Киянка не знайшла потрібної сукні у магазині і відкрила власний

– Не повірите, але я ніколи не думала займатися торгівлею, – щиро усміхається  тендітна молода засновниця бренду та проекту «Всі. Свої». – Більше того, я страшенно не люблю модних тепер шопінгів... Тож і заснувала проект, коли в одному магазині можна купити всі потрібні речі, причому лише вітчизняних виробників, – адже ми є патріотами і маємо їх підтримувати. 

А почалося все з того, що їй потрібно було одягти на презентацію етносукню. Оббігала кілька магазинів, але так і не знайшла підходящої. Тоді й прийшла ідея відкрити власний магазин, де буде широкий вибір не лише одягу та взуття, а й інших товарів вітчизняного виробництва. 

Спочатку Ганна Луковкіна відкрила маркет на Десятинній, у якому періодично торгували одягом, поступово розширюючи асортимент товарами для дому та дітей, декором, гастрономією. А коли на Хрещатику звільнилося приміщення, ризикнула зайняти його. 

– Знайомі казали, що Хрещатик уже не той, що  раніше, куди їздили скуплятися люди різного достатку. І на ньому вистачає магазинів промтоварів, тож не варто тут відкриватися. Але я ризикнула, тому що хочу дійсно повернути Хрещатику колишній імідж, а також долучити якомога більше людей саме до вітчизняних товарів. Оренда приміщення недешева, але ми не маємо жодних сторонніх інвестицій – вкладаємо у розвиток кошти, виручені за торгівлю в інших містах. До того ж, виробники платять нам внесок за оренду та комісійні за продані товари. Розраховуємо на свій сегмент покупців – людей середнього достатку, які хочуть купувати ширвжиток високої якості вітчизняного виробництва, чого практично немає у конкурентів. 

Ганна із гордістю зазначає, що створила саме український мас-маркет – без іноземних та вітчизняних брендів із колекцій відомих дизайнерів. Ціна суконь – від 600 гривень, футболок – від 250, пальт – від 2000, є і дорожчі речі.

Луковкіна вважає, що в Україні вже є з чого вибирати продукцію високого рівня.  У її мережі представлено 150 брендів, а в черзі ще мало не тисяча! Претендентів  відбирає  експертна комісія, також у магазині прислухаються до думки покупців. Тут представлені відомі та молоді бренди одягу «Promin», «Vivalon», «Jenadin», взуття «Tuto», «Хамелеон», головних уборів «Капелюх» та «Промінь», екосумок «Woolberry» і багато інших. Є й справді ексклюзивні речі, наприклад, вовняні кептарі (жилети), гуні (жакети) та гуглі (накидки) фірми «Зерно», вишиванки, спідниці, сукні «Етнодому», запонки  з тризубом, головами лева, бика, ящера, шкіряні браслети, підвіски, біжутерія «Mantra Leather». 

Щоправда, з іграшками та нестандартним одягом є проблеми. На жаль, Україну заполонили китайські іграшки, часто навіть шкідливі для здоров'я  малечі, а вітчизняних виробників поки що мало. Луковкіна працює  з  виробниками дерев'яних та м'яких іграшок, а також кераміки й постільної білизни. Так і з одягом. Великого розміру в нас шиють дуже мало.  Є надія, що згодом промисловість, яка все ж відроджується, заповнить ці прогалини.

– Ми хочемо створити для покупців максимум комфорту, – ділиться планами співрозмовниця. – Вже зараз деякі наші виробники надають покупцям можливість підбирати колір та розмір взуття чи одягу,  показують зразки шкіри чи тканини. У нас можна, приміром, підшити куплені штани чи сукню. У перспективі на поверсі, де розміщені дитячі товари, облаштуємо ще й зону, в якій можна буде залишити малечу під наглядом, поки дорослі робитимуть покупки. Також плануємо відкрити кафе сімейного типу.

Наступний крок – створення великої онлайн-платформи, яка обслуговуватиме і виробників, і покупців. Адже задоволення інтересів і потреб є запорукою успіху будь-якого бізнесу, і «Всі. Свої»  – не виключення...

ОПИТУВАННЯ «ВК»

Як ви ставитеся до продукції вітчизняних виробників і чи віддаєте їм перевагу?

Валерій Соляник, музикант:

– Я часто бував за кордоном, тож там накупив різного одягу, який зараз доношую. Продукти у нас смачніші, ніж за кордоном, – шкода тільки, що кава не росте... А от як музиканта мене тішить, що в Україні, зокрема, у Києві, Білій Церкві, Дніпрі, відкриваються фабрики музичних інструментів, які виготовляють хороші електрогітари. Отже, музичні інструменти, мова та пісні – це ті «товари», якими можемо пишатися.

Наталія Боль, пенсінерка:

– Бачите, які в мене зношені черевики? Вони – українські й відходили не один сезон. Але зараз навіть наше взуття перетворилося з предмета першої необхідності на розкіш – пенсії ледве вистачає на комуналку. Одяг на мені також вітчизняний – не зносила за все життя жодної імпортної одежини. Кухонний посуд теж вітчизняний – є каструля, яку ми придбали ще 1986-го. Продукти беру тільки наші. Особливо подобаються молочні вироби у фермерському магазині на вулиці Січових Стрільців. 

Катя Сердюк, психолог:

– Одяг та взуття купую виключно імпортні – вони якісніші й привабливіші. Колись мені придбали українську сукню, а вона невдовзі розлізлася. Хоча у гардеробі маю вишиванку, яку вдягаю на свята. А от продукти принципово купую вітчизняні. Сподіваюся, що невдовзі українські виробники шитимуть  гарний одяг.

Валерій Луговець, радник компанії з митних питань:
– Як колишній митник можу сказати, що чимало вітчизняних товарів користуються попитом за кордоном. На гостинець добре йдуть горілка, сало, копчені ковбаси, цукерки. На подарунки – вишиванки (я возив їх у Францію та Швейцарію), а також сувеніри – особливо писанки.  Із вітчизняного одягу в мене лише білизна, тому що раніше накупив імпортних костюмів... А недавно був у магазині «Всі. Свої» і бачив багато дуже пристойних пальт, костюмів та інших речей. Так що незабаром щось там прикуплю.

Марина, менеджер:

– Я дуже люблю український трикотаж – ось і на мені зараз такий светр. А ще маю літні черевики. До речі, зараз вибираю ще одні.  Була в магазинах на вулиці Січових Стрільців і «Всі. Свої» на Хрещатику – очі розбігаються. Обов’язково щось підберу, бо справді все красиве і, сподіваюся, якісне.

Нагадаємо, яка шкільна форма буде в тренді цього року.