Повість «Магда»: в Києві презентували видання-переможця конкурсу «Столична культура: 2025-2027 роки»

«Магда» — це художньо-документальна повість про невигадану історію справжнього кохання німкені та українця, які ніколи б не зустрілись, якби не війна. Ця столітня історія, сповнена почуттів в часи випробувань колективізацією, голодоморами, ГУЛАГівськими таборами в жорстоких умовах життя під час світових війн XX століття так і не дала досі відповіді на всі запитання про українську німкеню Магду Хоманн. Родичі-дослідники в сучасні часи так і не отримали всі відповіді, бо в Україну прийшла нова війна і знову з боку країни, яка і сто років тому знищувала справжнє кохання між молодими німкенею та українцем, так і зараз намагається знищити все українське.

Рукопис книги «Магда» був підтриманий Видавничою радою при Департамент суспільних комунікацій КМДА та побачив світ за підтримки Київська міська державна адміністрація — КМДА в межах міської цільової програми «Столична культура: 2025–2027 роки».

Про це повідомили учасники офіційної презентації книги «Магда» в Київінформ пресцентрі.

«Видавнича рада дуже ретельно відбирає для друку нові книги. Цього року ми маємо нового видавця, який дуже оперативно, навіть із перебоями світла якісно виконує свою роботу», — зазначила директорка Департаменту суспільних комунікацій виконавчого органу Київської міської ради Мирослава Смірнова.

«Невигадані герої книги проходили надскладні виклики, люди, які боролися за своє кохання, люди, які пережили ту велику любов і прийняли такі рішення йти за нею. Магда поїхала за своїм чоловіком у невідомість, і які складні виклики випали на її долю і на її життя. Книга „Магда“ складна, але водночас дуже правильна. Саме тому ми продовжуємо розвивати видавничу справу, підтримувати авторів і видавати дійсно якісну українську літературу, яка буде доступна безкоштовно в наших бібліотеках», — зазначила Мирослава Смірнова.

Наклад книги буде передано до бібліотек міста Києва, де кожен бажаючий зможе прочитату історію української німкені Магди, яка досі так і не розкрита до кінця. Родичі-дослідники продовжують пошуки відповіді про останні роки життя Магди, але знову прийшла війна — і знову з боку тієї самої країни, що сто років тому руйнувала кохання Магди й українця, а тепер намагається знищити саму Україну.

«Історія Магди до сьогоднішнього дня, на жаль, ще не завершена. І не завершена через імперію зла, яка не дає з’ясувати, яка ж насправді доля спіткала Магду Хоманн, яка потрапила в радянські концтабори, ну і, напевно, там знайшла вічний спокій. Тому я дуже сподіваюся, що зло буде знищено, а історія Магди буде дописана автором. Також я щиро вражений глибиною слова автора, його дійсно такою щирою любов’ю до людей, які живуть довкола. Ну, а тут навіть не знаючи своїй прабабусі, також відчувається дуже-дуже глибока така любов і щирість. Тому, вітаю автора з тим, що це видання побачило світ», — зазначив керівник КП «Київінформ», секретар Видавничої ради Євген Лопушинський.

Автор повісті, заслужений журналіст України Сергій Сай-Боднар проніс глибоку шану до родички і її історії, про яку написав книгу.

«Ця історія є пекучою правдою про те, що творилося того часу в нашій маленькій нескореній державі під час розкуркулення, колективізації, голодоморів 33-го і 37-го років і потім настання війни», — поділився автор і наголосив, що навіть крізь роки описана історія допомогла вже в часи Незалежної України знайти один одного та об’єднатись родичам з України та Німеччини.

«Я щиро вдячний Петеру Хоманну, який упродовж 25 років, з 68-го до 93-го року шукав нашу родину, частину німецького генеалогічного дерева, і знайшов таки. Ми зустрічалися кілька разів та спілкуємося постійно. Цю книгу я писав 10 років. До купи збирав нікому невідомі факти. Зокрема, тут повністю розкладено механізм пошуків місця смерті Магди. Вона, швидше за все, загинула у гулагівських таборах Челябінської області. Адже імперська влада і досі не дає можливості людям знати правди», — сказав Сергій Сай-Бондар.

За його словами навіть німецьке посольство в Україні підключилося до пошуків Магди, але і їм не вдалося знайти бодай яку інформацію про Магду через закритість росією радянських архів і цей епізод також описаний у книзі.

Олексій Євенок, директор видавництва «Бук-друк» розказав, що ця книга змусила замислитися над нелегкою долею власного дідуся, яка також варта окремої розповіді. За його словами, таких неординарних родинних історій може бути безліч по всій Україні, і кожна з них заслуговує на увагу та збереження.

«Подібні сильні історії підтверджують, що наша нація єдина», — підкреслила голова товариства «Німецький Дім-Київ — ЦНК «Відерштраль» Людмила Коваленко і наголосила на символічності долі Магди.

«Через долю Магди ми говоримо не лише про долю однієї жінки, це доля представників різних національностей, а також жінок українських та нашої спільноти, які пройшли через різні випробування. Це й Голодомор, і Друга світова війна, це все те, що пройшла Магда. Але дух був не зломлений. Пам’ять про цих людей має бути збережена, адже ми маємо свою історію, свій голос і своє майбутнє», — сказала Людмила Коваленко.

На презентації книги був присутній онлайн двоюрідний онук Магди Петер Хоманн, який у 1993 році після 25-річних пошуків знайшов українську гілку родинного дерева Хоманнів-Кучинських.

«Я дуже зворушений. Я здійснив своє бажання, ми змогли трохи задокументувати долю Магди. Я бачу, що Магда є прикладом долі багатьох українців, і з цією книгою вдалося за допомогою багатьох нових фактів описати долю німецької жінки, яка попри Голодомор, в’язниці і злидні не зрадила своєму коханню і своїм синам», — зазначив Петер Хоманн.

Такі книги дають надію родинам, чиї зв’язки були розірвані в силу обставин, війни, режимів та інших причин, на об’єднання, вважає директорка Публічної бібліотеки імені Лесі Українки для дорослих міста Києва та членкиня Видавничої ради Ольга Романюк.

Вона підкреслила, що зараз необхідно видавати більше якісної літератури. «Попит на книжку великий, тому що зараз вона рятує у багатьох ситуаціях. Бібліотеки Києва поповнюються. Цього року дев’яносто бібліотек Києва отримали 11 000 нових книжок. Зокрема, наша бібліотека імені Лесі Українки — 7 000. І це книжки, які надійшли за кошти, виділені з міського бюджету, книжки, які надійшли за державними програмами, за міською програмою департаменту суспільних комунікацій. І також є подаровані авторами, читачами, благодійниками», — розповіла Ольга Романюк.

Презентацію завершила онучка автора та онучка Магди у шостому поколінні Поліна Ніколаєнко, яка виконала «Баладу про мальви» Володимира Івасюка. Мальви в Україні — символ любові до рідної землі, батьківської хати, краси та вірності предкам. У контексті історії Магди вони постали символом того, що справжнє кохання, родинні зв’язки, правда та історична справедливість долають усі кордони і проходять крізь час. Навіть коли війна розриває долі, сила об’єднання та підтримки один одного залишається — навіть на відстані, навіть крізь століття.

Повне відео презентації дивіться каналі КИЇВІНФОРМ в Youtube:

Пресцентр Київінформ