Російський дрон адаптували під авіаційну ракету: ГУР оприлюднило деталі нової «ґерані»

Головне управління розвідки Міністерства оборони України розкрило деталі нової модифікації російського ударного безпілотника «ґєрань-2».

Відповідну інформацію опубліковано в розділі «Компоненти у зброї» на порталі War& Sanctions.

За даними ГУР, ідеться про БпЛА серії «Э», оснащений радянською авіаційною ракетою класу «повітря–повітря» Р-60.

Росіяни адаптували цю ракету для використання з безпілотника з метою ураження українських гелікоптерів та літаків, які залучені до перехоплення ворожих дронів.

У розвідці зазначають, що ракету з авіаційним пусковим пристроєм АПУ-60-1МД встановлюють на спеціальний кронштейн у верхній передній частині фюзеляжу «ґєрані».

Сам безпілотник обладнаний двома мережевими камерами — у носовій частині та позаду пускового механізму.

Передача відео й команд управління здійснюється через китайський mesh-модем Xingkay Tech XK-F358. Водночас польотний контролер, навігаційні та інерціальні блоки залишаються типовими для інших версій «ґєрані».

Для супутникової навігації в умовах активної роботи засобів радіоелектронної боротьби використовується 12-канальний завадозахищений модуль «Комета».

Електронна начинка дрона також включає одноплатний мікрокомп’ютер Raspberry Pi 4 британського виробництва, трекер і два GSM-модеми для передачі телеметрії.

Як уточнюють у ГУР, країни походження компонентної бази залишаються стандартними для російських БпЛА цього типу — це США, Китай, Швейцарія, Тайвань, Японія, Німеччина та Велика Британія.

За оцінкою розвідки, ймовірний принцип застосування ракети полягає у передачі зображення з камер дрона оператору. У разі появи українського літака або гелікоптера в зоні ураження оператор подає команду на пуск ракети.

Після запуску теплова головка самонаведення Р-60 самостійно захоплює ціль. Не виключається і варіант попереднього захоплення цілі з подальшим підтвердженням пуску оператором.

У ГУР наголошують, що основна мета цієї модифікації — створення додаткової загрози для української армійської та тактичної авіації й зниження ефективності її роботи з перехоплення ворожих безпілотників.

Таким чином, багатоцільова версія іранського Shahed-136 отримала нове бойове призначення, а напрацьований досвід, ймовірно, може бути переданий Ірану.

Читайте також:

росія працює над модифікацією авіабомб, аби ті мали дальність до 400 км — ГУР.

Олександра ПЛАКІНА, «Вечірній Київ»