Українці просять присвоїти звання Героя України полеглому під час обстрілу в Києві медику
На сайті електронних петицій з’явилося звернення до Президента України з проханням присвоїти найвище державне звання медику екстреної допомоги, який загинув під час виконання службових обов’язків у столиці.
Українці ініціювали петицію про присвоєння звання «Герой України» з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (посмертно) медику Сергію Смоляку, який загинув 9 січня 2026 року внаслідок ворожого удару під час виконання службових обов’язків у Києві.
«Подвиг Смоляка Сергія Миколайовича є прикладом справжнього героїзму, милосердя та незламної сили духу. Визнання його заслуг на найвищому державному рівні стане актом справедливості та глибокої шани пам’яті Героя, а також символом поваги до всіх українських медиків, які, ризикуючи власним життям, рятують інших у час війни», — йдеться у тексті петиції.
Сергій Смоляк народився 9 вересня 1969 року в смт Любимівка Каховського району Херсонської області. Із 1988 року він працював черговим фельдшером на станції швидкої медичної допомоги в Каховці, а з 2000 року обіймав посаду старшого фельдшера.
Після початку повномасштабного вторгнення рф медик залишався на окупованій території та продовжував керувати підрозділом екстреної допомоги, надаючи медичні послуги місцевим жителям, попри тиск з боку окупаційної адміністрації. У листопаді 2022 року через загрозу життю він був змушений виїхати на підконтрольну Україні територію.
У Києві Сергій Смоляк продовжив роботу у складі бригади екстреної медичної допомоги підстанції №17. У петиції зазначається, що він щоденно працював у зоні підвищеної небезпеки, надаючи допомогу постраждалим під час обстрілів.
9 січня 2026 року медик загинув під час повторного ворожого удару, перебуваючи на виклику та виконуючи свій професійний обов’язок. Автори звернення наголошують, що присвоєння Сергію Смоляку звання Героя України стане вшануванням його подвигу та символом поваги до всіх українських медиків, які рятують життя в умовах війни.
12 січня столиця попрощалася з 56-річним лікарем. Тоді колеги згадували: для пана Смоляка не існувало поняття «небезпека» чи «тривога», якщо десь чекав пацієнт. Він завжди був у перших рядах, вважаючи справою честі залишатися на посту в найскладніші хвилини.
Даша ГРИШИНА, «Вечірній Київ»