Як обличчя відомих українських журналісток використовують для поширення маніпуляцій
Випадки ШІ-маніпуляцій з образами відомих медійниць-українок мають усі ознаки технологічно й гендерно зумовленого насильства та інформаційної війни.
Видання texty.org.ua з ГО «Жінки в медіа» розслідувало, як використовують підроблене за допомогою ШІ відео із обличчями відомих медійниць.
Результати вийшли вражаючими:
— 45% відео закликають підписати антиукраїнські петиції
— 24% — фішинг під виглядом «допомоги від ООН»
— 20% — відверта ворожа пропаганда
«Це не просто технологічні експерименти — це гендерне насильство та інформаційна війна», — пишуть автори матеріалу.
Українські журналістки дедалі частіше стають «цифровими аватарами» — не з власної волі, а через бажання маніпуляторів використати довіру до них як інструмент впливу. Те, що ще кілька років тому здавалося технологічною цікавинкою, сьогодні перетворюється на форму онлайн-насильства. А штучний інтелект став знаряддям дискредитації та дезінформації.
Як розпізнати фейк? Неприродні рухи рук, «плаваючий» погляд, роботизована інтонація, фрази «всі мовчать, що…» та відсутність джерел.
«У роликах використовуються різні технології штучного інтелекту — від синтезу голосу і накладання його на реальне зображення до повноцінних дипфейків зі згенерованими і зображенням, і звуком.
Переважна частина контенту в нашій вибірці мала ознаки аудіовтручання. Інакше кажучи, реальні новинні сюжети були озвучені новими голосами, створеними для просування певного меседжу, сюжету чи наративу. Подеколи голос штучно моделювався під відомих українських телеведучих, і це посилювало ефект достовірності», — пояснили розслідувачі.
Під час дослідження з’ясувалось, що саме жінки-медійниці найбільше цікавлять маніпуляторів, які підробляють інформацію з ШІ технологіями.
Ось як це пояснили:
По-перше, журналісти асоціюються з довірою. Оскільки довіра до повідомлення залежить від того, хто його транслює, використання їхнього образу має на меті пробити стіну недовіри.
По-друге, впізнавані обличчя збільшують перегляди і поширюваність контенту: користувачі швидше реагують на відомих медійних персон, особливо тих, кого часто бачать по ТБ чи на Ютубі.
По-третє, маніпулятори свідомо обирають жіночі образи. Журналістки часто асоціюються з емпатією, турботою або чесністю — ці якості збільшують довіру до повідомлення навіть тоді, коли воно створене алгоритмом.
Серед журналісток, чиї образи використовуються найактивніше, Соломія Вітвіцька з «1+1» (17 відеогенерацій і 83 аудіоманіпуляції), Анастасія Даугуле з телеканалу «Інтер» (26 відеогенерацій і 42 аудіоманіпуляції) та Алла Мазур з «1+1» (13 відеогенерацій і 42 аудіоманіпуляції).
«Наприклад, 17 травня профіль користувача coaxinyxhzq розмістив відео „#петиція #новиниукраїни #закони #українапонадусе“. Станом на 15 жовтня відео вже видалене. Однак на момент його фіксації воно набрало майже 670 тис. переглядів, понад 28,5 тис. лайків, 2153 репости та понад 1,6 тис. коментарів», — описали розслідувачі масштабування фейків, в яких підробляли образи українських журналісток.
Розслідування поширили на сайті НСЖУ й закликали бути пильними, перевіряти інформацію і не поширювати небезпечні повідомлення, які є зброєю і час війни.
Ольга СКОТНІКОВА, «Вечірній Київ»