Врятовані з-під обстрілів тигри та горила з телевізором: як столичний зоопарк пережив морози та тривоги

«Вечірній Київ» дізнався як пережили люті морози та обстріли тварини у «Київському зоологічному парку». За словами директора закладу Кирила Трантіна — все обійшлося добре завдяки цілодобовій самовідданій турботі працівників КиївЗоо.

У столичному зоопарку в зимових павільйонах тепло. У вольєрі, де на зиму перебуває найвідоміша й найстарша в Європі горила Тоні підтримується температура +21 градус завдяки постійній роботі булер’яну (пічки), що працює на дровах. Тепло від неї передається по трубах у сам вольєр.

«Самі зробили таку конструкцію, допомогла моя перша інженерна освіта», — пишається Трантін.

У Тоні в раціоні на сніданок — свіжі кабачки, фрукти та інші овочі. На обід на кухні для всіх приматів готують варену картоплю, компоти, додають цибулю, відварені овочі й таке інше.

«Тоні нині вже потребує м’якої їжі, дуже полюбляє компот з сухофруктами», — показують нам зоопарківську кухню співробітники. Тут їжа готувалася на плиті на дровах, адже в той момент у КиївЗоо вимкнули електрику.

Проте світло й тепло було в усіх зимових приміщеннях для тварин, а у Тоні працював телевізор, який горила полюбляє дивитися.

— Ми почали готуватися до складних часів вже в 2022-му році, після потужного ворожого обстрілу восени, коли почалися перші відключення електроенергії. Тоді й встановили перші булер’яни, придбали й печі на дровах, плиту для приготування їжі.

І коли сталися перші відключення електрики й зранку люди не могли приготувати їжу для тварин, дров’яні печі дуже виручали. Потім з кожним роком ми трошки вдосконали наші історії, що стосуються незалежної електрики, незалежного опалення. Тому у нас зараз 10 генераторів, 10 булер’янів, печі. Є інвертори, є сонячні батареї. Тобто ми працюємо, знаєте, як військовий госпіталь, або підрозділ — автономно, — пояснює Кирило Трантін.

Він підкреслює: «Наше головне завдання — це тримати температуру в приміщеннях +19. Тому тут тепло. У бегемотихи на „зимовій квартирі“, наприклад, температуру підтримуємо на рівні 20 градусів тепла, а води +23 градуси».

— Скажіть, будь ласка, а копитні під час морозів були на вулиці?

— Наприкінці літа ми збільшуємо раціон для тварин десь на 10%. Тварини входять в зимовий період з надлишком ваги. Такі вгодовані ходять що й допомагає пережити зиму. Це природній процес — всі тварини на зиму від’їдаються. Якщо мороз посилюється — годування збільшується. Якщо тварина здорова, якщо вона не хворіє, якщо під постійним наглядом, то вони дуже легко проходять холодний період. У копитних є й схованки, адже головне — щоб не було протягу.

— Чи не хворіли тварини цієї зими?

— Головне для працівників зоопарку — здоров’я тварин. Нам простіше цілодобово чергувати, топити дровами, запускати генератори й зробити все, щоб війна пройшла там, за парканом.

За чотири роки війни ми вже навчилися та адаптувалися до найскладніших викликів. Ніхто, слава Богу, з тварин не хворіє. Досягти цього складно, навантаження на персонал величезне — люди по дві доби знаходяться на чергуваннях. Але нічого, впоралися і продовжуємо працювати.

От у Тоні треба топити пічку постійно: і о 20 годині підкидаємо дрова, і о першій годині ночі. О п’ятій ранку я проходжу по павільйонах — підкидаю дрова тому, що майже кожної ночі чергую. От сьогодні був черговий страшний обстріл міста і я трошки не спав.

У КиївЗоо наразі половина скляних дахів побита. Ми їх не відновлюємо тому, що не варто ставити скло до наступного обстрілу. Ми десь перекрили дахи фанерою, десь дошкою, десь встановили полікарбонат, десь вініловою плівкою, тому що такі матеріали більш-менш стійкіші до вибухової хвилі.

Раніше від обстрілу трошки пошкодило нашого крокодила, черепаху, олень-мунтжак теж постраждав, але всіх врятували. Відверто скажу — пощастило.

І враховуючи історію з обстрілами, я не буду зараз заводити жирафів, адже ті, що в нас були, вже пішли… За віком. А молоді тварини можуть забитися.

— Скажіть, будь ласка, як тварини переносили від початку війни обстріли?

— Треба розуміти, що у тварин немає емоційного зв’язку між війною, вибухами… Вони сприймають вибух як природне явище, як грім під час грози. Для КиївЗоо головне, щоб не падали уламки.

— Щодо молодого покоління тварин у КиєвЗоо очікуєте на народження малюків цього року?

— Слухайте, це, напевне, питання трошки не до мене, а до тварин (сміється). Взагалі, молодь з’являється навесні, десь у травні або влітку. Ми все зробили для того — тварини нагодовані, в теплі, під наглядом фахівців і ветеринарів. Вважаю, що буде все нормально, як завжди, просто у працівників зоопарків є така прикмета: не говорити про це поки не народяться дитинчата. І тільки після 2-3 місяців ми починаємо розповідати про малюків.

— Скажіть, будь ласка, врятованих тварини, птахів багато привозять до Київського зоопарку?

— З 2022 року врятували та адаптували майже 600 тварин. Ми були дуже здивовані, яка величезна кількість маленьких зоопарків працювала на сході країни й у приватних господарствах!

У нас є тигр з приватного зоопарку з Харкова, є сервали з приватного господарства з Курахова, є лемури з Херсону — з невеличкого зоопарку. Це Адам і Єва. У них дуже цікава історія. Адам до нас потрапив у 2023 році, а його подруга десь пів року тому. Адам майже рік проходив реабілітацію, але не адаптувався — він агресивний до людей. Тому, що це травмована тварина — волонтери знайшли його серед уламків після влучання ворожої ракети в торговельний центр. Ну нічого, ми вже навчилися, як з ним спілкуватися, як працювати. Тепер і Єва є.

Ми минулого літа намагалися об’єднати цих лемурів з нашими лемурами в зграю, але не вийшло. Адам був агресивний й тепер утримується окремо.

— Чи всіх врятованих, пролікованих тварин ви залишаєте у себе, чи віддаєте в інші зоопарки?

— Майже всі залишаються у нас. Ми побудували минулого року десь 10 вольєрів — зручних, недорогих, тому що, ну ви розумієте, зараз з грошима треба поводитися обережно. Там, де розміщені врятовані тварини є спеціальний знак та табличка з їх історією. І вони в більшості випадків відрізняються від нашої колекції.

Кирило Трантін бере шмат м’яса й закидає його у вольєр до тигриці. Він пояснює, що врятована тигриця Даліла любить відвідини сторонніх людей, бо знає, що на неї чекає подарунок.

— Вона стала частиною нашої родини, адаптувалася й радіє снігу, на відміну від інших тварин. Даліла приїхала до КиївЗоо в березні 2022-го року з приватного зоопарку з Харкова, була у стресі, виснажена, подряпана. У нас пройшла реабілітацію, має чудову фізичну форму. От вона зараз знайде той шмат м’яса, але їй треба стрибнути. От стрибнула — й задоволена.

— А ведмеді, їх так багато тримали у всіляких кабаках, при дорогах, вони знаходять у вас притулок?

— Ми жодного з ведмедів не брали до себе, тому що у нас немає такої можливості — утримуємо своїх 10 особин. І експонуємо їх по черзі — до обіду одні виходять, потім відпочивають, йде друга зміна. Нині всі наші клишоногі у зимовій сплячці.

Дивіться, врятувати папугу не так важко, як, наприклад, ту ж мавпу, через брак простору. А для врятованого крокодила ми створили новий вольєр.

А ведмеді їдуть до приватного притулку під Борисполем, до пані Наталі Попової. І європейські зоопарки прийняли дуже велику кількість тварин з України. Наразі вони також вже вичерпали свої можливості з утримання.

— Проте європейські зоопарки допомагають Києву…

— Європейські зоопаркові спільноти слідкують за нашим життям. Спілкуємося з нашим ментором майже кожного тижня й він в курсі, що відбувається. Дуже потужна допомога надходила у 2022 — 2023 роках. Нас врятували їх сухі суміші для тварин. Зараз в Україні з ними велика проблема, адже більшість виробництв розташовувалася в районах, що нині тимчасово окуповані.

Сухі суміші отримали недавно від зоопарків Берліна, Відню, АльпенЗоо (Австрія). І якщо буде все складно, півтора місяця ми на цих кормах протримаємося. Крім того, в сухих сумішах багато потрібних вітамінів.

Наприклад, надійшли дві тони сухих сумішей для слона Хораса. Він кожного дня отримує їх два кілограми. Для нього це дуже-дуже корисно.

З паном Кирилом завітали в гості до слона Хораса. Він нині трохи схожий на мамонта — має волохатий чубчик, трохи шерсті поросло на тілі. «Зимовий слон», — сміється Кирило Трантін й згодовує йому пів відра яблук. Кладе просто в пащу, чухає язик. Потім Хорас тягне хобота — ще просить яблук й вправно закидає до рота. Звучить команда повернутися попою, щоб почухати, й слон підставляє задню частину для поплескування, погладжування.

«У слонів дуже чутлива шкіра, тому вислів про „товстошкірий як слон“ — це дурня. Хорас любить, коли його гладять, чухають, але тільки доглядачі зоопарку. Відвідувачам цього робити ні в якому разі не можна», — пояснив Трантін.

— З такою напруженою роботою КиївЗоо відчуває дефіцит кадрів?

— Так. Наші хлопці воюють. На жаль, серед працівників — шестеро загиблих на фронті…Нині дівчата просто витягують наразі на собі весь обсяг роботи. І ми завжди раді молоді. Зоопаркова справа така: ти повинен дуже любити тварин, поважати їх і розуміти. Тому що вони як малі діти й потребують ретельного догляду та любові. Моїм колегам коли кажеш, що треба почергувати, то запитань не виникає.

— Щодо програм реабілітації ветеранів, воїнів та їх сімей. У вас часто бувають військові?

— У нас діють спеціальні програми — виїжджаємо у шпиталі з ручними тваринами. У 2024 році 55 тисяч людей пройшло за цими програмами, у 2025 вже 90 тисяч. Зоопарк став таким місцем для емоційно-психологічної реабілітації для військових, їх сімей, дітей, людей з інвалідністю, для переселенців. Це дуже важливо й для наших працівників, бо ми всі втомилися й «тримаємося на зубах», але коли бачиш очі дітей й дорослих у хвилини щастя від спілкування з тваринами, то отримуєш велике задоволення.

Коли військові приходять у відпустку й відвідують наш зоопарк, то бачать, що захищають — свою родину, свою країну й … трошки свій зоопарк, — резюмує Кирило Трантін.

Читайте також: «У Києві на озерах та ставках рятують рибу та птахів».

Катерина НОВОСВІТНЯ, фоторепортаж Максима СОСЮРИ «Вечірній Київ»