Те, що болить: столичний музей презентує виставку про долі, які війна змінила назавжди
Фотографії, скульптури та живопис стають голосами тих, чиє дитинство перервали вибухи, хто став воїном замість учителя чи інженера, і хто через творчість знаходить сили жити далі.
Нещодавно у Національному музеї «Київська картинна галерея» відкрилася виставка «Те, що болить» — документально-мистецький проєкт про людей, чиї життя назавжди змінила війна.
Експозиція присвячена Дню захисту дітей, Дню Гідності та Свободи, Міжнародному дню волонтера та Дню Збройних сил України. Це простір пам’яті та солідарності з усіма, хто постраждав від жахів війни, хто бореться на фронті й у тилу, хто зберігає здатність творити та співпереживати навіть у найтемніші часи.
Виставка складається з кількох тематичних розділів:
«Дитинство, що втратило тишу» — серія фотографій французького фотографа українського походження Юрія Білака, яка показує реалії воєнного дитинства на тлі зруйнованих міст та домівок.
«Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну я хотів привернути увагу до дітей цієї війни. Зараз я прагну говорити не тільки про конкретні історії, але й про одну з найбільших проблем воєнного часу — масову незаконну депортацію дітей у Росію та на територію окупованих регіонів», — наголошує автор. Скульптурна композиція «Тінь надії» Володимира та Олександра Микитенків, створена у співпраці з кураторкою Оленою Івановою, вшановує пам’ять загиблих дітей та стане прототипом меморіального знаку в Краматорську.
«Дорослі, які стали воїнами» — фотоколажі загиблих, полонених та зниклих безвісти воїнів 82-ї окремої десантно-штурмової бригади. Документальні світлини «Не народжені для війни» нагадують, що на захист рідної землі стають звичайні люди — вчителі, будівельники, інженери.
«Мистецтво, що повертає до життя» — роботи волонтерів, ветеранів і військових, які до війни були фотографами, скульпторами, науковцями, мандрівниками. Сьогодні вони поєднують творчість з опором ворогу, знаходячи у мистецтві внутрішню рівновагу та підтримку для інших.
Серед авторів робіт — Олег Базилевич, Максим Білоусов, Юрій Білак, Олександр Бірючев, Віктор Бочарніков, Олександр Зубенко, Олена Іванова, Олексій Іванюк, Сергій Ільницький, Аліна Левіщенко, Олександр Микитенко, Володимир Микитенко, Олексій Ревіка, Володимир Сай, Сергій Ясько.
Перед початком презентації виставки прозвучали проникливі пісні у виконанні оркестру 101-ї окремої бригади охорони Генерального штабу Збройних сил України імені генерал-полковника Геннадія Воробйова.
На відкритті виступили з промовами в. о. генерального директора музею Оксана Підсуха, співкураторка проєкту та наукова співробітниця Національного військово-історичного музею України Олена Іванова, координаторка об’єднання «Завжди перші 82 ОДШБр» Світлана Шуст та письменниця Ірен Роздобудько.
«Виставка „Те, що болить“ стала для нашого музею особливою подією. Це не лише мистецький проєкт, а й простір пам’яті, співпереживання та відповідальності. Ми прагнули показати долі звичайних людей, яких війна зробила незвичайними: дітей, чиє дитинство перервали вибухи; інженерів та учителів, які стали воїнами; військових і волонтерів, що продовжують творити навіть у найважчі часи», — зазначила Олена Іванова.
За її словами, цей проєкт народився завдяки ідеї нашого колеги Олександра Кухаря, який ще вчора був солдатом, а сьогодні працює з нами як музейник. Його зусилля об’єднали військових, волонтерів, художників і кураторів у спільній справі. Ми вдячні всім партнерам і учасникам, які долучилися до реалізації виставки, і особливо тим, хто приніс сюди свої роботи — часто вперше, часто з фронту чи з волонтерських поїздок.
«Для нас важливо, щоб кожен відвідувач відчув: ми разом переживаємо біль і разом шукаємо силу. Ми хочемо, щоб ця виставка стала нагадуванням про відповідальність перед тими, хто боронить країну, і про людяність, яку ми зберігаємо навіть у час війни», — підсумувала співкураторка проєкту.
Також у рамках виставки відбувся показ короткометражного фільму «По-людськи» (сценарій — Ірен Роздобудько, режисерка — Вікторія Мельникова, оператор — Валентин Мельниченко, продюсерка — Галина Храпко).
Нагадаємо, що партнерами проєкту виступили Національний військово-історичний музей України, Об’єднання родин безвісти зниклих, полонених та полеглих військових 82-ї окремої десантно-штурмової бригади «Завжди перші 82 ОДШБр», 101-ша окрема бригада охорони Генерального штабу ЗСУ імені генерал-полковника Геннадія Воробйова. Проєкт реалізовано за підтримки Ольги Пилипенко.
Виставка «Те, що болить»
Коли: до 7 грудня, графік роботи: з 11:00 до 18:00 (крім понеділка та четверга); з 11:00 до 19:00 у вівторок. Каса працює до 17:20 (до 18:20 у вівторок).
Де: вулиця Терещенківська, 9.
Вартість квитка — 100 грн, для пільгових категорій — 50 грн.
До теми: Сучасний образ України через мистецтво: у столиці презентують міжнародний проєкт «United by Art».
Тетяна АСАДЧЕВА, «Вечірній Київ»