Мільйони переглядів та тисячі репостів: ТОП найпопулярніших відео «Вечірнього Києва» у 2025 році

Протягом цього року Київ переживав як руйнування, так і відродження. Це був рік, коли життя міста поєднувалося із реаліями війни, а суспільство шукало способи підтримувати один одного та Героїв на фронті. Команда «Вечірнього Києва» документувала події міста та країни, від великих суспільних заходів і церемоній до буденних історій киян. Журналісти давали голос тим, чиї історії відображали ритм і виклики 2025 року.

ГОЛОС, ЯКИЙ ЗУПИНЯЄ КИЇВ: ІСТОРІЯ ВОЛОНТЕРА МИКОЛИ КОВТУНЕНКА

Микола Ковтуненко — людина, чий голос Київ чує у найважчі миті. Він лунає з рупора під час прощань із полеглими захисниками й захисницями — разом із музикою та закликом зупинитися, вийти з машин і віддати шану тим, хто віддав життя за Україну.

Понад два роки Микола на волонтерських засадах супроводжує воїнів в останню путь. Ініціатива, що починалася як особистий жест, з часом переросла у нову традицію — публічне, гідне вшанування пам’яті загиблих у самому серці міста.

Його називають «дядя Коля» — просто й по-сімейному. Для багатьох родин він став своєю людиною. Автомобіль Миколи добре знають на київських вулицях, а самого волонтера часто запрошують на прощання. Іноді родини змінюють час чи дату церемонії, аби саме він міг провести загиблого. Бували випадки, коли воїни ще за життя просили, щоб їх в останню путь супроводжував Микола Ковтуненко.

В інтерв’ю «Вечірньому Києву» він розповів, як з’явилася ідея виїжджати з колонками, вмикати музику на повну гучність і через мікрофон просити місто зупинитися й схилити голови. Одне з таких відео зібрало понад 220 тисяч переглядів.

Слова «дяді Колі» відгукнулися тисячам людей: хтось дякував за прощання з рідними, а хтось просив контакти, щоб домовитися про супровід.

ІСТОРІЯ МОБІЛІЗОВАНОГО КИЯНИНА ТА ЙОГО КОТА, ЯКИЙ ШІСТЬ ДІБ БУВ БЕЗ ВОДИ І ЇЖІ

На початку січня 2025 року волонтери ЗооПатруля UA оприлюднили історію кота, який шість діб провів у зачиненій квартирі на вулиці Райдужній у Деснянському районі Києва. За словами зоозахисників, тварина залишилася без води й їжі після затримання власника працівниками ТЦК та СП. Чоловік, стверджували волонтери, не мав змоги передати ключі рідним або знайомим.

На ситуацію звернули увагу сусіди, які викликали фахівців. Кота врятували, однак через зневоднення та сильний стрес він певний час відмовлявся від їжі. Публікація швидко поширилася в соцмережах і викликала значний суспільний резонанс.

Після цього журналісти звернулися по коментар до начальниці РТЦК та СП у місті Києві, майорки Лариса Козак. Вона зазначила, що бачила відповідне відео та розуміє, про який випадок ідеться, однак повідомила, що зі свого досвіду не знає ситуацій фізичного утримання громадян у ТЦК чи позбавлення їх можливості зв’язатися з рідними або вирішити побутові питання. За її словами, представники ТЦК та СП такого не допускають.

Відео з повним коментарем Лариси Козак щодо цього інциденту, яке зняли журналісти «Вечірнього Києва», набрало майже пів мільйона переглядів.

У коментарях — сотні людей писали свої думки щодо скандальної ситуації. Резонанс довкола історії пояснюється поєднанням двох чутливих тем — ставлення до тварин і мобілізації.

ПРОЩАННЯ З ВІДОМИМ ВЕДУЧИМ ТА ВОЇНОМ МАКСИМОМ НЕЛІПОЮ

У травні 2025 року в Києві відбулася церемонія прощання з Максимом Неліпою — популярним актором, телеведучим та військовослужбовцем, який загинув під час виконання бойових завдань. Траурний захід пройшов у Палаці культури та мистецтв Національного технічного університету «Київський політехнічний інститут». Вшанувати пам’ять загиблого прийшли родичі, колеги по телевізійному цеху, колишні одногрупники та бойові побратими.

Загибель медійної особистості спричинила значний резонанс в інформаційному просторі. Відео із церемонії прощання набрав понад 2 мільйони переглядів, а в соціальних мережах користувачі масово поширювали звістку про втрату.

Загибель Максима Неліпи стала однією з найбільш обговорюваних подій у соцмережах, де аудиторія залишила тисячі коментарів. Поховали військовослужбовця на Байковому кладовищі.

Максим Неліпа був киянином, він народився 15 жовтня 1976 року. Його шлях до публічності розпочався у Київському політехнічному інституті, де під час навчання на інженера-приладобудівника він став учасником команди КВК «Ковбої політеху». Професійну кар’єру на телебаченні він побудував як ведучий та актор знакових проєктів, серед яких «Дизель Студіо», «Програй мільйон», «Народна зірка», «Танці з зірками» та «Чорноморські ігри».

До початку повномасштабного вторгнення росії в Україну у лютому 2022 року Максим Неліпа працював інженером-програмістом та займався підприємницькою діяльністю. З перших днів великої війни він приєднався до територіальної оборони столиці, а згодом розпочав службу у Збройних силах України. Свій військовий шлях він проходив у Силах безпілотних систем у званні старшого лейтенанта.

ВІДКРИТТЯ НАЦІОНАЛЬНОГО ВІЙСЬКОВОГО МЕМОРІАЛЬНОГО КЛАДОВИЩА

29 серпня, у День захисників України, у Фастівському районі Київщини відкрили Національне військове меморіальне кладовище. Роботи з облаштування меморіалу тривали з 2022 року, і цього року тут почали ховати українських військових.

Першими спочили п’ять неідентифікованих оборонців. Власне, журналісти видання «Вечірній Київ» зняли цей історичний момент.

Їхні могили мають уніфіковані надгробки з табличками «Ідентифікація триває» та унікальними номерами. Державний реєстр зберігає за цими номерами зразки ДНК та інші дані, які дозволять встановити особу кожного захисника.

Меморіал стане головним місцем вшанування полеглих воїнів і розрахований на понад 120 тисяч поховань. Комплекс створюють за зразком національних військових кладовищ у США та країнах Європи.

ЗАПУСК ДОДАТКОВОГО ГРОМАДСЬКОГО ТРАНСПОРТУ В КИЄВІ

На початку грудня в Києві на маршрути вийшов додатковий громадський транспорт — нові низькопідлогові трамваї та автобуси. Їх спрямували на найзавантаженіші напрямки, якими щодня користуються тисячі пасажирів.

Два нові трамваї почали курсувати маршрутом № 27, що сполучає Дарницький, Дніпровський і Деснянський райони. Паралельно в депо готували до виходу на лінію ще кілька вагонів. Також місто отримало 20 нових автобусів, які запрацювали на маршрутах №№ 20, 25, 31, 111, 112 та 114.

Відеорепортаж «Вечірнього Києва» із запуску транспорту швидко розійшовся в соцмережах і набрав понад 160 тисяч переглядів, увійшовши до числа найпопулярніших відео року.

Глядачі активно обговорювали як сам транспорт, так і умови перевезень у столиці.

Зокрема, у відео міський голова звернув увагу на те, що в Києві зберігається найнижчий тариф на проїзд серед великих міст країни. Саме поєднання практичної теми, воєнного контексту та повсякденних проблем містян зробило цей репортаж одним із найбільш перегляданих у 2025 році.

ТРИ ДОБИ НА МЕЖІ ЖИТТЯ ТА СМЕРТІ: ЯК ВОЇН ФІНАШИН З ВІДІРВАНОЮ РУКОЮ ВИЖИВ НА ФРОНТІ

На початку травня видання «Вечірній Київ» опублікувало інтерв’ю зі снайпером Дмитром Фінашиним, чия історія порятунку в «сірій зоні» отримала значне поширення у медіапросторі. Відео, у якому військовослужбовець детально розповідає про виживання з важким пораненням, набрало понад 220 тисяч переглядів, ставши одним із найбільш резонансних матеріалів про стійкість українських бійців.

Обставини порятунку Дмитра Фінашина, відомого за позивним «Фін», тривалий час залишалися невідомими для його підрозділу. Після бою командування вважало снайпера загиблим. Підставою для цього стало повідомлення російських військових, які через рацію полеглого українського бійця заявили про ліквідацію всіх поранених. За відсутності зв’язку та можливості евакуації підрозділ отримав наказ відходити до основних позицій.

Дмитро Фінашин провів у «сірій зоні» майже три доби, перебуваючи за кілька десятків метрів від противника. Маючи важкі поранення та перебуваючи без засобів зв’язку, він залишався непоміченим у полі завдяки високій пшениці. Попри критичну крововтрату та галюцинації, військовий продовжував самостійний рух у бік українських позицій.

Цей випадок став безпрецедентним: на момент, коли Дмитро зміг дістатися своїх, батальйон уже готував документи для подання його на державну нагороду посмертно. Сьогодні Дмитро Фінашин є Героєм України та бере активну участь у формуванні сучасної ветеранської політики. Його історія, що зафіксована у тисячах поширень та переглядів, стала для аудиторії символом граничної стійкості та волі до життя в умовах, які вважалися несумісними з виживанням.

РЕПОРТАЖ З БЕРЕЗНЕВОГО ОБСТРІЛУ БЕРЕЗНЯКІВ

У ніч на 23 березня внаслідок чергової атаки російських безпілотників на Київ уламок апарату влучив у дах дев’ятиповерхового житлового будинку в Дніпровському районі. Удар спричинив масштабну пожежу, що швидко розповсюдилася на верхні поверхи та охопила площу близько 100 квадратних метрів. Попри зусилля екстрених служб, у власній квартирі загинула 80-річна жінка. Рятувальникам вдалося вивести з охопленої вогнем та димом будівлі 27 мешканців.

Репортаж із місця події, підготовлений журналістами видання «Вечірній Київ», отримав значне поширення в інформаційному просторі та набрав майже пів мільйона переглядів.

У матеріалі — огляд руйнувань будівлі ззовні та всередині, а також свідчення сусідів, які стали свідками критичної ситуації.

Власне, за словами свідків, загибла жінка протягом тривалого часу перебувала на зв’язку та просила про допомогу, проте рятувальна техніка не мала можливості наблизитися до епіцентру займання. Головною перешкодою стала заблокована дорога у дворі будинку: хаотично припарковані приватні автомобілі унеможливили оперативний під’їзд спецтранспорту та розгортання пожежних драбин.

ДВІ ТРУНИ — ОДНЕ ГОРЕ: ПРОЩАННЯ З 24-РІЧНОЮ МАТІРʼЮ ТА ЇЇ 2-РІЧНОЮ ДОНЬКОЮ

31 серпня в Дарницькому районі Києва відбулася церемонія прощання з 24-річною Надією Галич та її дворічною донькою Ангеліною, які загинули під час ракетного удару 28 серпня. Того вечора російська ракета влучила у п’ятиповерховий житловий будинок, після чого поблизу будівлі стався ще один вибух, що призвів до руйнування конструкцій та загибелі кількох мешканців.

Церемонія відбулася поруч із пошкодженим будинком. Вшанувати пам’ять загиблих прийшли сотні людей, які приносили квіти та дитячі іграшки. Відеорепортаж видання «Вечірній Київ» із місця події став віральним і зібрав майже мільйон переглядів.

Кадри з двома трунами біля зруйнованої будівлі активно поширювалися у соцмережах, що викликало широкий суспільний резонанс. Користувачі залишали тисячі коментарів із співчуттями, а трагедія стала однією з найобговорюваніших тем серпня.

За інформацією очевидців та родичів, під час обстрілу чоловік загиблої, Максим, перебував на роботі. Повернувшись додому під ранок, він застав руйнування та пожежу в квартирі. Через тривале горіння та завали пошук членів родини зайняв значний час.

Родичі повідомили, що Надія та Максим виховували доньку, яка народилася у 2022 році, після початку повномасштабного вторгнення. Подія викликала широкий суспільний резонанс та стала предметом обговорень у медіа та соцмережах завдяки відео з церемонії, яке набрало значну аудиторію переглядів.

АЗОВЕЦЬ ПРО ЛЕГЕНДАРНЕ ФОТО З ОБОРОНИ «АЗОВСТАЛІ», ЯКЕ ЗНІМАЛИ ДЛЯ ООН

На початку червня «Вечірній Київ» опублікував інтерв’ю зі Станіславом «Морті» Риженковим. Він 86 днів боровся на обороні Маріуполя, пройшов бої на «Азовсталі», російський полон в Оленівці та ампутацію руки. Після повернення з фронту Риженков почав допомагати колишнім військовим адаптуватися до мирного життя.

Відео, де Риженков пояснює історію фотографій, зроблених Дмитром «Орестом» Козацьким під час оборони «Азовсталі», набрало майже 100 тисяч переглядів.

На світлинах видно поранених та виснажених українських військових, які залишалися на позиціях до кінця. Кадри стали символом опору і демонстрували життя на фронті міжнародній спільноті. Їх показували на виставках у різних країнах і поширювали у соцмережах тисячі людей.

Риженков зазначив, що ці світлини передавали до ООН, щоб організація могла оцінити умови на «Азовсталі». Він підкреслив важливість цих кадрів для інформування світу про стан українських захисників.

«Нам сказали, що знімки мають побачити в Організації Об’єднаних Націй. Щоб зрозуміли, в яких умовах ми перебуваємо. Ми чекали хоч якоїсь реакції. Дій», — зазначав захисник.

ВИДІЛЕННЯ КИЇВРАДОЮ МІЛЬЯРДІВ НА ПІДТРИМКУ ВІЙСЬКОВИХ

На початку 2025 року мер Києва Віталій Кличко під час засідання Київради анонсував виділення понад 5 млрд грн на підтримку Сил оборони та безпеки. З цієї суми 4,9 млрд грн планували спрямувати на програму «Захисник Києва», понад 93 млн грн — на соціальний захист ветеранів та ветеранок, а ще 10 млн грн — як субвенцію до Державного бюджету на оборонні заходи.

Кличко пояснив, що чинні положення Бюджетного кодексу обмежували можливості місцевих рад фінансувати нагальні потреби Сил оборони. Наразі для цього можна було використовувати лише залишки бюджету або кошти з перевиконання доходів. Міська влада планувала звернутися до Верховної Ради для внесення змін до кодексу, щоб місцеві громади могли заздалегідь планувати видатки на підтримку військових.

Відео на цю тему стало популярним і набрало понад 150 тисяч переглядів.

Користувачі активно поширювали його у соцмережах, що показало суспільний інтерес до планів Київради щодо фінансування оборони та соціальної підтримки ветеранів.

Даша ГРИШИНА, «Вечірній Київ»