У Києві говорили про вільний вибір будь-яких професій для жінок

Організатори поставили собі за мету сформувати суспільне розуміння та прийняття ролі жінок у професіях, які традиційно вважалися «чоловічими»; зруйнувати стереотипи; окреслити правові, соціальні та психологічні аспекти для подальшого законодавчого впровадження.

Під час спілкування присутні говорили про жінок в транспортній сфері, як є шляхи опанувати професію машиністів, водіїв тролейбусів, автобусів. Відверто говорили про те, з якими викликами стикаються жінки, як суспільство реагує на жінок у колись традиційних чоловічих професіях і як долати ці стереотипи, які умови праці мають бути, щоб існував баланс між професією, безпекою та особистим життям. А також, які мають бути законодавчі гарантії рівності праці та доступу до професій.

Головним лейтмотивом обговорення стала закріплена у законодавстві теза про те, що жінка має вільний вибір будь-якої професії й всі обмеження зняті у 2017 році.

Урядовий уповноважений з питань гендерної політики Катерина Левченко зауважила, що «чоловічі професії» — це такий стереотип, який суспільство саме придумало.

«Тому краще говорити про ті професії, в яких традиційно було більше чоловіків, ніж жінок. І, на жаль, ті наслідки, які має російське вторгнення в Україну, і повномасштабне вторгнення, і мобілізація, і масова міграція, вони дуже змінили демографічний склад населення. Відповідно, якщо ми подивимося на ринок праці, на сферу зайнятості, то маємо чимало нових тенденцій, які пов’язані з такими демографічними зсувами», — говорить Катерина Левченко.

Вона зауважила, що одна з таких тенденцій — це більш активне залучення жінок до тих професій, в яких традиційно було більше чоловіків. Це водії вантажівок, автобусів, метро, робітничі професії.

«Статистика останніх років нам показує, що збільшується і кількість дівчат, які вступають до професійних коледжів, до вищих навчальних закладів навчатися за такими спеціальностями, зростає кількість жінок, які перекваліфіковуються і отримують нові професії», — сказала Левченко.

Вона наголосила, що велику роботу проводить Міністерство економіки України, спільно з міжнародними партнерами, зокрема структурою ООН «Жінки», які при підтримці партнерів з розвитку, організували курси навчання для жінок. Вже сотні жінок опанували нові спеціальності відповідно до потреб свого регіону.

Крім того, перенавчання/навчання дає нові економічні можливості для жінок та їхніх сімей, але й показує, що в є багато проблем, які мають вирішуватися в соціальній сфері для того, щоб жінка з сімейними обов’язками, так само як і чоловік, що працює і має сімейні обов’язки, могли реалізовувати себе в професійній сфері без шкоди для сім’ї.

«Я говорю про дитячі садочки, групи продовженого дня, можливості залишити дитину на ніч. Якщо ми говоримо про жінок, які готові працювати далекобійницями, їх робочий день не обмежується 8 або 12 годинами. А ще є необхідність догляду за старшими членами родини і, зокрема, за тими, хто має інвалідність. Серед наших захисників і захисниць є чимало тих, які потребують стороннього догляду. Тому економічна сфера при розгляді цього питання дуже тісно пов’язана з соціальними проблемами», — сказала урядова уповноважена.

Вона підкреслила, що оновлення економіки України має враховувати всі ці соціальні потреби, й бізнес має бути соціально відповідальним: мають створюватися гнучкі умови праці для трудівників.

«І в цьому плані зміни, запропоновані до Трудового кодексу України, багато в чому відповідають стандартам, які є в документах Міжнародної організації праці, в документах Європейського союзу, коли відбувається перехід від так званого патерналістського підходу до підходу, що базується на вільному виборі людини. Але ще раз хочу сказати, що такий вільний вибір обов’язково має підтримуватися сильною соціальною політикою, яка буде давати можливість поєднувати професійні обов’язки і існуючі сімейні обов’язки», — наголосила Катерина Левченко.

У коментарі «Вечірньому Києву» голова Ради жінок міста Києва Наталія Берікашвілі сказала, що під час Круглого столу обговорили питання працевлаштування жінок під час війни й брак спеціалістів в робочих професіях.

«Готуючись до зустрічі, я вивчала статистику: нині в Києві працюють певні програми, Центр зайнятості направляє охочих жінок різних вікових категорій на перенавчання. Таких жінок приблизно 57 відсотків. Серед них 80 відсотків готові змінити свою професію через бажання отримувати більшу зарплату. Серед них й ті, яким цікавий гнучкий графік роботи, а також незалежність і відповідальність в своїх діях. Підкреслю: є бажання жінок щось змінити на краще в своєму житті, досягти більшого у професії, мати широкі можливості», — сказала Наталія Берікашвілі.

«По-перше, мені здається, нам потрібно більше говорити про те, що сьогодні світ відкритий для жінок в усіх професіях. Насправді у нас довго під час пострадянського періоду були певні стигми щодо жінок в інших професіях, але ми, жінки, довели, що ми можемо робити все те саме, що роблять чоловіки, як от керувати потягом в метро, бути далекобійницями, воювати… Сьогодні в нашому війську понад 100 тисяч жінок. І це теж ті професії, які для жінок були раніше не потрібні. Нині ми говоримо, що готові бути поруч з чоловіками, готові підтримувати нашу країну не словом, а ділом».

Під час Круглого столу присутні обговорили проблеми професійного зростання для жінок, зокрема й при призначенні на керівні посади, проблеми в деференціації заробітної плати між чоловіками та жінками на однакових посадах та інші проблеми.

Читайте також: «В Україні стартує новий подкаст про гендерну рівність у вищій освіті».

Катерина НОВОСВІТНЯ, фото Олексія САМСОНОВА «Вечірній Київ»