Руїна замість музею: історичний будинок Хвойки на Ігорівській потребує порятунку
Унікальна пам’ятка, де жив і працював видатний археолог Вікентій Хвойка, нині стрімко занепадає, хоча саме тут зберігалася частина знахідок, що відкрили світові трипільську цивілізацію.
Нещодавно інспекція Департаменту охорони культурної спадщини КМДА зафіксувала незадовільний стан будинку на Ігорівській, 9/1.
Про це повідомив директор заповідника «Стародавній Київ» Роман Маленков, наголосивши: пам’ятка перебуває під арештом як майно підсанкційного бізнесмена Вадима Новинського, а її доля нині залежить від рішень АРМА.
«Будівлю не можна ні продати, ні передати на баланс громади чи держави. Єдиний шлях порятунку — визначити управителя, який зможе взяти її під опіку та відновити як музей. Адже саме тут наприкінці XIX — на початку XX століття Хвойка відкрив для публіки перший у світі музей трипільської культури», — зазначив у своєму дописі пан Роман.
Громадськість наполягає: тут має бути музей, а не порожній аварійний об’єкт. Адже йдеться не лише про архітектурну спадщину, а й про культурну пам’ять Києва, частину ДІАЗ «Стародавній Київ».
Будинок на Ігорівській, 9/1 цікавий одразу кількома аспектами. Це не просто житлова споруда кінця XIX століття, а пам’ятка архітектури та культурної історії міста. Зведений у 1893 році за проєктом архітектора Володимира Ніколаєва, він є єдиним збереженим фрагментом наріжної садиби К. Сорокіної. Будівля має Г-подібний план, асиметричну композицію фасадів, декоративний намет на наріжжі та добре збережене оздоблення у стилі ренесанс, що робить її показовим прикладом житлової забудови другої половини XIX століття.
Його історична цінність ще більша: саме тут у 1898–1914 роках жив і працював археолог Вікентій Хвойка — першовідкривач трипільської культури. У своїй квартирі він відкрив для публіки музей старожитностей, фактично перший музей трипільської культури у світі. Хвойка досліджував пам’ятки палеоліту, зарубинецької та черняхівської культур, а також давньослов’янські поселення, залишивши понад 200 наукових праць.
Будинок поєднує архітектурну унікальність і наукову спадщину: це місце, де народилася ідея музейного представлення археологічних знахідок, і водночас зразок київської наріжної забудови кінця XIX століття. На фасаді з 1967 року встановлено меморіальну дошку на пошанування вченого.
До теми: Нев’янучий квіт Трипілля: у столиці презентують виставку-присвяту Вікентію Хвойці.
Тетяна АСАДЧЕВА, «Вечірній Київ»