Секрети фінської освіти для столичних шкіл
Чи може навчання у звичайній школі бути цікавим і захоплюючим? Здається, фінська система освіти знайшла відповідь на це питання. Згідно з міжнародними дослідженнями, вона є найбільш ефективною у світі. Займає перше місце за показником знань та любов'ю дітей до читання, друге місце – у сфері природничих наук, п'яте – в галузі математики.
Секретами такого успіху з керівниками навчальних закладів міста Києва ділився Арі Покка – директор фінської школи, президент Національної і Міжнародної асоціації шкільних директорів, автор книги «Вищий клас. Шкільне управління по-фінськи».
З девізом «Простягни руки – і доторкнись до неба – історія фінської освіти» Арі Покка на запрошення міської влади столиці приїхав до України розповісти про роль педагогічних керівників начальних закладів на досвіді та розповів про сильні сторони шкільного управління зі своєї Батьківщини.
- Фінська модель освіти вже давно стала державним брендом, із якої беруть приклад країни всього світу. І ми також прагнемо вчитися у найкращих. Навчальні заклади Фінляндії є більш самостійними, а отже мають більше можливостей для освітянської «творчості». Однак відбір вчителів і відповідальність також надзвичайно колосальні. Мені приємно, що в столиці ми теж рухаємося до більшої відповідальності саме на рівні школи, – повідомила заступник голови КМДА Ганна Старостенко.
Вона додала, що на її переконання, Київ має першим на ділі впроваджувати сучасні європейські методики навчання.
Освіта як дитина, що колись народилась, а тепер встає на ноги та виховується роками. Не очікуйте, що результат буде одразу, це реформи, що потребують багато часу та зусиль. Ми, фіни, не вважаємо, що робимо щось неймовірне в розвитку освіти, змінюватись на краще просто треба дуже хотіти, - наголосив Арі Покка.
В своїй лекції Покка акцентував увагу на таких принципах фінської освіти:
• Вчительський колектив. Саме директор розглядає претендентів на посаду вчителя та відбирає найкращих професіоналів у своїй галузі. І навіть звання та дипломи відходять на задній план перед особистістю, так як за дипломами все ж стоїть людина.
• Майбутні перспективи. Після закінчення школи учням пропонують перспективні та цікаві місця роботи.
• Навчальне середовище. Місце навчання мусить бути затишним та атмосферним. При цьому, учні також мають право голосу, як і батьки та педагогічний колектив.
• Співпраця. Над роботою освітніх закладів тісно співпрацюють працівники шкіл, високопосадовці та дослідники. Також до навчального процесу часто залучають компанії та підприємства, що не пов'язані з освітою, але хочуть зробити свій внесок в розвиток дітей.
• Батьки та школа. Фінські директори не заохочують батьківське самоврядування, адже батьки повинні підтримувати дітей, а не втручатися у освітню систему.
• Обід. Встановлення довгих обідніх перерв - діти мають змогу відпочити, а отже тривалі перерви безпосередньо впливають на продуктивність мислення.
• Самостійне управління. Навчальний план встановлює сама школа, прислуховуючись до порад Міністерства освіти, а не виконуючи кожну їхню забаганку.
• Відпочинок. Не потрібно перезавантажувати учнів завданнями, адже підростаючому поколінню потрібно дати гідне дитинство, а не суцільне теоретичне навчання.
Окремо, учням старших класів потрібно надавати більше місця та особистого простору. А, особливо, ставитись до них з повагою, і підлітки віддячують нею ж своїм вчителям, - додав Арі Покка.
Нагадаємо, цьогоріч київські школи самі приймали рішення щодо введення карантину: від загальношкільного до покласового.