Там, де стояли російські війська: репортаж із розмінування лісів під Києвом
Ліси та поля Київської області продовжують очищати від небезпечних предметів, які залишилися після російської навали.
Одне з селищ Бучанської територіальної громади на Київщині та його прилеглі лісові території були під окупацією ворога з 25 лютого по 31 березня 2022 року. Тепер навколишні ліси ретельно очищають від вибухонебезпечних предметів, розміновують.
«Вечірній Київ» побував разом з групою демінерів міжнародної неурядової організації з розмінування HALO Trust Україна на ділянці, яку наразі розміновують їх фахівці. Обстеження й розмінування біля селища проводять за допомогою техніки й вручну.
Як розповів головний керівник групи розмінування HALO Україна Олексій Кравченко, за перевіреною інформацією в цій місцевості розташовувалася велика кількість російських військ з бойовою технікою, накопичувалися міни, ставилися мінні поля. Це підтверджують й свідки тих подій. А співробітники місцевого лісопаркового господарства виявляли тут й ручні гранати на розтяжках.
Олексій Кравченко повідомив, що у розмінуванні наразі беруть участь дві групи фахівців, застосовуючи робокати для очищення від рослинності, працюють над поверхневим розмінуванням за допомогою металодетекторів, використовують також широкоформатні рамкові детектори. А в місцях скупчення металу під землею використовують лінійний метод розмінування за допомогою детектора Ebinger 740 MD.
На ділянці розмінування вже виявили гранату РГД 5 на розтяжці, сигнальні міни СМ 320.
В першу чергу в лісі очистили ґрунтову дорогу від підповерхневих вибухових предметів.
Дмитро Майстрович, керівник групи механічного розмінування працює зі спеціальною технікою з 2022 року. Він розповів, що за допомогою машин можна значно швидше підготувати ділянку до розмінування. Адже така техніка обробляє ділянку в 1000 кв м за день й працює на дистанційному управлінні. При цьому оператор знаходиться на безпечній відстані за броньованим щитом. Після проходження машини справу довершують демінери.
Пілот дрона Сергій Пашолок розповів, що спеціалісти відділу дистанційної розвідки допомагають командам демінерів, які виконують операції з розмінування, фахівцям з нетехнічного обстеження, а також роблять фотофіксацію і виконують аналіз матеріалів, які збираються під час роботи.
«Я один із перших пілотів, який з’явився в команді HALO Україна. І зараз цей напрям набирає обертів — в нашому використанні вже понад 120 дронів. Окрім відділу з дистанційної розвідки, є команди, які проходять також тренування на безпілотниках і використовують їх у своїй роботі.
Це команди, що створюють полігони. А дрони потрібні, аби зменшити ризики при подальшому розмінуванні та підтвердити загрозу. Завдяки дрону визначають координати або поворотні точки, де краще закінчити цей полігон. А от моя робота за допомогою дрона зосереджена на підтримці операцій при розмінуванні», — розповів Сергій Пашолок.
Його відділ використовує новітній дрон, який дозволяє застосовувати різні сенсори, має РЖБ-камеру для інспекції й ідентифікації знайдених предметів. За допомогою такої камери створюються знімки з високою роздільною здатністю, щоб ознайомитися з предметом, який може нести небезпеку або визначити його модифікацією.
Демінерка Світлана Шамка розповіла, що займається розмінуванням з травня 2023 року тому, що спочатку повномасштабної війни її двоє менших братів пішли в ЗСУ й жінка теж прагнула принести користь своїй країні.
«А ще до ЗСУ приєднався мій старший син. І було таке в мене бажання приєднатися до них, але вони були дуже проти. Казали: чим хочеш займайся, але не в ЗСУ. І коли працюючи в магазині, побачила буклети від HALO, вже нікому нічого не говорила й вирішила, що пройду навчання, буду працювати й потім скажу рідним», — розповіла Світлана Шамка.
Проте, коли рідні дізналися, не дуже зраділи, адже знають, що таке війна.
«У мене менший брат зараз проходить лікування, тому що було дуже важке поранення. Але я все одно буду займатися розмінуванням з нашою організацією. Просто хочу очистити всю нашу територію, щоб, в першу чергу, діти могли безпечно гуляти й жити спокійно. Моєму молодшому сину тринадцять років. І я знаю, що діти часто йдуть гуляти туди, де небезпечно. Тому заради своєї дитини й всіх дітей України, я прагну до безпечної землі, чистої країни», — наголосила пані Світлана.
Вона розповіла, що розміновувала й очищувала території не тільки на Київщині, а й працювала й на Чернігівському та Сумському напрямках разом зі своєю командою.
HALO Trust — це найбільша й найстаріша організація з розмінування у світі, яка розпочала роботу в Афганістані у 1988 році.
«Ми там досі працюємо, але сподіваємось, що в Україні завершимо роботу швидше тому, що останнім часом почали застосовувати новітні технології, про які розповіли мої колеги», — підкреслила Олена Шустова, глобальна медіаменеджерка HALO Ukraine.
Вона нагадала, що в Україну HALO Trust прийшли у листопаді 2015 року, й працювали на Донеччині та Луганщині з головним офісом в Краматорську.
«На момент повномасштабного вторгнення нас було 400, але коли ми вимушено перелокувалися на Київщину, половина нашого колективу приєдналися до ЗСУ, хтось виїхав, евакуювався. І з 200 людьми ми почали працювати в нових реаліях після деокупації Київщини. Тепер нас 1500 людей — 99% українці, 30% з них жінки», — розповіла Олена Шустова.
Коли ЗСУ звільняє територію, першими заходять військові сапери та ДСНС, вони розміновують критичну інфраструктуру протягом місяця-півтора, і після цього, може заходить гуманітарне розмінування.
Натепер HALO Україна займається розмінуванням в шести областях: Київській, Чернігівській, Сумській, Харківській, Херсонській та Миколаївській. Крім власне, розмінування, спеціалісти організації також проводять нетехнічне обстеження: розвідку, визначення місць, які ще заміновані. На жаль те, що спеціалісти HALO Україна очищали від небезпечних предметів до 2022 року на Донбасі нині забруднене в рази більше.
«Ми також проводимо нетехнічне обстеження підконтрольної Україні частини Донецької області. Можливо, в наступному році почнемо в Запорізькій області дослідження територій. Також в усіх перерахованих областях і в Дніпропетровській, проводимо навчання з мінної безпеки серед населення», — розповіла пані Олена.
Взагалі, все гуманітарне розмінування підпорядковується Центру протимінної діяльності — структурі при Міністерстві оборони. Також координацією займається МВС і Міністерство економіки, оскільки близько 60 відсотків земель, які призначені для гуманітарного розмінування, це сільськогосподарські землі.
«Коли отримуємо території для розмінування, першими їх досліджує підрозділ нетехнічного обстеження. Групи заїжджають в населенні пункти і спілкуються з головою громади, з мером, з інформаторами — часто люди щось бачили під час окупації, наприклад, як мінувалося. Потім ці свідчення перевіряють за допомогою дрона. Фахівці дивляться чи підтверджуються свідчення інформаторів. Можливо, там якісь залишки, чи просто міни бачать, чи там чомусь загинула якась свійська тваринка. Всі дані збираються, формується полігон для розмінування», — пояснила Олена Шустова.
Вона підкреслила, що механізоване розмінування в рази пришвидшує роботу, тому його розвивають. Працює відділ «Research and Development» — розробки та дослідження, і нові технології, машини, що з’являються на ринку й можуть бути використані для гуманітарного розмінування, цей відділ бере на дослідження та випробовування.
«Окрім ручного і механічного розмінування у 2024 році повноцінно запрацював департамент зі знищення вибухонебезпечних предметів. Нині по Україні таких чотири групи працює, дві з них теж очолюють жінки. Тобто раніше все, що ми знаходили, ми передавали ДСНС чи військовим на знищення. Але ви самі знаєте, що в ДСНС роботи дуже багато і доводилось чекати.
Бувало і тижнями, поки заберуть, знищать. Тобто зараз в нас є свій такий відділ і він досить швидко це все знищує і нічого в нас не лежить на ділянках. Тобто ми по суті виконуємо повний цикл робіт», — повідомила Олена Шустова.
Вона нагадала, що 5 основних донорів допомагають в розмінуванні України через HALO — це фонд Говарда Бафета, уряди США, Німеччини, Франції та Норвегії.
«Ми їм дуже вдячні, тому що тільки за їхньої підтримки можемо допомогти Україні», — резюмувала Олена Шустова.
Читайте також: «Мрію звільнити наші моря від небезпеки: що розповіла єдина в Україні жінка водолаз-розміновувач».
Катерина НОВОСВІТНЯ, фоторепортаж Олексія САМСОНОВА «Вечірній Київ»