Чемпіонат пам’яті: у Києві вшанували полеглих воїнів ЗСУ змаганнями з рукопашного бою

Цими вихідними у столиці відбувся відкритий чемпіонат міста Києва з рукопашного бою, присвячений пам’яті полеглих військовослужбовців Сухопутних військ Збройних Сил України. Захід став символом шани, пам’яті та єдності українського суспільства в умовах боротьби за незалежність.
Чемпіонат об’єднав дорослих спортсменів, юніорів та юнаків із різних регіонів України, продемонструвавши згуртованість спортивної спільноти навіть у складний для країни час.
Захід відбувся за підтримки Київської міської ради.
За словами депутатки Київради (фракція «Єдність») Наталії Берікашвілі, проведення таких відкритих чемпіонатів є надзвичайно важливим, зокрема під час війни.
«Для нас принципово, щоб подібні змагання відбувалися регулярно. Спорт дисциплінує, дає молоді чітку траєкторію розвитку та зміцнює стійкість громади. Ми маємо тримати цей ритм і не дозволяти ворогу руйнувати нашу спортивну спільноту та спільну пам’ять. Цей чемпіонат — символ шани, пам’яті та єдності українського суспільства», — наголосила депутатка.

Вона також підкреслила, що спортивні змагання — це не лише про єдність, а й про прагнення до перемоги та демонстрацію всьому світу незламності громади міста Києва.
«Навіть у такі важкі часи ми готові об’єднуватися, рухатися вперед і боротися за нашу перемогу. Для мене велика честь підтримувати спортсменів у цей непростий період», — зазначила Наталія Берікашвілі.
Особливістю чемпіонату стала участь спортсменів різного віку та статі. Попри вік, усі вони вийшли на татамі, щоб вибороти власну перемогу, доводячи, що сила духу не має вікових обмежень.



Окремо депутатка звернула увагу на системну підтримку захисників і ветеранів з боку міської влади. За її словами, Київська міська рада постійно реалізує цільові програми, спрямовані на допомогу військовослужбовцям та їхню адаптацію до мирного життя. Зокрема, міська програма «Підтримка киян — Захисників та Захисниць України», яка передбачає комплексну допомогу військовим, ветеранам і членам їхніх родин. Програма охоплює соціальну, медичну, психологічну та реабілітаційну підтримку, а також сприяє забезпеченню необхідних умов для повернення захисників до цивільного життя.
«Її мета — не лише надати допомогу в моменті, а й створити сталі механізми підтримки, які дозволяють військовим відчути турботу громади та впевненість у завтрашньому дні. Крім того, з 1 січня у всіх лікувальних закладах столиці запрацювали кабінети ветерана — персоналізований медичний супровід. За короткий час ця ініціатива довела свою ефективність і її вже переймають інші міста України. Я впевнена, що перемога прийде в кожну українську родину, а незалежність і суверенітет обов’язково утвердяться в нашій країні», — підсумувала Наталія Берікашвілі.
Особливістю цьогорічного відкритого чемпіонату стало проведення в його межах змагань серед представників військових навчальних закладів Сухопутних військ Збройних Сил України.
Участь у турнірі взяли курсанти шести профільних військових вишів, що підкреслює тісний зв’язок спорту з підготовкою майбутніх захисників держави.
Символізму чемпіонату додала присутність матерів двох загиблих українських Героїв — Савелія Федана та Ігоря Шишака. Їхня участь у заході стала глибоким нагадуванням про ціну свободи та про тих, чиї імена назавжди вписані в історію боротьби України за незалежність.


Савелій Федан — 21-річний командир десантно-штурмової роти 46-ї окремої аеромобільної бригади, який загинув внаслідок мінометного обстрілу поблизу села Роботине Запорізької області. Попри юний вік, він був прикладом лідерства та відданості справі. Савелій був талановитим співаком, учасником телевізійного шоу «Х-Фактор», з 13 років займався волонтерською діяльністю, а згодом свідомо обрав шлях професійного військового.
Ігор Шишак запам’ятався як надзвичайно ерудована та цілеспрямована особистість із глибокою жагою до знань. Він наполегливо опановував різні галузі науки, постійно самовдосконалювався та прагнув розвитку. Його вирізняла внутрішня дисципліна й усвідомлений вибір життєвого шляху.
Двох таких різних юнаків об’єднувала спільна мета — стати офіцерами-десантниками, елітою захисників України, і служити своїй державі з честю та гідністю. Саме пам’яті таких Героїв і був присвячений чемпіонат, який став не лише спортивною подією, а й актом глибокої шани та вдячності.
Про значення рукопашного бою як складової бойової підготовки розповів президент Всеукраїнської федерації з рукопашного бою Юрій Радченко.
«Змагання з рукопашного бою — це не лише спорт. Це важлива складова бойової військової підготовки, яка дозволяє військовослужбовцям більш якісно виконувати бойові завдання в екстремальних умовах. Саме такі турніри є дієвим інструментом підготовки наших майбутніх воїнів», — наголосив Юрій Радченко.

Він також звернув увагу на широку вікову представленість учасників змагань — від дітей віком від шести років до дорослих спортсменів, що робить чемпіонат не лише спортивною подією, а й важливим елементом виховного процесу.
«Сьогоднішні змагання — це не тільки про кидки, удари чи визначення переможців. Це потужний інструмент виховання молоді, насамперед патріотичного виховання. Через спорт ми формуємо цінності, повагу до держави та готовність захищати її», — підкреслив президент федерації.
Окремо Юрій Радченко наголосив на меморіальній складовій чемпіонату та його особливому значенні саме цього року.
«Шанування пам’яті полеглих героїв — це наш громадянський обов’язок. Саме тому цей турнір присвячений вшануванню пам’яті загиблих військовослужбовців. До участі долучилися команди не лише з Києва та Київської області, а й з Чернігівської та Дніпропетровської областей», — зазначив він.
За словами Юрія Радченка, чемпіонати міста Києва з рукопашного бою проводяться щороку, однак саме в такому форматі — з присвятою пам’яті загиблих військовослужбовців Сухопутних військ ЗСУ — змагання відбулися вперше.
У межах урочистої частини заходу спортивне звання «Майстер спорту міжнародного класу» було присвоєно Микиті Хаджинову — курсанту Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного, а звання «майстер спорту України» Владиславу Королю — спортсмену та тренеру, представнику спортивного клубу «Сокіл».
Микита Хаджинов у коментарі журналістці «Вечірнього Києва» зазначив, що спорт відіграв ключову роль у формуванні його характеру та життєвого вибору.

«У спорті я вже понад 12 років, хоча безпосередньо рукопашним боєм займаюся близько трьох років. Для мене спорт — це не лише про фізичну підготовку, а й про ментальну стійкість, самодисципліну та загартування характеру. Саме ці якості є надзвичайно важливими як у змагальній діяльності, так і в реальних життєвих випробуваннях», — зазначив спортсмен.
За словами Микити, рішення пов’язати своє життя з військовою службою було свідомим і самостійним.
«Мрія бути військовим з’явилася в мене ще з дитинства. Сьогодні я розумію цю мрію як обов’язок — захищати свою країну від окупанта. У моїй родині немає військових, так само як і серед близьких, тому це був мій особистий вибір, продиктований внутрішнім переконанням і відповідальністю перед державою», — наголосив він.
Свою думку щодо значення подібних змагань висловив також спортсмен і тренер спортивного клубу «Сокіл» із міста Бровари Владислав Король.

«Такі заходи надзвичайно важливі, адже вони об’єднують націю — дітей, юніорів і дорослих. Подібні змагання мають потужний вплив на військово-патріотичне виховання молоді. Таким чином ми, зі свого боку, висловлюємо вдячність Збройним Силам України та підтримуємо наших захисників», — зазначив Владислав Король.
За його словами, інтерес дітей до занять єдиноборствами в умовах війни лише зростає.
«Сьогодні діти активно долучаються до спортивних клубів. Наш клуб налічує понад 300 вихованців, і всі вони системно тренуються та розвиваються. На цей чемпіонат я привіз чотирьох своїх учнів, які гідно представили наш клуб», — додав тренер.








Чемпіонат став символом єдності, пам’яті та патріотичного виховання молоді, поєднавши спорт і шану до героїв України.
Також читайте:
- У Києві тривають ветеранські змагання «ГАРТ»: історії учасників, для яких спорт став шляхом повернення до життя.
Сніжана БОЖОК, фото Максим СОСЮРА «Вечірній Київ»