Володимир Бондаренко: Ми повинні по-іншому поглянути на проблему «афганців»
Сьогодні в умовах фактичної війни з Росією та окупації частини території України ми повинні по-іншому осмислити проблему «афганців», тобто громадян нашої держави, яких змусили брати участь в одному з військових конфліктів, що завжди супроводжували історію Російської імперії та Радянського Союзу.
Мова йде про військову агресію СРСР стосовно Афганістану. У той час в Україну приходили десятки і сотні похоронок. Я особисто вперше зіткнувся з тими жахливими документами на Черкащині, коли прийшла похоронка на сусіда моєї дружини Віктора Прядка. Цей молодий хлопчик свого часу навчався в школі, де я викладав історію та географію.
Пізніше, працюючи в Києві мені також довелося неодноразово пережити трагедію загибелі солдат, які закінчили київські школи. Зокрема, 198-му школу по вул. Тулузи, четверо випускників якої загинули в Афганістані.
Трагедія з похованням двох хлопців з 55-ї школи особливо врізалася в мою пам’ять. Жили вони в звичайних будиночках колишнього села Біличі, яке згодом увійшло в межі Києва. Один із випускників цієї невеликої школи загинув в Афганістані. І от одна із його сусідок, яка допомагала готувати поминальний обід, отримала похоронку ще й на свого сина! Це було жахливо.
Згодом за ініціативою «афганців», зокрема уже нині покійного Олександра Велікдуса, ми спорудили меморіальний комплекс у мікрорайоні Біличі, недалеко від 55-ї школи, на вул. Академіка Єфремова (колишня назва — вул. Уборевича). Там розташовані меморіальні стели, присвячені кожному загиблому, в тому числі Володимиру Драченку, сім’я якого живе поруч. Це місце стало священним для «афганців»: вони щороку приносять для покладання квіти.
Але події останніх років змушують нас по-іншому поглянути на проблему афганської війни. Українці дійсно не по своїй волі гинули на чужій землі. І тепер, коли ми живемо в незалежній Україні, яка сама зазнала подібної агресії з боку Росії, я вважаю, що крім поминання загиблих, яке відбулося біля меморіального комплексу поруч із Лаврою, треба щоб президент разом із іншими чиновниками відвідали також і Афганське посольство. Пора принести їм від народу України вибачення за невільну участь у цій кривавій війні, розв’язаній комуністичним режимом, а фактично Росією, яка керувала в той час «братніми» народами!
Володимир Бондаренко,
голова фракції ВО «Батьківщина» у Київраді
Фото: Меморіальний комплекс пам'яті воїнів України, полеглих в Афганістані на розі вулиць Чорнобильської та Академіка Єфремова.