Хто заважає прийняттю закону «Про державну мову»

Практика показала, що декларацій і запевнень про державність української мови недостатньо, її високий конституційний статус необхідно наповнювати реальним змістом, цілеспрямованою діяльністю державних інституцій і громадськості. 

– Закони, які визначають українську мову, як єдину державну мову, підтримує більшість населення України, що визначається не етнічним критерієм, а критерієм громадянства України, - говорить Володимир Василенко, правознавець-міжнародник, професор, Надзвичайний і Повноважний Посол України, керівник робочої групи з розробки законопроекту «Про державну мову». – Це – ті громадяни нашої країни, які з повагою ставляться до її звичаїв, вікових традицій, історії та мови. Тобто, це – нормальні люди, які абсолютно не відчувають ніякої загрози від того, що саме українська є єдиною державною мовою.  

За словами Володимира Василенка, наразі противників даного законопроекту насправді набагато менше, ніж може здатися через спеціально організований «інформаційний штурм» з боку Росії. Проти цього закону виступають: так звана «п`ята колона» Російської Федерації, українофоби та введені в оману антиукраїнською пропагандою «малороси». Їх значна меншість, але завдяки чинникам, які вміло задіює кремлівська пропаганда, вони зчиняють великий галас і створюється враження, наче в Україні багато людей виступає проти унормування ситуації з державною мовою...

Принциповою особливістю законопроекту є те, що він регулює застосування саме державної мови, що відповідає європейській практиці. В ньому передбачено чіткі механізми впровадження та контролю. Він ніяк не зачіпає і не обмежує прав національних меншин, але забезпечує належну присутність державної мови в усіх сферах суспільного життя, як це і передбачено Конституцією. Автори законопроекту намагалися залучити якомога ширше коло різних політичних сил до його розробки і реєстрації у ВР (в цій роботі взяли участь 33 народних депутати з різних фракцій). 

Законопроектом «Про державну мову»  передбачено суттєве збільшення використання української мови в усіх сферах суспільного життя. Для посадовців розробники передбачили обов`язкове вільне володіння державною мовою. Ці вимоги затверджуватиме Комісія зі стандартів державної мови (яка в Україні створюється вперше), а перевірку проводитиме Центр української мови. Документ впроваджує для чиновників критерії оцінювання рівня володіння мовою. 

Для того, аби стати громадянином України, також доведеться складати іспит з української мови, який не має бути формальністю, як дотепер. А от приватної сфери, на чому намагаються спекулювати противники законопроекту, звинувачуючи його авторів в мовному насильстві, документ аж ніяк не зачіпає. Тим паче, що розробляється і буде внесено до ВР також законопроект про права, включно з мовними, національних меншин. Тож, і державний статус української мови буде наповнено реальним змістом, і права національних меншин захищено. 

Сергій Оcнач, активіст громадського руху «Відсіч»:

- Розробники законопроекту виходили з того, що громадянину України не має потреби знати ще якусь мову, крім української, аби отримувати потрібну йому інформацію. Передбачено збільшення української мови у медіа. Зокрема, на телебаченні: 90 відсотків часу мовлення для центрального телебачення і 80 відсотків - для регіонального. Наявність україномовних версій сайтів для засобів масової інформації, переклад 90 відсотків іноземних фільмів на українську в кінотеатрах.  

Тарас Шамайда співкоординатор руху добровольців «Простір свободи»:

- Те, що в Україні останнім часом спостерігається деяке збільшення чисельності україномовних, не може заспокоювати. Діючий мовний «закон Колесніченка-Ківалова» сприяє русифікації, а в ряді сфер порушує права україномовних громадян. Зокрема, після прийняття цього документу збільшилася кількість реклами російською мовою, хоча до його прийняття в рекламі використовувалась українська. Дійшло до того, що радіоефіри стали на третину  російськомовними. Не меншу тривогу викликає й інша обставина – у великих містах, і Київ не виняток, на рекламних носіях все частіше бачимо чужеземні слова, написані латинським шрифтом. Захиститись від цієї навали можна в один спосіб: на законодавчому рівні захистити державну мову, яка є рідною для більшості громадян України.

ДО РЕЧІ

На запитання «Вечірки» до мовних експертів: як вони оцінюють ситуацію з української мови в столиці, - відповідь така: «Приблизно 30 відсотків киян спілкуються українською, стільки ж – російською, а майже 40 відсотків переходять з російської мови на українську і навпаки, в  залежності від обставин».