Як Київ захищає свої пам’ятки під час війни: Департамент охорони культурної спадщини прозвітував про роботу за рік

19 лютого 2026, 16:45

У столиці зафіксували близько 150 пошкоджених об’єктів культурної спадщини. Водночас місто суттєво посилило контроль, оцифрування та реставраційні програми.

Війна змінила міські пріоритети, але не зняла відповідальності за історію. Київ опинився перед подвійним викликом. З одного боку — постійні російські обстріли, які поряд із руйнуванням житла й інфраструктури б’ють і по культурній спадщині.

З іншого — давні проблеми: незаконні перебудови, занедбані історичні будівлі, прогалини в системі охорони пам’яток.

Про те, як місто працювало в цих умовах, у Київінформ пресцентрі прозвітував Департамент охорони культурної спадщини Києва за 2025 рік.

Охорона пам’яток під час війни

Станом на 1 січня 2026 року в Києві обліковується 3919 об’єктів культурної спадщини.

У Департаменті говорять про різке посилення роботи. Кількість інспекцій зросла вдесятеро, штат юристів — майже у п’ять разів. Облік пам’яток активно переводять у цифровий формат.

Фактично йдеться про інституційне перезавантаження структури в умовах війни.

«В умовах війни особливо важливо зберігати наші об’єкти культурної спадщини, наші пам’ятки, наші традиції. Для нас принципово, що департамент розвивається і посилив свою інституційну спроможність. Це потужна системна робота разом із громадськими організаціями та активістами. Ми бачимо суспільний запит на збереження історії. І маємо на нього відповідати», — зазначила заступниця київського міського голови, депутатка Київради (фракція «УДАР») Ганна Старостенко.

Ганна Старостенко. Фото: Борис Корпусенко

Однією з найгостріших проблем залишаються пошкодження історичних будівель унаслідок обстрілів.

Директорка Департаменту охорони культурної спадщини Марина Соловйова говорить про це не відсторонено — радше як про особисту втрату.

«Найболючіше — коли страждають пам’ятки. Будинок письменників на Банковій, 2, будівля на Сковороди, 9-Б, пошкодження на території Софії Київської, Лаври тощо. Навіть незначні руйнування для мене є трагедією. Війна йде за нашу ідентифікацію: мову, культуру, спадщину. Вони хочуть знищити все українське. І ми маємо протистояти», — каже Марина Соловйова.

Марина Соловйова. Фото: Борис Корпусенко

Станом на кінець року в Києві зафіксовано близько 150 пошкоджених об’єктів культурної спадщини. Частину з них уже готують до реставрації.

Цифрова фіксація як інструмент відновлення

Однією з ключових відповідей на воєнні ризики стало оцифрування пам’яток і створення 3D-моделей.

«Якщо об’єкт буде зруйнований, відновити його можна лише за наявності креслень і цифрових моделей. Це не просто віртуальні тури — це інструмент відновлення», — пояснює Марина Соловйова.

У 2025 році департамент разом із партнерами:

створив 3D-моделі пам’яток;
оцифрував понад 20 мозаїчних панно;
запустив розділ «Культурне надбання» на платформі «Київ-Гід» із мапами, маршрутами та аудіогідами.

Йдеться не лише про популяризацію. У воєнний час цифрова фіксація — це спосіб зберегти точність і мати основу для відновлення.

До переліку щойно виявлених об’єктів культурної спадщини внесли нові будівлі, зокрема Житній ринок на Подолі та споруди в охоронній зоні Софії Київської.

Реставрації та меценати

Попри війну, в місті тривають реставраційні процеси. Серед об’єктів, де вже ведуть або планують роботи, — будинок із його знаменитими дверима на Андріївському узвозі, 5/31, будівля на Сковороди, 9-Б та низка інших історичних споруд.

Частину проєктів реалізують за кошти меценатів. Один із прикладів — реставрація будинку зі «Зміями та каштанами» на Великій Житомирській, 32.

У департаменті також започаткували механізм довгострокової оренди пам’яток з обов’язковою реставрацією коштом орендаря. Такий договір уже підписали щодо будинку на Андріївському узвозі, 13-Б.

Окремою проблемою залишається Гостинний двір на Подолі. Будівля має статус пам’ятки національного значення, але перебуває у державній власності.

«Місто неодноразово зверталося до Міністерства культури та Кабміну з проханням передати Гостинний двір у комунальну власність. У Києві є кошти на його відновлення, але юридично ми не можемо це зробити», — говорить Марина Соловйова.

За її словами, стан споруди вже критичний, і без рішення на державному рівні повноцінні роботи розпочати неможливо.

Рік у цифрах

Упродовж 2025 року Департамент охорони культурної спадщини:

провів майже 1000 візуальних обстежень;
розглянув 91 пакет науково-проєктної документації;
опрацював 888 звернень щодо реклами на пам’ятках;
підготував понад 360 довідок щодо режимів використання будівель;
подав 268 пакетів документів до Мінкульту для внесення до державного реєстру.

Це рутинна, часто непомітна робота, але саме вона формує межі допустимого в історичному середовищі міста.

Археологія: ще один вимір спадщини

Окремим напрямом стала археологія. У Києві обліковується 79 археологічних пам’яток місцевого та національного значення.

Про археологічну частину звіту розповіла директорка комунального закладу «Центр консервації предметів археології» Тетяна Осінчук:

«У Києві налічується 54 пам’ятки археології місцевого значення і 25 пам’яток археології національного значення. З 2021 року, коли був створений центр, ми розробили та подали відповідну облікову документацію не лише до департаменту, а й до Міністерства культури, де вона була розглянута і занесена до державного реєстру. Зараз ми активно працюємо з культурним шаром Подолу разом із заповідником „Стародавній Київ“, тому що більшість цих об’єктів знаходяться на його території», — поділилася Тетяна Осінчук.

Під час звіту заступник генерального директора з питань державного історико-архітектурного заповідника «Стародавній Київ» Роман Маленков розповів про впорядкування символічного поховання на Замковій горі та уточнення його історичного значення.

«Могила Богданівців символічна, її можна назвати кенотафом, вона стоїть на верхівці Замкової гори з 1989 року. Коли я прийшов на роботу, почав обстежувати територію і знайшов на Google-карті позначку „Могила Героїв Крут“. Ми взяли представників Департаменту охорони культурної спадщини та відділу некрополістики та пішли її шукати. Виявилося, що це інша могила. Це не герої Крут. Пізніше історики дослідили, хто тут похований — це вояки першого Українського полку імені Богдана Хмельницького», — поділився знахідкою Роман Маленков.

У 2026 році в КМДА планують ухвалювати нові рішення щодо захисту історичної забудови та розширювати програми оцифрування і реставрації.

Сьогодні збереження пам’яток — це не лише про фасади чи туристичну привабливість. Це про пам’ять і стійкість міста, яке воює не тільки за територію, а й за свою ідентичність.