Публічний простір провокує гостру дискусію
Сьогодні у Київській міській державній адміністрації представники різних громадських організацій на чолі з заступником голови КМДА Олексієм Резніковим та директором Департаменту суспільних комунікацій Мариною Хондою обговорювали Концепцію Статуту територіальної громади міста Києва. На заході головувала професор кафедри регіонального управління, місцевого самоврядування та управління містом Національної академії державного управління при Президентові України, доктор наук державного управління Вікторія Колтун.
Головним питанням під час обговорення було визначення особливостей феномену публічного простору. На думку пані Колотун, визнання окремих місць та територій столиці як об’єктів публічного простору відбувається здебільш стихійно, під впливом історичних процесів та активності міської громади. Яскравим прикладом є Майдан: в результаті двох революцій із звичайної площі в центрі столиці він перетворився на справді культове місце.
- Визначний характер подібних локацій потребує специфічного до них ставлення. Перш за все мова йде про естетичну та етичну складову. Учасники круглого столу обговорили досвід західних країн та зауважили, що в більшості європейських держав вигляд публічного простору є суворо регламентований законодавством, - розповів Олексій Резніков.
Що це означає на практиці? Йдеться про розробку правил узагальнення зовнішнього вигляду будівель та пам’ятників, що знаходяться в локації, визнаній об’єктом публічного простору. Отже, прощавайте МАФи та пластикові балкони, раді вітати сучасне освітлення, грамотну реставрацію фасадів та скромний дизайн.
Звісно, визначення правил узагальнення зовнішнього вигляду публічних просторів – кропітка робота. Тим не менш, засідання подібних робочих груп яскраво свідчіть, що суспільна дискусія відбувається. Обговорення актуальної для міста тематики – добра ознака зрушення проблеми з «мертвої точки». Сподіємося, що гучні слова стануть рішучими діями.