Як уберегти киян від надзвичайних ситуацій?
Напевно не було жодного дня в житті нашого міста, коли б ми не почули новину про яку-небудь жахливу ДТП, пожежу чи іншу надзвичайну пригоду.
І дійсно, на тлі таких «позитивних» подій, мимоволі задаєшся питанням: чи взагалі безпечно жити у Києві ?
Для відповіді на це питання ми маємо перш за все звернутися до статичної інформації, наданої нам Управлінням з питань надзвичайних ситуацій.
Згідно отриманих даних, лише протягом 2016 р. до вищезгаданого управління надійшло близько 2099 повідомлень про небезпечні події, які за своїми наслідками становили чималу загрозу життю або здоров’ю киян. З них аварій:
1. На транспортній системі життєзабезпечення – 1949;
2. Соціального характеру – 61;
3. Природного характеру – 89;
3. Техногенного характеру – лише 9, щоправда могло бути і більше, оскільки станом на 1 січня 2017 р. у Києві діяло близько 645 небезпечних об’єктів.
— Особливо небезпечними речовинами, що використовуються на цих підприємствах є аміак та хлор. Окрім того у місті існує 2 радіаційно-небезпечні підприємства та 2 підприємства, що становлять небезпеку для екології, — розповів начальник Управління з питань надзвичайних ситуацій КМДА Роман Ткачук.
Мій дім – моя фортеця
Попри сумну статистику, назвати киян беззахисними ми наврядчи можемо, бо у столиці…
1. Цілодобово працюють рятувальники
Так, за минулий рік ними було здійснено 2259 виїздів на надзвичайні ситуації, з яких: транспортних аварій – 44, пожеж і вибухів – 109, наявність у навколишньому середовищі шкідливих речовин – 630, раптове руйнування будівель – 141, забезпечення безпеки під час масових заходів – 638, нещасних випадків – 429.
2. Діє міська централізована система оповіщення про надзвичайні ситуації, яка у свою чергу складається з мереж радіозв’язку (на даний момент у місті існує 255 тисяч стаціонарних радіоточок), радіомовлення та телебачення, мережа мовлення ТРК «Київ».
3. Існує фонд захисних споруд-сховищ та споруд подвійного призначення
Загалом, станом на 1 січня в Києві налічується 521 cховище та близько 5177 найпростіших укриттів.
Проте за словами Романа Ткачука, не всі з перелічених об’єктів готові до експлуатації. Для прикладу, з півтисячі сховищ лише 266 готові до використання, 219 – частково готові, 96 – не готові взагалі.
Зважаючи на ситуацію, що складалася, столичною владою було розроблено програму для розвитку територіальної підсистеми, в якій передбачені кошти для балансоутримувачів щодо приведення найпростіших укриттів до відповідного стану.
4. Підготовка населення до надзвичайних ситуацій.
Минулого року навчання зі згаданої теми було проведено у Подільському, Дніпровському, Шевченківському та ін. районах столиці.
«Краще перебдіть, ніж недобдіти»
Зважаючи на вищенаведену інформацію, на даний момент систему захисту населення від надзвичайних ситуацій навряд чи можна назвати ідеальною на всі 100 %, тому заступник голови КМДА Петро Пантелеєв наголосив на необхідності удосконалення роботи територіальної підсистеми міста Києва та ланок єдиної державної системи цивільного захисту населення.
— З кожним роком наша робота має ставати більш плідною, оперативною. Організаційні і планові моменти ніхто не відміняв, — зазначив заступник голови КМДА.