Герой АТО з механічною рукою б’є спортивні рекорди
У січні 2015 року російсько-сепаратистські війська намагалися відвоювати висоту між Троїцьким і Дебальцевим, яка називалася «Валера» - за іменем командира підрозділу, котрий її зайняв. Після триденних масованих обстрілів на українські позиції посунули ворожі танки.
Українські захисники, серед яких був і старший лейтенант Олександр Зозуляк, обороняли стратегічну висоту та навіть захопили російський «панцерник». Зранку 25 січня їх теж стали «поливати» з мінометів та «Градів», а потім знову посунули танки. АТОшники за підтримки артилерії, вогонь якої коригував 39-річний командир взводу Зозуляк, відбили дві атаки, але ворог пішов у наступ ще п’ятьма танками і БМП.
Олександр передав артилеристам свої координати, викликавши вогонь… на себе, але ті не змогли перервати атаку. Наші бійці зайняли оборону в неглибоких окопах, та не «вгризлися» глибше в кам’янистий ґрунт, і були для ворога наче мішені в тирі. Проти танків у них залишилося всього два ПТУРи, два РПГ та одноразові гранатомети.
– Я думав, танки просто перескочать наші окопи, а потім із тилу всіх розстріляють, – пригадує Олександр той страшний бій. – Але перший танк чомусь помчав у обхід нашої позиції зліва і хотів піти на нас вздовж окопа, але нам вдалося його підбити. Тоді другий повторив цей маневр і мчав прямо на мене, підім’явши гусеницями двох наших хлопців із розвідки. Залишався єдиний порятунок - стрибнути під танк і заскочити у проміжок між гусінню та насипом. І я встиг це зробити. Але мій кулемет, який я взяв замість автомата, він зачепився за гусеницю так, що мені зламало праву руку…
Механік-водій танка, побачивши, що український боєць стрибнув під машину, вирівняв її таким чином, що одна гусениця наїхала на лівий бік Зозуляка, розтрощивши руку, ногу й тазові кістки. Вдавлений гусеницею в землю він пролежав, стікаючи кров’ю, більше години, аж доки не прибуло підкріплення наших підрозділів. Лейтенанту вкололи знеболююче і на плащі-накидці завантажили до БМП та відвезли на запасні позиції мінометної батареї.
Прийшов до тями Олександр Зозуляк лише в реанімації госпіталю в Артемівську від болю у лівій руці, яку довелося ампутувати майже до самого плеча. Хірург сказав, що зламану в кількох місцях ногу з розірваними м’язами і нервами напевне теж доведеться відтяти, оскільки ходити він не зможе.
Потім Олександр лікувався в Центральному військовому клінічному госпіталі, де його відвідав Президент Петро Поршенко, який вручив воїну орден «За мужність» і медаль «Захиснику Вітчизни». А в грудні 2015-го він поїхав до Німеччини, де йому виготовили міопротез лівої руки, який працює за допомогою імпульсів, що виникають при скороченні м’язів. Тепер Олександр Зозуля почувається повноцінною людиною – може навіть шити, тримати різні речі, шнурувати черевики, готувати їжу, прати, прибирати в кімнаті, працювати нарівні зі здоровими людьми.
– У січні минулого року мені запропонували роботу в Національній поліції, – розповідає Зозуляк. – Ми обговорили всі умови працевлаштування з тодішнім начальником департаменту протидії наркозлочинності МВС, і я погодився. Займаюся статистичною та аналітичною роботою. Мені надали кімнату в гуртожитку, держава виділила понад мільйон гривень на придбання квартири в Києві…
А ще Олександр Зозуляк активно готується до участі в престижних міжнародних змаганнях «Invictus Games» («Ігри нескорених»), заснованих три роки тому британським принцом Чарльзом саме для колишніх військових, які отримали інвалідність внаслідок участі у бойових діях. Цього року вони вперше відбудуться в Торонто за участі команди з України, до якої зараз відбирають 15 учасників. Колишній АТОвець пройшов відбірковий тур у Києві. А нещодавно навіть зайняв призове місце на змаганнях зі стрільби з лука під час лікування у реабілітаційному центрі нашої паралімпійської збірної. Також показав хороші результати з плавання в басейні, виконав вправу «гребля» однією рукою. Тож сподівається на участь в «Іграх нескорених».
– Після госпіталю хотів повернутися на передову, але мене переконали, що в такому стані більше користі для нашої країни я зможу принести у цивільному житті, - пояснює Олександр Зозуляк. – Тож старатимуся гідно представляти Україну на спортивних змаганнях, а також робити все можливе для її незалежності та процвітання.
Фото: Цензор.нет
Нагадаємо, як бійцям та ветеранам АТО повертають душевну рівновагу.