Голодомор — злочин проти українців, який не має терміну давності: у Києві вшановують пам’ять жертв
Україна вшановує жертв Голодомору 1932–1933 років та інших масових штучних голодів. У столиці люди від ранку йдуть до Національного музею «Меморіал жертв Голодомору», щоб покласти квіти та запалити свічки.
У туманному ранку біля скульптури «Гірка пам’ять дитинства», біля кам’яних жорен і на алеї чорних дощок з’являються букети осінніх квітів, колосся пшениці та лампадки. Їх приносять кияни, які зберігають пам’ять про мільйони загиблих українців.
За даними опитування Українського інституту національної пам’яті (липень 2025 року), 63,6% громадян беруть участь у щорічному вшануванні жертв Голодомору в четверту суботу листопада.
Після ухвалення у 2006 році Закону «Про Голодомор 1932–33 років в Україні» держава офіційно визнала його геноцидом українського народу та передбачила створення національного меморіального комплексу.
Від 2009 року українці приходять до Меморіалу протягом усього дня — родинами або наодинці — аби вшанувати пам’ять загиблих. Цьогорічні події відбуваються на тлі повномасштабної війни, і паралель між злочинами ХХ століття та сучасною агресією росії звучить особливо гостро.
«Часи різні, ворог — один», — кажуть історики, нагадуючи, що політика знищення та підкорення українців має тяглість.
Сила людської пам’яті проявляється і в тому, як українці щоразу повертаються до історій своїх родин, чиї життя обірвали організовані голодомори.
Сьогодні квіти та свічки від імені громади поклали представники КМДА та депутати Київради.
Заступниця голови КМДА, депутатка Київради від «УДАРу» Ганна Старостенко нагадала про масштаб трагедії:
«Це був спрямований геноцид проти українців, які чинили опір. І це ще один спосіб нашого сусіда — московської влади, яка окупувала на той час Україну, побороти той спротив. Ми бачимо, що цю політику росія продовжує і сьогодні. Українці гинуть щодня, аби жити вільними на своїй землі… Ми не маємо забувати нашу історію, щоб мати сили бороти ворога».
Столиця також проводить просвітницькі заходи: міський голова Віталій Кличко підписав план подій до Дня пам’яті, а в школах, музеях і бібліотеках цього тижня проходили історичні уроки та лекції.
Директорка департаменту суспільних комунікацій КМДА, депутатка Київради від «УДАРу» Мирослава Смірнова акцентувала, що Голодомори були цілеспрямованою політикою нищення українців:
«Трагедія, якої не мало б статися, бо голод був штучним. Він став зброєю проти українців, щоб зламати, зневолити, знищити нашу ідентичність…
Сьогодні, коли Україна знову протистоїть російській агресії, особливо важливо памʼятати про злочини, які не можуть мати терміну давності… Запалімо сьогодні свічку».
О 15:30 біля Меморіалу на Лаврській, 3 відбудеться молебень за участі ієрархів ПЦУ, УГКЦ та РКЦ.
О 16:00 українців закликають долучитися до загальнонаціональної Акції «Запали Свічку пам’яті», де б вони не були — на фронті, у тилу чи за кордоном.
На знак вшанування пам’яті вбитих радянським режимом українців, на Печерських пагорбах приспустили найбільший державний прапор України.
Синьо-жовтий стяг залишатиметься приспущеним упродовж усього дня 22 листопада на знак скорботи.
Пам’ятаємо жертв минулого — і боремося за право на майбутнє.
Читайте також:
«Вшанування пам’яті жертв голодоморів у Києві: на Печерську перекриють рух».
Ольга СКОТНІКОВА, Борис КОРПУСЕНКО, Максим СОСЮРА, «Вечірній Київ»