Людина та її житло: новий закон регулюватиме механізми надбання, оренди та будівництва соціального житла в Україні

До цього Україна жила за Кодексом 1983 року. Закон скасовує приватизацію та інші пільги, які не притаманні країнам ЄС. Про це говорила народна депутатка України Олена Шуляк, яка стала основним комунікатором щодо роз’яснення положень нового закону.

«Закон „Про основні засади житлової політики“ нарешті ставить крапку в корупційних схемах із приватизацією службового житла, роблячи систему справедливою та прозорою. Відтепер право на безоплатні квартири матимуть виключно військові, правоохоронці, рятувальники та діти-сироти, тоді як для інших статус службового житла стане суворо тимчасовим. Доступна безкоштовна приватизація та безкоштоштовне отримання житла лишається для окремих категорій», — сказала Олена Шуляк.

Вона наголосила, що закон скасовує приватизацію та інші пільги, які не притаманні країнам ЄС. Безкоштовна приватизація та безкоштовне отримання житла залишається лише для чотирьох категорій: військові та їхні родини, представники нацполіції, ДСНС та діти-сироти і діти-позбавлені батьківського піклування.

Олена Шуляк також повідомила, що Європейський інвестиційний банк запускає в Україні масштабний проєкт обсягом 400 млн євро для будівництва соціального житла для внутрішньо переміщених осіб. Проте це не все.

«Модель відповідає європейській практиці: операторами такого житла можуть бути виключно неприбуткові організації, щоб кошти від соціальної оренди залишалися в системі та спрямовувалися на нове будівництво, утримання й управління фондом. Перші громади вже відбираються для участі в проєкті», — повідомила Шуляк.

Закон уперше вибудовує житлову політику як цілісну систему. Він запроваджує стратегічне планування, чітко розмежовує повноваження держави, регіонів і громад, вводить зрозумілу архітектуру житлових фондів — державного, комунального, соціального та службового, а також закладає револьверний механізм фінансування житлового фонду. Фіксує базові принципи справедливий доступ, економічну ефективність, прозорість і захист житлового фонду від проїдання та зловживань.

Роль громад: органи місцевого самоврядування стають ключовими гравцями — від формування житлового фонду до управління ним, від рішень щодо соціального і службового житла до участі у фінансово-кредитних програмах.

«Саме під таку модель відповідальності та управління і вибудовується зовнішня підтримка житлової реформи. Зокрема цей законопроєкт один із „маяків“ Ukraine Facility і водночас ключ, що відмикає двері до масштабного фінансування. Йдеться про 400 млн євро від Європейського Союзу, а також про мільярдні кредитні та грантові програми Світового банку і ЄІБ для розвитку соціального і доступного житла в Україні», — повідомила народна депутатка.

Вона наголосила, що гроші самі по собі нічого не вирішують. Вони працюють лише тоді, коли є чіткі правила, відповідальність і стратегія. Законопроєкт №12 377 створює цю рамку, але для повноцінної реалізації житлової реформи потрібні подальші законодавчі зміни та спеціальні закони, які наповнять її реальними інструментами.

Стара модель діяльності Житлово-будівельних кооперативів перетворилася на правовий анахронізм

«Ще під час підготовки законопроєкту №12 377 до другого читання наша робоча група дійшла спільного висновку, що якісно осучаснити кооперативний інструмент у межах рамкового закону неможливо. Для цього потрібен окремий, спеціалізований закон. Тому разом із Громадська мережа ОПОРА та European Climate Foundation ми розпочали роботу над концепцією законодавчого врегулювання житлово-будівельних товариств як нової, сучасної моделі спільного будівництва», — поінформувала Олена Шуляк.

Вона наголосила, що потенційно кооперативні форми можуть бути ефективним інструментом вирішення житлового питання. Але в тому вигляді, в якому вони існують сьогодні, вони не дають людям ані достатнього захисту, ані прозорих правил, ані гарантій цільового використання коштів.

«Саме тому ми говоримо про нову організаційно-правову форму — Житлово-будівельні товариства (ЖБТ) як неприбуткову альтернативу комерційному девелопменту, наближену до європейських моделей. Нова модель ЖБТ може працювати за принципом „власні ресурси — на власні потреби“. Товариство стає замовником будівництва, учасники затверджують кошторис, обирають генпідрядника, а графік внесків прив’язується до реальних етапів виконання робіт», — пояснює Шуляк.

Вона підкреслила, що для України цей інструмент має ще один важливий вимір, адже є мільйони внутрішньо переміщених осіб. ЖБТ можуть стати механізмом, коли спільноти ВПО з одного міста, громади чи регіону об’єднуються, щоб разом збудувати власний будинок, відновлюючи не лише квадратні метри, а й соціальні зв’язки.

«Окремий важливий акцент — можливість використання житлових сертифікатів «єВідновлення» як внесків до ЖБТ. Це відкриває додаткові можливості для людей, які втратили житло внаслідок збройної агресії рф.

«Ми відкриті до спільної роботи з експертним середовищем над текстом майбутнього законопроєкту. Наше завдання — створити інструмент, який реально працює для людей і мінімізує ризики», — сказала Олена Шуляк.

Головні положення Закону «Про основні засади житлової політики».

Закон створений для:

• запобігання виникненню та подолання бездомності;
• формування, наповнення, облік та ефективне використання житлових фондів з метою забезпечення осіб житлом;
• забезпечення доступу осіб до доступного та соціального житла через різні механізми державної підтримки, передбачені цим Законом та іншими законами України;
• забезпечення прозорості орендних відносин, захисту прав орендарів і орендодавців;
• надання компенсації за пошкоджене, знищене (зруйноване) житло у випадках, визначених законом;
• розроблення, затвердження та виконання документів стратегічного планування і реалізації житлової політики, місцевих, регіональних та державних цільових програм з питань, що стосуються реалізації права на житло;
• залучення громадськості до формування та реалізації житлової політики;
• встановлення та періодичне оновлення вимог до споживчої якості житла, що відповідають динамічним ринковим умовам та технологіям.

Серед цілей житлової політики, які декларуються у новому законі, є створення умов для реалізації особами права на житло, регулювання житлових відносин, зокрема щодо ухвалення правових, економічних, соціальних та організаційних рішень.

А також створення умов і залучення фінансових ресурсів для формування та ефективного використання.

Серед умов:

• придбання, нове будівництво, реконструкція, реставрація, ремонт житлового фонду, забезпечення енергетичної ефективності житла;
• забезпечення стабільного фінансування житлових програм з державного та місцевих бюджетів, а також залучення приватних інвестицій і міжнародної технічної допомоги;
• розширення житлового фонду шляхом нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, ефективне використання наявного житлового фонду.

У законі декларується, що особа має право побудувати, набути у власність, орендувати житло або отримати його в користування. Особа може набувати права на житло також з інших підстав, визначених законом. Особи реалізують право на житло на власний розсуд, крім обмежень, встановлених цим Законом та іншими законами України.

Особи зобов’язані своєчасно оплачувати житлово-комунальні послуги, вносити орендну плату, виконувати зобов’язання за фінансово-кредитними механізмами підтримки будівництва, придбання та оренди житла. Використання житла не за призначенням забороняється.

Відповідальність за порушення договірних зобов’язань, порядок звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення з житла регулюються Цивільним кодексом України, законами України «Про іпотеку», «Про житлово-комунальні послуги», іншими законодавчими актами України.

Повний текст Закону «Про основні засади житлової політики» читайте тут.

Читайте також: «Київ передав сертифікати допомоги постраждалим від обстрілів, ВПО, родинам загиблих та полонених захисників».

Катерина НОВОСВІТНЯ, «Вечірній Київ»