Які можливі варіанти у Подільського мосту

Цьогоріч планується завершити спорудження найскладнішої його частини – аркового прогону над Дніпром довжиною 344 метри. Це має стати унікальною спорудою – адже вперше міст через основне русло Дніпра зовсім не матиме опор у річці! І це не єдина новина про довгоочікуваний київський довгобуд – наразі триває вивчення, як саме в подальшому оптимально будувати підходи до мосту і на лівому, і на правому берегах, аби споруда запрацювала максимально ефективно.

– У рамках змін до Програми соціально-економічного розвитку  ми підтримали збільшення асигнувань на 625,3  млн гривень за рахунок коштів спеціального фонду міського бюджету, які спрямовують на будівництво Подільського мостового переходу, – прокоментував рішення голова постійної комісії Київради з питань бюджету Андрій Странніков. – Це вигідний для міста проект, адже уряд нам погодив наступну схему: кожна гривня, вкладена містом у мостовий перехід, автоматично зменшує нам на відповідну суму борг перед державою. Отже в результаті ми отримуємо не лише міст, але й зменшення нашого зовнішнього запозичення.

За загальними оцінками, добудова всього комплексу Подільсько-Воскресенського мостового переходу обійдеться приблизно у 7 млрд гривень. І ще з минулого року міська адміністрація активно співпрацює з німецькими спеціалістами у справі залучення додаткових коштів.

– Це будівництво - пріоритет для столичної влади, - підкреслив міський голова Віталій Кличко. - Кожного тижня у нас наради з цього питання, невдовзі приїде міністр інфраструктури Німеччини. Я звернувся до німецького уряду, до посадовців за допомогою, і в цьому напрямі німецька сторона допомагає зробити експертну оцінку. Ми провели переговори з фондами, які готові профінансувати будівництво. 

Віталій Кличко зауважив, що що взяв на себе завдання за три роки добудувати міст і запустити по ньому рух автотранспорту. Однією з умов залучення фінансування з боку німецької сторони є впевненість у ефективності обраних планувальних і інженерних рішень, тож у березні має завершитися експертна оцінка проекту добудови. 

Днями було оприлюднено результати досліджень ефективності різних варіантів транспортних підходів до мосту – як з лівого, так і з правого берега.

Куди краще «повернути»?

– Техніко-економічне обґрунтування Подільсько-Воскресенського мостового переходу розроблялося ще наприкінці 1980-х років і з того часу не переглядалося, хоча навіть за радянськими нормативами для таких об’єктів ТЕО актуальне не більше трьох років, - пояснив «Вечірці» ситуацію Віктор Петрук, транспортний інженер, який наразі здійснює вивчення різних варіантів підходів до мосту. – До того ж у нас з’явився такий чудовий інструмент як транспортна модель Києва, то ж ті чи інші транспортні потоки можна прогнозувати, спираючись на реальні дослідження транспортного попиту. Моделювалося декілька варіантів підходів, і цифри говорять на користь альтернативних варіантів.

Так, за результатами моделювання з правого берега більш оптимально виглядає варіант вивести Подільський міст до нинішнього примикання вулиці Верхній і Нижній Вал до вулиць Набережно-Хрещатицька/Набережно-Лугова – попит на такий маршрут більший. При цьому, незважаючи на певні попередні побоювання, транспортна модель показує, що не відбудеться перевантаження Верхнього і Нижнього Валів. 

За словами Віктора Петрука, значні потоки транспорту розходяться на набережних, а Вали не потрібно ані розширяти, ані перетворювати на магістраль. 

В свою чергу початковий варіант правобережного підходу в район примикання вулиць Межигірської і Набережно-Лугової стає привабливим лише за умови спорудження транспортного тунелю до вулиці Чорновола як продовження мосту, з естакадою над Подолом. Однак такий тунель не лише не передбачений в рамках проекту, а й коштуватиме надзвичайно дорого, та й прикладів та технологій будівництва міських автомобільних тунелів в Україні немає. А спорудження першої черги зі з’їздами через Рибальский острів та новий малий Гаванський міст призведе, за результатами моделювання, до регулярних заторів. 

– На лівому березі ми розглядали три варіанти підходів: «класичний» (з виходом по вулицях Микитенка та Стальського до бульвару Перова), вихід трохи південніше - на вулицю Алішера Навої, і третій – з поворотом на продовження вулиці Бальзака вздовж існуючої лінії троєщинського швидкісного трамваю, - зазначив Віктор Петрук. – За градацією попиту найбільш затребуваним є підхід з боку вулиці Навої, на другому місці – вихід до бульвару Перова, третій – на Бальзака (троєщинцям все ж зручніший Московський міст).

Такий ефект Віктор Петрук пояснює географічною близькістю Подільського мосту до Воскресенки та Дарниці, адже зараз чимало водіїв із цих районів змушені їхати на Московський міст. А той, в свою чергу, розвантажується для троєщинців. Загалом же повне завантаження Подільського мосту до проектної пропускної здатності можуть забезпечити два підходи – до вулиць Навої та Бальзака. До того ж «класичний» підхід через вулиці Стальського/Микитенка передбачає спорудження дорогої 700-метрової естакади над залізницею та озером Райдужним. А відмова від неї суттєво здешевлює, а отже, й прискорює проект.

ДО ТЕМИ 

«Зберегти озеро Райдужне і створити парк»

Вадим Васильчук, депутат Київради від фракції «Об’єднання «Самопоміч»:

– Місцева громада Райдужного масиву та активісти, які проживають поблизу озера, вже багато років борються за створення парку «Озеро Райдужне (Радунка)». Зібрано понад тисячу підписів. Проект  рішення вже пройшов погодження бюджетної та екологічної комісій, однак земельна комісія заперечила, адже ще за радянським проектом Подільсько-Воскресенський міст мав би пройти просто через озеро Райдужне.

Громадськість та небайдужі архітектори вже неодноразово пропонували проходження мосту, зберігаючи озеро Райдужне, через проспект Алішера Навої та виведення гілки переходу до швидкісного трамваю на Троєщину. Звісно, місту потрібен розвиток транспортної інфраструктури, однак озеро Райдужне є важливою рекреаційною зоною та відпочинковою оазою для Дніпровського району, його не варто знищувати.

Нагадаємо, що мережі освітлення мосту Патона чекають капітального ремонту.