АРМУ та Культур-Ліга: у столичній старовинній садибі триває унікальна виставка авангарду

Рік тому, у листопаді, рішенням Київради офіційно створили Музей авангарду, команда якого за цей час організувала декілька виставкових проєктів та активно поповнювала колекцію, що нині налічує майже 300 робіт.

Нові експозиції у межах фестивалю Avant-Garde Kyiv Fest 2025 заклад презентував, хоч і тимчасово, у власному приміщенні.

«Попри всі виклики та постійні атаки ми доводимо важливість та цінність української культури, показуємо тяглість традиції авангарду. Музей авангарду став 10 філією Музею історії міста Києва, — зазначила генеральна директорка Музею історії міста Києва, депутатка Київради (фракція „УДАР“) Вікторія Муха. — Рішення Київради про передачу цих приміщень Музею авангарду було ухвалено в травні цього року. Після цього тут провели першочергові ремонтно-реставраційні роботи, які дозволили відкрити двері цього закладу та організувати два виставкових проєкти, об’єднаних ідеєю спільної боротьби за самоідентичність. Вони демонструють роботи найзірковіших імен авангарду. Ми прагнемо зберегти цю фантастичну історичну будівлю і створити гідні умови для роботи Музею авангарду».

На відкритті згадали й попередню генеральну директорку Музею історії міста Києва Діану Попову, яка від самого початку підтримала амбітну та масштабну ідеї створення музею та активно працювала над її втіленням, залучивши підтримку міської влади. На жаль, у квітні 2025 року Діана Попова пішла з життя і не змогла побачити, як продовжує жити та розвиватися цей проєкт.

«Надзвичайна важливість такої ініціативи сьогодні очевидна. Наша місія — активно повертати імена українських авангардистів у сучасне культурне поле, відкривати кожній людині шлях до високого мистецтва і водночас гідно представляти громаді та меценатам результат роботи над поповненням колекцією Музею Авангарду, що відбувається завдяки спільній турботі про наше культурну спадщину», — підкреслив директор Департаменту культури КМДА Сергій Анжияк.

Новий музей був би неможливий без ідейного натхненника, а нині завідуючого філією «Музей авангарду» Юрія Комелькова, якому вдалося об’єднати довкола цієї ініціативи колекціонерів, митців та всіх небайдужих.

Як згадує Юрій Комельков, підґрунтя для музею авангарду були закладені ще у 2009 році, коли він видав номер журналу «АУРА», присвячений тяглості українського авангарду, з матеріалами видатних дослідників авангарду Дмитра Горбачова та Ігоря Диченка. У 2021 році ідея визріла, були плани провести фестиваль авангарду. Однак невдовзі почалася почалося повномасштабне вторгнення, яке не змогло зупинити процес і навпаки, підкреслило важливість продовження цієї роботи.

«Те, що під час війни, на тлі знищення культурної спадщини України, створюється і розвивається такий музей є видатною подією, — підкреслив Юрій Комельков. — 100 років тому авангард зробив революцію у світовому мистецтві. А Україна дала світового найбільшу кількість зірок авангарду на чолі з Казимиром Малевичем. Останні декілька десятків років світу це подавалося як «російський авангард», а Україна мовчала. Нарешті настав час, коли ми маємо можливість повернути собі імена найвпливовіших світових митців.

Завданням нашого музею є не тільки збирати колекцію, а й проводити наукову та просвітницьку діяльність. Бо багато українців не знають про наших зірок авангарду, знаними на весь світ. Наразі ми відкрили чотири зали, а повноцінне відкриття музею попередньо плануємо на наступний рік, коли приведемо до ладу історичну будівлю.

До слова, один з залів цієї садиби колись був найкращим музикальним салоном України. Граф Уваров очолював імператорське музичне товариство, і навіть в інтер’єр залу присутня тема музики. Ми хочемо, щоб в майбутньому музеї було представлене не тільки образотворче мистецтво, а й музика, література, кіно. Амбітна мета — стати одним з провідним музеєм Європи та світу».

Створення музею з власною колекцією стало можливим завдяки співпраці митців, колекціонерів, науковців, культурних діячів, міської влади та партнерів. Так, першими дарувальниками стали сам Юрій Комельков та знаний сучасний художник Анатолій Криволап, який порівняв відкриття Музею авангарду з операцією Малюка «Павутина». «Це є мистецька „павутина“ для росії», — зазначив він.

Колекціонерка Стелла Беньямінова, яка подарувала у фонди музею роботи класика авангарду Хвостенка-Хвостова та вже сучасного класика Олександра Дубовика, зауважила, що традиція меценатства відроджується. «Цей потужний проєкт демонструє, що ми всі об’єднуємося заради однієї мети — зберегти нашу історію та душу України, яка у мистецтві».

До річниці Музею авангарду приємний сюрприз зробив і колекціонер Артур Уманський, який урочисто передав роботи скульптора Михайла Грицюка.

АРМУ — наймасштабніше об’єднання авангардистів

У 1925 році Асоціація революційного мистецтва України зібрала разом понад дві сотні митців із різних міст України — Києва, Харкова, Одеси, Дніпра, Бахмута, Умані, Межигір’я. Її ядром були саме авангардисти.

Цього року відзначається сто років з заснування АРМУ — цьому й присвячений масштабний фестиваль Avant-Garde Kyiv Fest 2025, який триває на різних майданчиках міста.

На виставці «Авангард. АРМУ. Історія» представлені роботи 12 митців-учасників АРМУ — Миколи Глущенка, Марії Котляревської, Оксани Павленко, Василя Седляра, Івана Падалки, Олександра Богомазова, Вадима Меллера, Василя Єрмилова, Віктора Пальмова, Онуфрія Бізюкова, Михайла Бойчука, Олександра Хвостенка-Хвостова. Це експонати як з фондової колекції Музею історії міста Києва, так і твори митців з приватних збірок, значна частина яких уперше постане перед широким глядачем.

Також в експозиції можна ознайомитися з документами та матеріалами тогочасних періодичних видань про АРМУ, дізнатися про роботу митців над дизайном грошей та архітектурні будівлі учасників АРМУ. А також почитати цінні історичні артефакти — листи Оксани Павленко до Ігоря Дяченка, в яких вона розповідає про знайомство з Василем Седляром, художні ідеї Михайла Бойчука та розпис Київського оперного театру.

Команда музею підготувала відвідувачам два мультимедійних проєкти — «100 років АРМУ», що знайомить з діяльністю найбільшого мультидисциплінарного мистецького об’єднання авангардистів у світі, і «Володимир Татлін», що розповідає про одного з найвідоміших митців авангарду.

Культур-Ліга: єврейсько-український культурний діалог

Виставковий проєкт «Авангард. Культур-Ліга» презентує спадок зазначеної єврейської культурно-просвітницької організації. Культур-Ліга діяла в 1918-1924 роках в Україні та інших регіонах тодішньої російської імперії. До її складу входили українські авангардисти єврейського походження.

На виставці показують роботи таких митців, як Марк Шагал, Мане Кац, Давид Штеренберг, Абрам Маневич, Осип Цадкін та інші, а також документи та видання.

Проєкт реалізований в партнерстві з Посольством держави Ізраїль в Україні, Ізраїльським культурним центром у Києві «Натів», Почесним консульством Держави Ізраїль у Західному регіоні України.

«Культур-Ліга стала однією з найяскравіших сторінок єврейсько-українського культурного діалогу ХХ століття. Народжена у Києві, вона об’єднала письменників, художників, музикантів та просвітників. Їхня естетична сміливість і прагнення до культурного відродження сформували нову епоху як в країні, так і далеко за її межами, — зазначив голова представництва Ізраїльського культурного центру «Натів» Марк Довев. — Цей проєкт демонструє взаємопроникнення української та єврейської культур, про діалог, який триває понад століття. Адже багато митців Культур-ліги були глибоко пов’язані з українським культурним середовищем і з єврейською традицією.

Їхня творчість єднає локальність і модернізм, традиції та універсальність. І нині культура є міцним мостом, мистецтво — мовою, що єднає, а наша спільна історія — фундаментом, на якому ми разом будуємо майбутнє».

Виставки «Авангард. АРМУ. Історія» й «Авангард. Культур-Ліга»

Коли: до 21 грудня, графік роботи: середа-неділя 12-19.00, каса працює до 18.30
Де: Музей Авангарду, вул. Липська 16, 1 поверх
Вартість квитка: 200/100 грн (повний/пільговий)

Читайте про інші проєкти у межах фестивалю Avant-Garde Kyiv Fest 2025

• Виставка «Авангардна Україна»: як театральне мистецтво 1920-х впливає на сьогодення. В експозиції представлені роботи Анатоля Петрицького, Олександра Хвостенко-Хвостова, а також інших митців, що формували український театральний авангард.
• Глина, авангард і освіта: у Києві презентували виставку про Межигірський керамічний технікум. У 1920-х роках заклад став осередком художнього пошуку, де учні Михайла Бойчука сформували нову творчу естетику, поєднуючи візантійську спадщину з народним мистецтвом.
• Повернення витісненої пам’яті: у столичному виші демонструють унікальні твори авангарду. Проєкт присвячений феномену українського авангарду, початки якого зароджувалися та формувалися в Українській Академії мистецтв та Київському художньому інституті — нині НАОМА.

Марія КАТАЄВА, «Вечірній Київ»