Науковці обговорили збереження культурної спадщини Полісся напередодні 40‑х роковин Чорнобиля
Всеукраїнська конференція зібрала фахівців із різних міст для обговорення досліджень та викликів радіаційно забруднених територій
5 грудня Державний науковий центр захисту культурної спадщини від техногенних катастроф ДАЗВ України провів Всеукраїнську науково‑практичну конференцію «Дослідження та збереження історико‑культурної спадщини радіаційно забруднених районів Українського Полісся».
Захід був присвячений підготовці до 40‑х роковин Чорнобильської катастрофи та об’єднав фахівців, які досліджують культурну спадщину постраждалих територій. Про це повідомили в Державному агентстві України з управління зоною відчуження.
Під час конференції науковці представили результати етнологічних, фольклористичних, мистецтвознавчих, лінгвістичних та інших досліджень, що стосуються збереження та популяризації культурної спадщини Полісся. Учасники зосередили увагу на сучасних викликах, пов’язаних із вивченням та охороною матеріальної й нематеріальної спадщини регіону.
Захід відбувся в онлайн‑форматі та складався з послідовних сесій. За поданими заявками було сформовано три секції: методика дослідження історико‑культурної спадщини, традиційний побут і матеріальна культура, а також об’єкти та явища духовної культурної спадщини.
До обговорень долучилися представники наукових інституцій, музеїв і закладів вищої освіти з Києва, Львова, Рівного, Луцька та Кропивницького. Серед них — фахівці Центру захисту культурної спадщини, Національної музичної академії України імені Петра Чайковського, Київського національного університету культури і мистецтв, Музею народної архітектури та побуту у Львові імені Климентія Шептицького, Рівненського обласного центру народної творчості та інших установ.
У межах конференції було виголошено 12 доповідей із 18 заявлених. Значний інтерес викликали виступи Ростислава Омеляшка, Надії Ковальчук, Ірини Рачковської, Олександри Бріциної, Олександра Васяновича, Сергія Ципишева, Світлани Маховської, Зоряни Ципишевої, Маргарити Скаженик, Олега Коробова, Юлії Крикун, Олени Боряк та Юрія Бідношиї.
Відкритий формат конференції дав змогу учасникам активно дискутувати, ставити запитання, обмінюватися професійними позиціями та пропонувати нові підходи до збереження унікальної культурної спадщини Українського Полісся.
Читайте також:
Дипломатична перемога України: як голосувала Генасамблея ООН за «Чорнобильську резолюцію»
Наталка МАРКІВ, «Вечірній Київ»