Коли Київ стане по-європейськи безбар'єрним
У столиці розроблено проект міської цільової програми «Київ без бар’єрів» «Вечірка» попросила прокоментувати деякі положення програми одного з її авторів, депутата Київради Олександра ПАБАТА.
- Олександре Вікторовичу, ви з власного досвіду знаєте (чотири роки тому депутат втратив зір через нещасний випадок. – Авт.) і можете реально оцінити, наскільки доступне наше європейське місто для людей із особливими потребами. Які основні проблеми непокоять?
- Місто на 99 відсотків не пристосоване для людей із особливими потребами. Чи не єдиний позитивний приклад – квартал незрячих на Кловській площі. У 1930-х роках на тому п’ятачку було створено певну інфраструктуру для людей із вадами зору та повністю незрячих. Але відтоді вона майже не розвивалася і нині не в найкращому стані.
Досі немає системної політики щодо адаптації Києва, формування його антропогенного середовища. Поодинокі підйомники зазвичай встановлені не там, де існує реальна потреба, і у більшості випадків не працюють уже через місяць. Пандуси та місця для паркування в габаритах не витримуються за методиками та не завжди прийнятні для користування. Лише 39 паркувальних майданчиків з усіх тоговельних центрів Києва (86 ТРЦ) мають спеціальні місця для авто людей із інвалідністю, інші просто ігнорують законодавство. Не вистачає технологічного підходу та створення єдиного віртуального центру з інформацією про безбар’єрні маршрути Києва, транспортну інфраструктуру, спецпослуги.
- Але ж деякі види громадського транспорту намагаються враховувати потреби пасажирів із обмеженими можливостями...
- Так, є певні напрацювання, маємо вагони низької посадки по лінії швидкісного трамвая та деякі тролейбуси і автобуси. Але це крихти порівняно з потребами суспільства. Кожного року людей з інвалідністю більшає, їх проблеми лише загострюються. Тому минулої весни ми відродили Комітет з питань доступності на базі КМДА. І головне, чим я особливо пишаюся, залучили до його роботи не тільки чиновників, а й громадськість із числа киян з інвалідністю.
- Верховна Рада ще 16 грудня 2009 року ратифікувала Конвенцію ООН про права інвалідів, але відтоді мало що змінилося на краще навіть у столиці. Що треба зробити, аби ставлення суспільства до цих людей стало іншим?
- Спочатку сформувати культуру взаємовідносин у суспільстві, зокрема і з людьми, що мають особливі потреби. Один із перших кроків у цьому напрямку - підготовка кадрів, які реалізовуватимуть програму «Київ без бар’єрів», виступатимуть комунікаторами між користувачем та виконавцем робіт. У бюджеті міста на 2017 рік вже закладені кошти на вирішення проблеми доступності, частина їх саме і піде на навчання кваліфікованих спеціалістів, які працюватимуть у департаментах та різних структурах міської влади, комунальних підприємствах. Потрібне також фізичне створення комфортного міського простору: тактильна розмітка, озвучення світлофорів, адаптація транспортної інфраструктури, споруд та приміщень громадського користування.
- Які конкретні заходи передбачає програма «Київ без бар’єрів» щодо поліпшення життя цих людей?
- Майже за рік роботи Комітету доступності сформувався перелік невідкладних завдань, які внаслідок функціонування міського бюджету не можуть бути вирішені поза межами цільової програми. Отже, проблема «номер один» – це облаштування підземних переходів у місті. Сьогодні вони є взірцем 100-відсоткової бар’єрності. По-друге, оснащення будівель громадського користування пандусами. Підкреслю, коштовні підйомники – майже завжди марнотратство. Сприймаються вони скоріше як спроба задорого відкупитись там, де потрібні лише дві рейки під правильним кутом. Також необхідне оснащення гучномовцями рухомого складу громадського транспорту та зупинок - для людей із вадами слуху та зору.
- Чи передбачено забезпечення людей із інвалідністю інноваційними приладами?
- Звісно. Для незрячих це сучасні сенсорні телефони, що за умови встановлення лише трьох – п’яти програм роблять орієнтування легшим та допомагають ідентифікувати предмети. Слухові апарати нового покоління для людей з вадами слуху. Нині на оздоблення, декор вулиць, якісь візуальні прикраси щорічно витрачаються мільйонні кошти, то чому люди з інвалідністю не можуть розраховувати на комфорт, забезпечення інноваційним приладдям? Трафаретки зі шрифтом Брайля, м’яко кажучи, давно вже морально застаріли…
- Коли програма «Київ без бар’єрів» може набрати чинності?
- Основу проекту програми розробляли представники громадськості. Для цього майже два місяці працювала робоча група, потім документ передали до КМДА, до роботи долучилися представники Інституту соціально-економічних досліджень, Національної асамблеї інвалідів України. Сьогодні вона доповнюється профільними департаментами міської адміністрації. До кінця року триватиме формування кошторису. Ближче до кінця 2017-го, разом із іншими соціально важливими проектами, програма «Київ без бар’єрів» буде винесена на пленарне засідання Київради. Після прийняття на сесії можна буде приступати до її втілення.