції контролю за благоустроєм.

— Пане Костянтине, давайте спочатку познайомимося. Розкажіть трохи про себе і свій досвід.

— Я народився у Харкові, за освітою юрист. Маю понад 30 років досвіду роботи у сфері правопорядку та місцевого самоврядування.

У Харківській міській раді працював головним спеціалістом-юрисконсультом, згодом — завідувачем сектору, а також інспектором з благоустрою. На цих посадах відповідав за правовий супровід рішень, організацію перевірок, реагування на порушення правил благоустрою та координацію роботи інспекторів безпосередньо «в полі».

Пізніше обіймав керівні посади у структурі департаменту, що опікувався територіальним контролем та земельними відносинами, де вже відповідав не лише за інспектування, а й за управління підрозділами та вибудову системної роботи з контролю міського середовища.

Зараз працюю в Департаменті територіального контролю міста Києва, і очолюю управління (інспекцію) контролю за благоустроєм.

— Чим саме займається інспекція? Чому говорять, що зима, зокрема нинішня, є найважчим періодом для інспекторів?

— Інспекція працює у складі Департаменту територіального контролю міста Києва і відповідає за дотримання Правил благоустрою міста Києва.

Якщо коротко, інспекція контролює дотримання Правил благоустрою в місті та реагує на порушення. Це стосується неналежного утримання територій, прибирання снігу й ожеледі, стихійних звалищ, незаконно встановлених тимчасових споруд, огорож і запірних пристроїв, а також розриттів після ремонтних чи будівельних робіт, які не відновлюють у належні строки.

Водночас важливо розуміти роль інспекції. Ми не прибираємо території замість комунальних служб і не виконуємо роботи за балансоутримувачів. Завдання інспекторів, виявити порушення, зафіксувати їх, виписати припис, за потреби скласти адміністративний протокол і проконтролювати усунення порушення. Для нас ключове, щоб проблема була вирішена на місці, а не лише оформлена документально.

Що стосується зими, не можна сказати, що зимовий період є найважчим для інспекції. Зараз головна проблема, це зменшення кількості працівників, у зв’язку з воєнним станом. Навіть приведу простий приклад — водій спецтранспорту. Це має бути людина, у якої є спеціальна кваліфікація. А таких людей зараз все менше.

Хоча і не буду брехати, ця зима стала однією з найзавантажених за останні 3 роки. Ми щодня отримуємо від 50 до 90 звернень і це не враховуючи, звернення, які надходять через 1551.

У зимовий період інспекція посилює контроль за своєчасним прибиранням снігу та ожеледі на тротуарах, зупинках, біля станцій метро, у дворах і на прилеглих територіях. Якщо власники будівель, підприємства або балансоутримувачі не прибирають територію вчасно, інспектори виписують приписи, складають адміністративні протоколи та нагадують про відповідальність за порушення правил благоустрою, зокрема про штрафи для громадян і бізнесу.

— На що кияни найчастіше скаржаться в питаннях благоустрою?

— Попри зимовий період, основний перелік звернень загалом не змінюється. Найчастіше люди звертаються щодо незаконно встановлених запірних пристроїв, тимчасових споруд, скупчення сміття та пошкодженого асфальтного покриття.

 — Щодо снігу: напевно кількість звернень зросла.

— Так, якщо порівнювати з минулим роком, кількість таких звернень зросла майже удвічі. Кияни активно повідомляють про нерозчищені від снігу та накриги території, ожеледицю і бурульки.

Для нас звернення це важливий інструмент взаємодії з містянами. Саме завдяки сигналам від людей ми швидше бачимо проблемні місця, оперативніше реагуємо, комунікуємо з балансоутримувачами і контролюємо, щоб порушення були усунуті.

— В продовження зимової теми: скільки виписала приписів та склала протоколів Інспекція?

— Загалом від початку цього року інспектори вже склали понад 1300 адміністративних протоколів за статтею 152 КУпАП і виписала близько 8000 приписів.

Окрім контролю, інспекція також проводить інформаційно-роз’яснювальну роботу з балансоутримувачами. Ми пояснюємо, як правильно утримувати закріплені території взимку, і роздаємо пам’ятки. Розуміємо, що зараз складний період: війна, обстріли, блекаути. Тому наше завдання не лише перевірити, а й нагадати, пояснити і допомогти зорієнтуватися у вимогах.

Наведу простий приклад. Минулого тижня в центрі міста, у Печерському районі, біля одного з популярних закладів інспектори виявили бурульки та ожеледицю на території перед рестораном. За Правилами благоустрою міста Києва відповідальність не обмежується входом до закладу. Потрібно утримувати в належному стані і прилеглу територію, зокрема в межах 10 метрів. Після зауваження інспекції проблему усунули оперативно: буквально за десять хвилин бурульки прибрали, а територію очистили.

І хочу окремо наголосити: ми не працюємо заради кількості приписів чи протоколів. Для нас важливий результат. А результат, це прибрана територія і менше порушень.

— Що показує практика, як часто припис спрацьовує одразу, без адмінпротоколу? Більшість реагує після першого припису чи вже після штрафу?

— Є чимало балансоутримувачів і підприємців, які реагують одразу після припису. Але, на жаль, багато й тих, хто починає діяти лише після складання адміністративного протоколу. Точний відсоток тут назвати складно, бо все залежить від району, типу об’єкта і конкретної ситуації.

Наведу простий приклад. У дворі будинку територія прибрана, комунальні служби свою роботу виконують, хоча зараз вони справді працюють з великим навантаженням. Але поруч, біля комерційного приміщення на першому поверсі, слизько і небезпечно для людей. У таких випадках одних нагадувань недостатньо, і доводиться застосовувати приписи та адміністративні протоколи.

Зараз механізм впливу справді обмежений. Штрафи для громадян становлять до 1360 грн, для ФОП і посадових осіб до 1700 грн, і цього часто недостатньо, щоб мотивувати належно утримувати прилеглу територію. Тому працює насамперед системність. Якщо протягом тижня людина або бізнес отримує кілька штрафів, хтось починає реагувати. Хтось, на жаль, ні. Для одних це відчутні кошти, для інших ні.

Саме тому потрібні зміни до КУпАП, які посилили б відповідальність за такі порушення і зробили б її більш дієвою для бізнесу. Зі свого боку інспекція реагує на кожне звернення, видає приписи, складає протоколи і контролює виконання. Але без комплексних змін ця система працює менш ефективно, ніж могла б.

Тобто, якщо коротко, то наразі результат досягається комплексно: роз’яснення, свідомість балансоутримувачів і міський контроль.

— Ви наголосили, що головний показник роботи це не кількість перевірок, а результат. Що сьогодні для Вас є маркером ефективної роботи інспекції?

— Дивіться, поясню на простому прикладі (показує фото сміттєвих баків, біля яких залишилось сміття). За цією адресою було звернення про переповнені баки. Відповідальні служби приїхали і сміття вивезли.

Але чи означає це, що питання вирішене якісно? Ні. Бо частина сміття залишилась на майданчику. Тобто формально відреагували, але проблему не прибрали повністю.

Для нас результат, це коли проблему справді прибрали, а не просто відписалися. Якщо сміття вивезли, але частина залишилася на майданчику, значить питання ще не вирішене. Тому ми повертаємося до цього ще раз і контролюємо, щоб територію прибрали повністю.

— Ви працювали і в Харкові, і в Києві. У чому головна різниця в підходах до благоустрою?

— Я б почав з того, що в Харкові, де я також працював у Департаменті територіального контролю, система була побудована трохи інакше. В межах однієї структури працювали різні інспекції, зокрема інспекція з благоустрою і земельна інспекція. Тобто напрями були більш розділені, а інспектори часто працювали вузько за своїм профілем.

Тому прямо порівнювати Київ і Харків не зовсім коректно. Це різні міста за масштабом, навантаженням і темпом життя. У Києві інші обсяги роботи, інша кількість звернень і значно вища динаміка.

Якщо говорити саме про благоустрій, у Києві частина процесів справді працює швидше. Зокрема, це стосується демонтажу тимчасових споруд. У столиці такі демонтажі відбуваються оперативніше і за чіткими правилами. У Харкові демонтажами тимчасових споруд займаються приватні компанії через тендерні процедури, тоді як у Києві ці роботи виконує комунальне підприємство «Київблагоустрій». Тому, якщо в Харкові демонтаж може тривати місяцями, у Києві в багатьох випадках це займає кілька днів.

Також важливо, що в Харкові і Києві відрізняються підходи до розміщення тимчасових споруд. У Києві ця сфера проходить реформу, і місто перейшло до більш прозорих правил. Право на розміщення надається через відкриті аукціони в системі «Прозорро.Продажі», де ключовим критерієм є ціна. Це зменшує простір для одноосібних рішень щодо розміщення ТС і робить саму систему більш зрозумілою для бізнесу.

Окремо відрізняється і сама організація роботи інспекторів. У Харкові вони частіше були поділені за напрямами порушень: хтось працював із питаннями землекористування, хтось з об’єктами благоустрою, хтось з тимчасовими спорудами. Зазвичай це була робота в межах конкретного району.

У Києві підхід інший. Питання благоустрою і земельних ресурсів розмежовані між різними підрозділами КМДА, тому Інспекція контролю за благоустроєм зосереджена саме на дотриманні Правил благоустрою міста Києва. Водночас інспектор у межах своєї компетенції працює комплексно, без внутрішнього поділу на вузькі напрями. Це дає змогу швидше реагувати на проблеми на конкретній території.

Є і суто практичні відмінності. У Києві інспектори мають єдиний формений одяг, тому люди одразу розуміють, що перед ними представник міської служби. Також у роботі використовуються бодікамери. Це важливо і для фіксації спілкування, і для захисту інспектора, і для більш прозорої комунікації в конфліктних ситуаціях.

— Ви згадали, що в Києві змінили підхід до розміщення тимчасових споруд. У чому саме різниця з харківською моделлю і що це дало місту та бізнесу?

— Якщо порівнювати з Харковом, то головна різниця в підході до самого доступу до місця.

У Харкові модель більш заявочно-договірна. Підприємець проходить процедуру через виконавця, подає документи, далі укладається договір, а плата більше прив’язана до адміністративного розрахунку. Це робочий механізм, але в ньому більше ручної процедури.

У Києві ми пішли іншим шляхом. Ми переводимо розміщення тимчасових споруд у відкриті електронні аукціони через Prozorro.Продажі. Тобто право на локацію отримується через конкуренцію, а не через закритий або напівручний процес. Для бізнесу це зрозуміліші правила, бо є лот, адреса, умови, строки і публічний результат торгів. Для міста це ринкова ціна і менше простору для людського фактора. Плюс є публічність. Можна подивитися, як проходив аукціон і який результат.

І ще один важливий момент, бо тут часто є маніпуляції. Аукціон не означає, що можна ставити МАФ де завгодно. Вимоги до розміщення ніхто не скасовував. Паспорт прив’язки, правила благоустрою, обмеження по локаціях, контроль за дотриманням умов залишаються. Тобто ми не відкриваємо двері для хаосу. Ми наводимо порядок у тому, як місто надає право користуватися місцем.

Якщо зовсім просто, то в Харкові більше адміністративної процедури, а в Києві ми будуємо конкурентну і публічну модель. Саме в цьому суть реформи.

— Ми поговорили про зміни в правилах для бізнесу. А тепер про зміни в роботі самих інспекторів. Бодікамери — це була європейська вимога чи відповідь на щоденні реалії?

— Ні, це не європейська вимога (посміхається). Це рішення з нашої практики. Ми запровадили бодікамери насамперед для безпеки інспекторів, бо в роботі вистачає конфліктних ситуацій, і не всі спокійно реагують на зауваження чи оформлення порушення.

Коли є запис, значно менше простору для перекручень. Якщо на місці починається суперечка, хтось підвищує голос, тисне на інспектора або потім переказує ситуацію по-своєму, запис дає чітку картину, що було насправді.

Також ми переглядаємо і аналізуємо відео, як інспектори спілкуються з людьми. Тобто це не лише про захист інспектора, а й про якість комунікації. Ми бачимо, де все проведено коректно, а де треба підтягнути підхід до спілкування.

Тому бодікамери для нас це і безпека, і фіксація подій, і прозорість, і внутрішній контроль за стандартом роботи.

— Що з нововведень уже вдалося реалізувати, а що ще в планах?

— Передусім я б почав із претензійно-позовної роботи. Це важливий напрям, який ми почали розвивати. Йдеться про проблемні розриття після будівельних або аварійних робіт, які місяцями, а інколи й роками, залишаються невідновленими і створюють незручності для людей.

У кожному районі працює комісія, яка проводить обстеження та визначає відновлювану вартість об’єктів благоустрою. За 2025 рік уже маємо два позитивні рішення в Оболонському районі. Перше, щодо будівельної компанії, яку суд зобов’язав відновити асфальтне покриття на вулиці Миколи Гулака площею 2700 кв. м.

Друге, позов про відновлення тротуарів, проїздів і бордюрного каменю на вулиці Набережно-Рибальській площею понад 2200 кв. м. В обох справах суд задовольнив позовні вимоги. У другій справі вже відкрито виконавче провадження, на відповідачів накладено штрафи за невиконання рішень, також подано заяву щодо звіту про виконання судового рішення.

Наразі у провадженні перебуває справа щодо благоустрою на проспекті Академіка Глушкова, де потрібно відновити зелену зону та проїзну частину загальною площею близько 2900 кв. м.

Паралельно ми вже запустили пілотний проєкт із цифровізації інспекційного контролю. Разом із КП «Інформатика» встановили камери у п’яти районах Києва: Дарницькому, Деснянському, Подільському, Святошинському та Дніпровському. Насамперед на локаціях, де найчастіше фіксують незаконне викидання сміття. Це дає змогу інспекторам не витрачати час на постійні виїзди для обстеження одних і тих самих точок, а контролювати ситуацію дистанційно і швидше реагувати на порушення.

Також плануємо запровадити електровелосипеди для інспекторів. Це дасть більше мобільності, допоможе охоплювати більші території і швидше реагувати на порушення.

Ми посилюємо як системні інструменти, так і щоденну роботу в полі.

— Коли люди кажуть: «Я знаю, як має бути», — чи має Інспекція двері, відкриті для таких активних і відповідальних киян?

— Безумовно. Ми відкриті до людей, яким справді не байдуже, як виглядає Київ і що відбувається в місті. Роботи багато, місто велике, тому нам потрібні фахові й мотивовані люди, які готові не лише говорити, а й брати відповідальність у щоденній роботі. Якщо після цього інтерв’ю хтось подумає: «Я хочу бути корисним місту», така можливість є, у нас є вакансії в інспекції. Інспекція, це передусім команда людей, які щодня впливають на порядок у місті, тому звертайтеся до Департаменту, пишіть, надсилайте резюме, і будемо говорити предметно.

Читайте також: «У столиці посилили контроль за розчищенням доріг і тротуарів: виписали майже 70 штрафів».

Леонід РУДЕНКО