«Головний герой»: відомі актори поділилися історіями війни у документальному фільмі

Про війну треба знімати багато і в різних жанрах. У цьому переконаний режисер Мирослав Латик. Днями у Будинку кіно він представив свій новий документальний фільм «Головний герой».

Це особлива документалка, адже у кадрі «Героя» — п’ять відомих акторів, які змінили знімальні майданчики чи театральну сцену на окопи і у цьому фільмі розповіли про власне життя в ЗСУ.

Олег Іваниця («Дієз»), старший солдат, 412-а бригада «Немезіс», Володимир Канівець («Вест»), сержант, 3-я ОШБ, Даніїл Мірешкін («Культура»), старший лейтенант, 20-а бригада «Азов», Володимир Ращук («Артист»), капітан, бригада «Рубіж», батальйон «Свобода», Олег Щербина («Заєць»), головний сержант, 5-а окрема штурмова Київська бригада. Головні герої, окрім Олега Щербини спеціально приїхали на показ.

«Камера досліджує, як люди творчої професії адаптуються до середовища, де кожне рішення має незворотні наслідки. Велика увага у фільмі приділяється їхнім думкам, баченню теперішнього і майбутнього. Це фільм про трансформацію ідентичності, про тілесну та психологічну присутність людини на війні, про межу між професійною роллю і реальним досвідом», — так по-філософськи описувала стрічку творча команда.

Те, що фільм нестандартний, зрозуміло вже з перших кадрів. Під звуки пісні про Мексиканця гурту «Zwyntar» та акомпанемент глухих вибухів Володимир «Вест» Канівець чистить зуби і розмірковує, що не сподівався, що стрічка так детально показуватиме будні фронту.

Тож окремо варто згадати операторську роботу. Камера (Олексій Назарук, Мирон Латик, Оксана Іванюк) супроводжує героїв, «стрибає» та «збивається». Це справді схоже на прямий репортаж з передової — без прикрас і «запікувань». Нецензурної лексики у фільмі багато, адже режисер працював не за сценарієм, а йшов за акторами: ставив запитання і фіксував реальність.

Цей фільм — своєрідна притча, у якій актори, вони ж головні герої, розмірковують, як опинилися в окопах, а не на сцені, чому у мирних містах, по яких постійно летять шахеди та ракети, люди продовжують розмовляти російською.

«Я народився і виріс у Маріуполі, не приховую і не пишаюся — знімався в російських фільмах з російськими акторами, і тепер я тут, воюю з ворогом, який не залишив мені жодних шансів», — розповідає Володимир Ращук.

Режисер міксує кадри з «Вічника», у якому Даніїл Мірешкін зіграв легендарного воїна Шугая, із кадрами, де реальний «Культура» на першій лінії фронту у смугастому жіночому халаті прикурює цигарку у стилі американських вестернів — і це реалії життя, до якого герої ставляться з гумором. У фільмі взагалі багато гумору і смішних моментів. Актори розповідають про те, як побратими сприймають «зірок» в окопах, про випадки, коли командування, що приїжджає з перевірками, просить зробити спільні селфі.

Для багатьох глядачів впадає у вічі контраст між екранними і реальними образами акторів-воїнів. Так, наприклад, Олег «Дієз» Іваниця, відомий як комедійний актор, розкривається як воїн, який осмислює екзистенційну суть російсько-української війни, що триває не тільки на фронті. У фільмі взагалі багато висловів, які можна розбирати на цитати.

Після спецпоказу у холодному залі Будинку кіно, під час зустрічі з творчою групою і героями стрічки, розмірковували, чи варто показувати цей фільм школярам і якщо так, то з якого віку. Зійшлися на думці, що таке відверте кіно потрібно побачити старшокласникам і студентам. Молодь, як ніхто зрозуміє й оцінить неприкрашену відвертість.

До слова, фільм «Головний герой» має підзаголовок «Про війну. Про смерть. Про життя». Але у фільмі практично нічого нема про смерть — герої розповідають про життя. Про те, заради чого вони на війні.

Читайте також:

«Фільм про «На шапку»: проєкт, який об’єднує мистецтво й волонтерство

Наталка МАРКІВ, «Вечірній Київ»