Захищали небо над Україною: у Києві попрощалися з Мирославою Копчею та Артуром Вільчинським

Захисникам назавжди 25 та 38 років.
28 листопада у Михайлівському Золотоверхому монастирі попрощалися з бійцями підрозділу аеророзвідки «Баракуда» Мирославою «Акірою» Копчею та Артуром «Променем» Вільчинським.
Захисник та захисниця загинули 25 листопада під час виконання бойового завдання.


Артур Вільчинський закінчив Національний педагогічний університет імені Драгоманова на факультеті права. Чоловік працював у різних організаціях системним та мережевим адміністратором. Понад 10 років Артур працював інженером-конструктором, створював проєкти на замовлення Служби безпеки України та Міністерства оборони України.

«Артур, назавжди 38. Людина із нетиповим вмінням розв’язати складні проблеми, хороший юрист. Поза основною роботою він зробив неймовірний вклад у велорух. Він дуже любив велосипеди та охоче ділився цим захопленням з іншими, прищепив цю любов не одній сотні людей. Нескінченне джерело енергії, мотиватор, ментор та безумовний приклад для всіх нас. На таких людях завжди тримається суспільство. І найголовніше — тримається культура», — поділилися під час прощання із захисниками.


Також Артур захоплювався традиціями Японії: давня зброя, історична культура, реконструкція. Серед захоплень чоловіка й туризм, гори, фотографія, а найголовніше — батьківство.
«Дев’ятирічний Гриць був для нього всесвітом. Коли росія принесла на нашу землю повномасштабну війну, чоловік не лишився осторонь. Він часто говорив: „Якщо прийде час, піду, візьму зброю в руки та буду воювати“. Артур в строю з серпня 2024 року», — розповіли на прощанні.

10 травня 2000 року в місті Бережани, Тернопільської області, народилася Мирослава Копча.
З дитинства дівчина мала хист до малювання та з великою цікавістю розвивала його.
«У шкільні роки Мирослава навчалася в будинку творчості. Малювання було не просто її талантом, а справжнім хобі, пристрастю та улюбленим заняттям. Саме тому у 2017 році дівчина переїхала у Львів та вступила в Українську академію друкарства, закінчила її в червні 2021 року», — згадували про дівчину на прощанні.


Роботи Мирослави неодноразово експонували на виставках України та за кордоном.
У 2022 році вона почала навчання за системою подвійної магістратури у Польщі та Львові на дизайнера і графіка. Водночас у Києві працювала в українського виробника Kruk та інших компаніях.
«Дівчина завжди була сильною, з активною громадською позицією. З початку повномасштабного вторгнення Мирослава не могла стояти осторонь. Доброволець за покликанням. Вона свідомо стала на захист країни, неодноразово брала участь у виконанні бойових завдань у найгарячіших точках зіткнення до підписання контракту. В строю з березня 2025 року, назавжди 25», — розповіли під час прощання у Києві.


Захисники знищили понад 200 ворожих повітряних цілей під час бойових завдань.
Мирославу поховали у рідному місті, а Артура на Національному військовому кладовищі.
«Дуже важко підібрати слова. До таких втрат неможливо бути готовим. Вони були світлими та щирими людьми, гідними українцями, тими, хто робив світ навколо себе кращим навіть у найтемніші дні. Промінь. Акіра. Для нас велика честь служити з вами в одному строю», — висловилися у підрозділі аеророзвідки «Баракуда».


Читайте також:
У районі Покровська загинула бойова медикиня «Гострих картузів» Марина Воронцова.
Олександра ПЛАКІНА, «Вечірній Київ»