«Жодного разу не відмовилися їхати на виклик під час обстрілів», — директорка Департаменту охорони здоров’я про роботу екстреної допомоги Києва

Для спільного проєкту «Київ FM» та «Вечірнього Києва» директорка Департаменту охорони здоров’я КМДА Тетяна Мостепан розповіла, як працює служба екстреної медичної допомоги, що відбувається під час масованих атак, чому навколо лікарні швидкої допомоги з’являються спекуляції, і що насправді з генераторами у медичних закладах.

47 МЕДЗАКЛАДІВ КИЄВА ПОШКОДЖЕНІ ОБСТРІЛАМИ

— Тетяно Володимирівно, скільки медичних закладів і наскільки сильно були пошкоджені в результаті повітряних атак росії за роки повномасштабної війни?

— Так, за чотири роки війни у Києві були пошкоджені 47 медичних закладів. Із них 35 — це комунальні некомерційні підприємства, підпорядковані Департаменту охорони здоров’я, ще 12 — заклади різних форм власності. Якщо говорити про ступінь руйнувань, то вони різні — десь мова про серйозні удари, десь — про незначні пошкодження. Але хочу наголосити: попри це не було жодного випадку, щоб якийсь заклад припинив роботу, навіть тоді, коли сталося влучання в «Охматдит».

Тоді перша дитяча клінічна лікарня розгорнула додаткові ліжка, Центр трансплантації також тимчасово перемістився до іншого медичного закладу. А там, де йдеться про первинну ланку, за потреби просто змінюються локації: фахівців переводять, перерозподіляють ресурси, але надання медичної допомоги в жодному разі не зупиняється.

На даний час окремі заклади перебувають на стадії відновлення, зокрема Центри первинної медико-санітарної допомоги у Подільському та Деснянському районах.

ЩОДНЯ ДИСПЕТЧЕРИ ЕКСТРЕНОЇ ДОПОМОГИ ПРИЙМАЮТЬ ПРИБЛИЗНО 4,5 ТИСЯЧІ ДЗВІНКІВ ВІД КИЯН

— Щодо роботи екстрених медичних служб під час повітряних атак. Всі працюють в штатному режимі?

— Медичні працівники служби екстреної медичної допомоги не можуть дозволити собі працювати за іншим графіком під час ракетних атак чи будь-яких інших надзвичайних ситуацій. Оперативно-диспетчерський відділ Центру екстреної медичної допомоги працює цілодобово й приймає близько 4 500 дзвінків на день від громадян. Диспетчери в режимі реального часу опрацьовують отриману інформацію та ухвалюють рішення щодо профільності виклику і його пріоритетності — критичний, екстрений, неекстрений або непрофільний. А у випадку «прильотів» та інших надзвичайних ситуацій також визначають, скільки саме бригад потрібно направити на місце події.

Працівники екстреної медичної допомоги працюють у режимі 24/7. Щодня на чергуванні перебувають близько 130 бригад і, як і інші служби критичної інфраструктури, вони виїжджають на виклики незалежно від повітряних тривог чи інших загроз. Від початку повномасштабної війни не було жодного випадку, щоб медичні працівники Центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф Києва відмовилися виїжджати на виклики під час тривог. Щодня бригади здійснюють близько 1 300 виїздів, але лише половина з цих викликів потребує госпіталізації пацієнтів.

Крім того, на жаль, є громадяни, які маніпулюють і здійснюють хибні виклики. Таких небагато, усього десь до 4%, і, до речі, це найнижчий показник по Україні. Усе завдяки професійній роботі операторів кол-центру екстреної допомоги.

— А що стосується викликів саме на місця влучань російських шахедів, ракет чи уламків. Які особливості роботи в таких випадках?

— Медичні фахівці бригад Центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф постійно рятують життя людей, які постраждали внаслідок війни або інших надзвичайних ситуацій, і разом із працівниками ДСНС та МВС завжди перебувають у перших рядах.

На жаль, маємо і втрати. Від початку війни 130 працівників екстреної меддопомоги проходять службу в лавах ЗСУ, серед них є і один загиблий парамедик. Крім того, ще у 2022 році вогнепальні поранення отримали двоє парамедиків центру. І останній трагічний випадок стався у січня цього року, коли загинув чудовий фахівець Сергій Смоляк і ще четверо працівників отримали поранення різного ступеня тяжкості.

МЕДИКИ ЛІКАРНІ ШВИДКОЇ ДОПОМОГИ ПРОДЕМОНСТРУВАЛИ СВОЮ ПРОФЕСІЙНІСТЬ. ШКОДА, ЩО СИТУАЦІЮ ПЕРЕТВОРИЛИ НА ХАЙП

— Ми пам’ятаємо ту надзвичайно складну ніч для Києва, було багато пошкоджень і багато постраждалих. Частину з яких приймала лікарня швидкої допомоги. А вже за день цей заклад опинився в епіцентрі скандалу і став об’єктом маніпуляцій, мовляв лікарня опинилася без електроживлення, пацієнти були в небезпеці а лікарі були змушені працювати в надскладних умовах. Розкажіть, що насправді сталося у цьому закладі у ніч на 9 січня?

— Як Ви і сказали, це була складна ніч. Але попри всі труднощі, Київська міська клінічна лікарня швидкої медичної допомоги працювала в штатному режимі і вже приблизно в 01:50 почали надходити поранені — фактично з початком обстрілів. А десь близько 03:20 сталося влучання в об’єкт енергетичної інфраструктури, і електрика справді зникла. На жаль, основний генератор на 400 кВт автоматично не увімкнувся, так буває, техніка іноді дає збій, і в результаті лікарня залишилася без світла.

Персонал одразу, за протоколом, перепідключився до невеликих мобільних генераторів. І тут також наголошу: ці генератори були на майданчику, просто неба, і встановлені безпечно — жодного стосунку до газів чи інших ризиків це не мало, усе було правильно організовано та з’єднано.

Окрема подяка ДСНС — вони дуже швидко підставили плече: приблизно за 30 хвилин прибули з генератором. Але він не знадобився, адже фахівці вручну запустили стаціонарний потужний генератор, який не увімкнувся автоматично. До 10 ранку лікарня повністю автономно працювала і надавала медичну допомогу. Резервний генератор залишався на випадок додаткових ситуацій, але, слава Богу, він не знадобився.

УСІ АПАРАТИ ШТУЧНОЇ ВЕНТИЛЯЦІЇ ЛЕГЕНЬ МАЮТЬ АКУМУЛЯТОРИ І НЕ ЗУПИНЯЛИСЯ НІ НА СЕКУНДУ

— Ці 10-15 хвилин, поки перепідключали генератори, що було всередині лікарні? (Вони одразу перепідключились до маленьких генераторів, а основний запустили через 25 хв — дивитися наш пост на фейсбуці)

— Усі пацієнти отримували медичну допомогу в повному обсязі. Слава Богу, усі живі, з позитивною динамікою та продовжують лікування.

Також хочу звернути увагу ще на одному нюансі, на якому спекулюють. Усі апарати штучної вентиляції легень мають акумулятори, які тримають заряд щонайменше дві години, а залежно від апарата — навіть довше. Тому жодної секунди не зупинився жоден прилад- ні в реанімації, ні в операційному блоці. Це важливо проговорити, щоб не було перекручувань.

У цьому випадку можу сказати одне: це яскравий приклад готовності команд до будь-якого сценарію. Ми вже чотири роки живемо у війні, і ця ситуація ще раз показала професіоналізм та підготовленість до найскладніших викликів.

І я дуже прошу всіх блогерів, які хочуть зробити на цьому резонанс: такі спекуляції точно не додають ні настрою, ні сил медикам, які працюють 24/7 і реально рятують життя. Будь ласка, не спекулюйте на цьому.

— Що з іншими столичними лікарнями? Наскільки вони готові працювати в умовах таких жорстких енергетичних обмежень?

— В лікарнях міста Києва наразі тепло, майже всі вони працюють на централізованому теплопостачанні. Були окремі перебої, але їх оперативно вирішували за допомогою мобільних котелень. Також у нас вісім закладів мають автономні котельні, які вже підключені.

Крім того, є тринадцять автономних свердловин. Тобто частина закладів працює повністю автономно. Там, де автономності не було повністю, ми під’єднували мобільні котельні. Загалом медична сфера впоралася з цими ситуаціями й жодної секунди не зупинялася- ми працювали в повному обсязі. Усі отримували медичну допомогу, попри всі складнощі.

У РАЗІ ПОВНОГО БЛЕКАУТУ МЕДИЧНА СИСТЕМА КИЄВА ПРАЦЮВАТИМЕ БЕЗПЕРЕБІЙНО

— Ситуація з енергопостачанням у столиці нині вкрай критична. Якщо станеться повна відсутність електрики та зв’язку — тобто блекаут — як у такому разі працюватиме система охорони здоров’я Києва?

— Медична допомога киянам надаватиметься безперервно — навіть у разі повного блекауту.

Передусім працюватиме первинна ланка. У кожному районі Києва діятимуть чергові кабінети центрів первинної медико-санітарної допомоги. Прийом там здійснюватиметься без електронного запису, уся документація вестиметься в паперовому форматі. Лікарі, відповідно, виписуватимуть паперові рецепти — зокрема й на тривалий період для пацієнтів із хронічними захворюваннями.

Також консультативно-діагностичні центри не припинятимуть роботу — вони функціонуватимуть у спрощеному режимі. У КДЦ надаватиметься консультативна допомога, допомога при травмах і пораненнях, виконуватимуться перев’язки та зняття швів, а за потреби — малі хірургічні втручання. Також проводитимуться необхідні аналізи та УЗД за медичними показами. Для нас це дуже важливо, тому що робота КДЦ дозволяє зменшити навантаження на лікарні.

Лікарні міста Києва — кластерні та надкластерні — працюватимуть у посиленому режимі. Буде забезпечена робота приймальних відділень та відділень невідкладних станів, операційних блоків, а також функціонування реанімаційних відділень. Ми маємо все необхідне, щоб лікування тривало безперебійно: йдеться і про наявність кисню, і про необхідне обладнання, медикаменти та вироби медичного призначення, і, звісно, резервне електроживлення.

Окремо хочу сказати про ліки та аптеки. У кожному районі Києва визначені чергові аптеки, які будуть забезпечені життєво необхідними препаратами — зокрема інсуліном, знеболювальними, серцево-судинними лікарськими засобами, а також препаратами для надання невідкладної допомоги. Пацієнтам із хронічними захворюваннями ми рекомендували завчасно отримати рецепти на потрібні ліки.

Загалом медична система Києва готова працювати в умовах блекауту. Допомога надаватиметься відповідно до тяжкості стану пацієнта, а першочергово обслуговуватимуться пацієнти з невідкладними станами. Маршрути госпіталізації пацієнтів екстреної медичної допомоги відпрацьовані спільно з кластерними та надкластерними лікарнями, їхню готовність до прийому пацієнтів у режимі блекауту ми забезпечили. Також проведені спільні наради з ДСНС і відповідні навчання.

НАВІТЬ У ЦИХ СКЛАДНИХ УМОВАХ, НЕ ЗАБУВАЙТЕ ПРО СОН

— І на завершення, які поради ви б дали киянам, як зараз, у надзвичайно складних умовах, подбати про своє здоров’я?

— Мені здається, це прості речі. Ми всі розуміємо, що ніхто з нас зараз не живе в ідеальних умовах, і не все може складатися так, як хочеться. Я завжди кажу своїм пацієнтам: базово у вас має бути сон.

Як би це сьогодні не звучало, але ви маєте намагатися висипатися. Звісно, під час обстрілів це не завжди можливо, але загалом потрібно розуміти: організму необхідний відпочинок. Це основа всього. Якщо цього немає, далі не витримують ні нервова, ні гормональна система.

Так, певний час — залежно від віку, стану здоров’я, генетики — компенсаторні можливості організму ще працюють. Але рано чи пізно настає точка, коли вони перестають справлятися. Тому не варто перевіряти свій організм на міцність.

Насправді все тримається на простих речах: це сон, помірні фізичні навантаження — бажано прогулянки на свіжому повітрі — і збалансоване харчування. Це три ключові принципи. Якщо хоча б ці три речі виконуються, повірте, організм не просто «подякує» — він справді порадує вас міцнішим імунітетом і стійкістю до складних ситуацій.

Ірина ГЛАВАЦЬКА, «Вечірній Київ»