МВС презентувало оновлений архівний ресурс та оголосило про реабілітацію жертв Голодомору

У Національній академії внутрішніх справ відбувся круглий стіл «Непокарані злочини ХХ століття. Архівні документи МВС про Голодомор і масові штучні голоди в Україні». Про це повідомили в МВС.

Під час заходу представили результати оцифрування понад тисячі кримінальних справ, що стосуються випадків канібалізму та трупоїдства, а також презентували оновлену інтерактивну карту задокументованих епізодів. Новий ресурс дозволяє досліджувати не лише трагедію 1932–1933 років, а й голоди 1921–1923 та 1946–1947 років.

Подію приурочили до Дня пам’яті жертв Голодомору. Організатори наголосили, що сучасні реалії російсько-української війни змінюють суспільне ставлення до масових смертей. Те, про що ще недавно не наважувалися говорити, сьогодні потребує відкритого та наукового аналізу. Саме тому спільний проєкт МВС України та Музею Голодомору-геноциду відкриває можливість детально вивчати архівні матеріали й осмислювати історичний контекст.

У заході взяли участь представники українських та міжнародних інституцій, серед яких Музей Голодомору, Український інститут національної пам’яті, Національне агентство архівів Молдови, Центр дослідження визвольного руху, Волинський національний університет імені Лесі Українки, а також науковці зі США та Нідерландів.

Круглий стіл відкрила державний секретар МВС Інна Ящук. Вона наголосила на важливості систематизації архівних матеріалів і підкреслила, що саме зараз особливо гостро постає потреба встановлювати правду та фіксувати злочини. Ящук розповіла, що особисто працювала з документами і була вражена масштабом злочинів радянського режиму. За її словами, після завершення оцифрування науковці перейдуть до наступного етапу — повернення імен жертв та підготовки матеріалів для міжнародного суду.

Представники наукової спільноти закликали до ширшого аналізу злочинів сталінського режиму. Володимир Тиліщак з Українського інституту національної пам’яті зазначив, що настав час розглядати Голодомор як злочин проти українців із повним аналізом його механізмів та наслідків.

Історик Роман Подкур пояснив процедуру реабілітації людей, яких радянська влада звинувачувала у «розбої», хоча насправді йшлося про виживання в умовах масової смерті та голоду. Подкур зазначив, що такі справи спершу розглядають на обласних комісіях за зверненнями родичів чи громадських організацій, у тому числі Інституту національної пам’яті.

«Тож треба переглядати, що то був за „розбій“. У справі, наприклад, знаходимо довідку від лікаря-психіатра, за якою людина вважалася повністю підсудною, мовляв, вона усвідомлювала, що робить. Ми робимо запит до державного архіву і з’ясовуємо, що в тому селі з 800 мешканців померло 600. Тож зрозуміло, що ця людина вже не могла бути адекватною», — розповів Подкур.

Окремо було презентовано оновлений електронний ресурс із задокументованими випадками доведення до канібалізму. До нього додали дані про голоди 1921–1923 та 1946–1947 років, а також англомовну версію для міжнародних дослідників.

На завершення учасники круглого столу оглянули виставку в музеї МВС, де вперше представили оригінали кримінальних справ про випадки канібалізму під час голодів ХХ століття. Ці документи десятиліттями залишалися недоступними для широкої публіки та наукового аналізу.

Читайте також:

До слова, Музей Голодомору та Український інститут національної пам’яті звернулись до українців із закликом запалити свічку пам’яті сьогодні 22 листопада, о 16:00.

Наталка МАРКІВ, «Вечірній Київ»