Історія архітектора Шлейфера крізь пензель Мурашка: у столичному музеї відбулася пізнавальна зустріч
Нещодавня лекція у Національному музеї «Київська картинна галерея» стала нагодою побачити Київ початку XX століття крізь поєднання архітектури та живопису.
У межах виставки «Олександр Мурашко. Київські вібрації» відбулася зустріч із києвознавицею Ольгою Друг, завідувачкою відділу «Київ періоду ІІ половини XVII — початку XX століть» Музею історії міста Києва.
Учасники події мали нагоду дізнатися про життя та діяльність архітектора Георгія Павловича Шлейфера — одного з найяскравіших представників київської архітектурної школи кінця ХІХ — початку XX століття.
Його ім’я пов’язане з низкою знакових споруд, що й сьогодні формують обличчя столиці: хоральна синагога на вулиці Шота Руставелі, Національний драматичний театр імені Івана Франка, будинок Гінзбурга на вулиці Архітектора Городецького, 9 та інші.
Окрім архітектурної практики, Георгій Шлейфер був активним банкіром і колекціонером, що свідчить про його багатогранність та вагомий вплив на культурне життя Києва.
З 1885–1886 років і аж до 1913-го він очолював правління Київського кредитного товариства, яке забезпечувало забудовників довгостроковими кредитами на 26–36 років. Саме завдяки цій системі на межі ХІХ–XX століть у Києві зводилися численні прибуткові будинки, що формували щільну міську забудову.
Особливу увагу під час зустрічі було приділено історії збереження родинного архіву Шлейфера, який охоплює документи, фотографії та матеріали, що відображають життя архітектора та його добу. Саме завдяки цьому архіву ми можемо простежити шлях портрета роботи Мурашка та зрозуміти, як він потрапив до фондів Музею історії міста Києва. Це яскравий приклад того, як особисті речі та мистецькі твори стають частиною колективної пам’яті, зберігаючи спадщину для наступних поколінь.
Також Ольга Друг розповіла про історію створення портрета Георгія Шлейфера пензля Олександра Мурашка — одного з найвизначніших українських художників початку XX століття. У 1911 році, коли митець вже мав європейське визнання та викладав у Київському художньому училищі, він написав цей портрет. Георгій Шлейфер на той час був почесним членом ради художнього музею та власником значної колекції живопису, що зберігалася в його особняку на Інститутській, 13.
Важливим аспектом його діяльності була участь у комісії «Про красу міста», створеній при міській управі. Разом із художником Олександром Мурашком, архітектором Владиславом Городецьким та іншими діячами він обговорював питання гармонії міської забудови, щоб нові споруди не руйнували історичний ансамбль Києва.
У 1995 році портрет разом із сімейним архівом був подарований Музею історії міста Києва онукою архітектора, громадянкою Франції Іриною Трад (Толлі). Архів включає документи, фотографії та матеріали, що відображають життя і діяльність Шлейфера, а також його родини. Завдяки цьому ми можемо простежити шлях портрета й зрозуміти, як він потрапив до музейної колекції.
Зустріч стала важливим доповненням до виставки, адже поєднала архітектурну спадщину та мистецький доробок, показавши, як портрети й архіви зберігають пам’ять про людей, що творили історію Києва.
До теми: Архітектор, який створив «київський Париж»: історія садиби Георгія Шлейфера на Липках.
Тетяна АСАДЧЕВА, «Вечірній Київ»