У столицю гряде "велосипедизація"

Коли кинути на шальку терезів забруднення міст вихлопними газами,  прогресуючу дорожнечу  паркування та утримання «залізних коней», смертність і травматизм на дорогах, то стане ясно, що запровадження альтернативних форм пересування, особливо у великих містах, стає не просто бажаним, а необхідним. 

Одним із інструментів здійснення назрілих змін цивілізований світ обрав велосипед. Київ із проведенням велосипедизації явно запізнився. Лише 2009 року вперше була розроблена програма розвитку велосипедного руху. Але ця спроба особливого ефекту не дала і дати не могла, оскільки перші велодоріжки облаштовувалися безсистемно, в різних місцях, не були з’єднані між собою. Давалася взнаки відсутність відповідної інфраструктури. Тож велосипед у столиці тривалий час  використовується доволі обмежено, переважно  для оздоровлення і  прогулянок у дворах та парках. 

Суттєві зрушення  почалися кілька років тому з реалізацією пілотного проекту в Дарницькому районі, й уже на основі зробленого аналізу виявлених прорахунків розпочалося створення цілісної велосипедної програми для всієї столиці. Напрацювання Департаменту містобудування і архітектури КМДА разом з пропозиціями ГО «Асоціація велосипедистів Києва» («АВК») та інших активістів узагальнено, і справа переходить  до етапу виконання. Зокрема, до проекту Генплану Києва до 2025 року внесено схеми велосипедних мереж міста. Після схвалення документа ці розробки стануть обов’язковими при підготовці проектів житлово-комунального і дорожнього будівництва та їх реалізації, що має попередити виникнення різного роду казусів, які нині не рідкість. 

При будівництві й реконструкції вуличних покриттів, як це трапилося на Дніпровській і Русанівській набережних, встановили знаки «Велодоріжка», але так розділили тротуар між пішоходами і велосипедистами, що це викликало нарікання з обох сторін. А оскільки пішоходів значно більше, ніж велосипедистів, то поступатися доводиться останнім. 

Втім, спланована системна діяльність, попри низку упущень і прорахунків, дає ефект. За даними ГО «АВК», за рік, що минув, велосипедистів на вулицях столиці побільшало на 10%, а на одній з велодоріжок Троєщини їх зафіксовано більше на 50% . Дається взнаки не лише прокладення велодоріжок, а й створення необхідної інфраструктури. Щоб велосипедисти вписалися у міський дорожній рух, не сприймалися на вулицях як зайві та небажані елементи, постало завдання поєднати діючу транспортну мережу з велосипедним рухом. 

Проведені дослідження підтверджують марнотратство і нехтування станом  довкілля. 16% поїздок у столиці відбуваються на відстань 2 км, ще 26%  - до 5 км. Але особливо нарікати на винуватців таких вояжів не варто. Адже для того, щоб замінити автопоїздку на менш дорогу і екологічнішу - велосипедну, треба мати не лише велосипед, а й відповідну інфраструктуру для його збереження, паркування тощо. І без реалізації соціально орієнтованих проектів зі створення парковок біля торгових та громадських закладів, установ, перехоплюючих велопаркінгів на станціях метро, вокзалах, транспортних вузлах, особливо тих, до яких пасажири добираються маршрутками, не обійтися. 

Як перший етап створення велосипедної інфраструктури намічено, зокрема, облаштувати перехоплюючі велопаркінги на 13 станціях метро. Сьогодні найкраще облаштований веломаршрут «Європейська площа – Троєщина», саме він має стати орієнтиром для столиці та країни в організації сучасного велосипедного руху. Оголошено комплексний інвестиційний конкурс для впровадження найсучаснішої системи велопрокату «вікі-sharing».

Велосипедизація не обмежується вирішенням складних технічних питань, пов’язаних із перебудовою в організації дорожнього руху. Цей процес потребує глибоких змін у психології киян, і не лише автомобілістів. Пішоходи і велосипедисти –  не завжди союзники. Коли спільними зусиллями вдається створити «острівки» без автомобілів у вигляді пішохідних зон і велосипедних доріжок, то за володіння цими територіями розгортається запекла боротьба, в якій велосипедисти здебільшого терплять поразку. Свідченням цього є  чимало велодоріжок, в облаштування яких вже вкладені чималі кошти, і які не використовуються лише тому, що їх перетворили на місця для торгових кіосків, продуктових розкладок. А пішоходи залюбки використовують безпечну і вільну від автомобілів зону як додатковий тротуар. 

Проблема цільового використання велодоріжок до кінця не вирішена навіть у такій «велосипедній» країні, як Нідерланди. Під час спілкування з амстердамськими велосипедистами автор цих рядків дізналася,  що вони досить жорстко реагують, коли пішоходи використовують велодоріжки в якості тротуарів. Місцеві перехожі знають, що на велодоріжках частіше, ніж на автотрасах, збивають людей, щоправда, з менш тяжкими наслідками, і тому не ризикують зазіхати на територію велосипедистів. Тож головною проблемою для них залишаються туристи. До речі, екскурсоводи попереджають їх про небезпеку велосипедного наїзду. Під час поїздки до Амстердама колега-журналіст, що не дослухався до попереджень, розплатився за свою легковажність розірваними штаньми... 

ФАКТИ

• За даними компанії «А+С Україна», майже половина (42%) автомобільних поїздок у столиці здійснюються на «велосипедні» відстані до 5 км. 
• На вулиці столиці щодня виїздять не більше 7 тисяч велосипедистів, та й то –  погожими днями (за даними ГО «АВК»). Аби довести частку велосипедистів у загальноміському транспортному русі хоча б до 2%, на вулиці Києва мають щодня виїздити 55 тисяч велосипедистів.
• Загальна протяжність повністю облаштованих велошляхів у столиці становить 35 км, а стратегія розвитку столиці до 2025 року передбачає їх збільшення до 450 км.

ТИМ ЧАСОМ

Департамент містобудування та архітектури КМДА, оприлюднивши «Концепцію розвитку велосипедної інфраструктури м. Києва», запрошує киян до обговорення цього важливого питання. 

Нагадаємо, що молодий киянин виготовляє велосипеди із сосни та дуба.