Під час державного джему у столиці створили понад 12 прототипів нових міських сервісів

Департамент інформаційно-комунікаційних технологій КМДА у партнерстві з сервісдизайн агенцією Lanka.CX за підтримки дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) в Україні організували цю подію. Подія є частиною глобального руху Government Jam, що одночасно відбувається у понад 120 країнах.

Ця подія — міжнародна ініціатива, яка з 2011 року проходить у понад 120 країнах одночасно. Щороку тисячі людей збираються, щоб за 48 годин навчитися створювати послуги, які справді працюють для людей. Україна долучилася до руху втретє, а київський Джем став центральною подією української хвилі.

Заступник голови КМДА, депутат Київради (фракція УДАР) Валентин Мондриївський підкреслив, що цифрові сервіси мають створюватися разом із мешканцями й на основі їхніх реальних потреб.

«Ми системно розвиваємо цифрову екосистему Києва — від застосунку Київ Цифровий до сервісів, які дозволяють вирішувати побутові та адміністративні питання швидко, без черг і без зайвих процедур. Але ефективні сервіси народжуються тільки тоді, коли ми не „припускаємо“, що потрібно людині, а слухаємо її та залучаємо до створення рішень.
Сервіс-дизайн якраз про це — про співтворення з мешканцями, про тестування, про можливість помилятися і покращувати. І такі практикуми, як GovJam, допомагають нам формувати культуру міського управління, у центрі якої — реальна історія людини», — пояснив Мондриївський.

Протягом двох днів учасники працювали у змішаних командах над вирішенням реальних викликів сьогодення. Вони пройшли повний цикл створення послуги, сфокусованої на потребах користувачів: від дослідження їхніх щоденних проблем до тестування прототипів рішень. В основі підходу лежить сервіс-дизайн — метод створення послуг, який допомагає поєднати потреби людей, працівників і організацій.

«Слоган Джему — робимо, а не говоримо. GovJam — це шанс не просто говорити про зміни, а зробити їх реальними, людяними» — зазначають в Lanka.CX.

Подія показала, що створення міських і державних сервісів може бути відкритим до експериментів, творчості та співпраці з бізнесом і громадою.

«Міста дуже різноманітні по своїй структурі. Ветерани, захисники та захисниці, переселенці, родини з дітьми, підприємці — кожен має свій досвід і свої потреби, тому міські послуги мають створюватися не на припущеннях, а на основі реальних історій і щоденних викликів містян», — зазначила директорка Департаменту інформаційно-комунікаційних технологій Вікторія Іцкович.

Цьогоріч участь у Джемі взяли 80 людей. Вони створили понад 12 прототипів нових та оновлених міських сервісів, які роблять взаємодію з містом простішою та зрозумілішою.

«Державний джем ми провели паралельно з Києвом, Харковом, Полтавою, Кропивницьким, Чернівцями, Одесою і Львовом. Це насправді практична подія, коли люди з різних сфер зустрічаються разом, мають секретну тему, яку надає глобальний офіс. І вони за два дні створюють нові або покращують наявні міські послуги, іноді державні», — розповіла Ліза Підопригора, сервіс-дизайнерка та консультантка Агенції клієнтського досвіду Lanka.CX, яка лідує напрям державних військових некомерційних проєктів, кохостиня державного джему Київ 2024-2025 років, сервіс джему 2024-2025 років.

У Колонній залі виставили кліпчарти з прототипами сервісів або продуктів, саме міських, які учасники створили за два дні. Вони отримавши секретну тему, подумали, яка це проблема, вийшли на вулиці міста проводити дослідження, говорили з людьми, питали про їхні проблеми, про їхні виклики, користування сервісами. Коли побачили реальну проблему, згенерували свої ідеї, зробили прототипи й пішли тестувати свої гіпотези.

«Адже коли ми щось створюємо, треба обов’язково говорити з людьми, які це будуть використовувати. І саме цього ми тут навчаємося, щоб робити більш зручні сервіси в нашій країні. Якщо учасники хочуть, і в нас такі історії були з минулих джемів, вони повертаються назад у свої міста і реалізовують проєкти. Проте ми, як агенція клієнтського досвіду Lanka.CX, насправді підтримуємо проєкти в державній сфері», — наголосила Ліза Підопригора.

«Найважливіше в ньому — спроба переосмислити як запроваджуються цифрові сервіси в муніципальній сфері. Зазвичай вони створювалися таким чином: ми, держслужбовці, сідали, робили якісь гіпотези й на базі цих гіпотез розробляли сервіс. А нинішня історія про те, що ми виходимо до людей, переосмислюємо повністю історію про сервіс-дизайн, спочатку запитуємо, яким чином кияни хочуть, щоб цей сервіс працював, тестуємо свої гіпотези на людях, а потім створюємо і впроваджуємо сервіс», — додала Вікторія Іцкович.

Вона наголосила, що це дійсно дуже важливий зсув — як муніципалітет підходить до створення цифрових сервісів.

«Ми зараз маємо дуже багато викликів в місті, в країні, в нас дуже багато категорій людей — захисники, багатодітні сім’ї, тимчасово переміщені люди, люди похилого віку, люди з інвалідністю. До них усіх потрібен особливий персональний підхід.

Намагаємося навчити людей, які безпосередньо залучені до створення сервісів, робити це з розумінням і врахуванням персональних інтересів і напрямків», — сказала Вікторія Іцкович.

Читайте також: «Київ розвиває систему відкритих даних для створення зручних сервісів для мешканців».

Катерина НОВОСВІТНЯ, фоторепортаж Олексія САМСОНОВА «Вечірній Київ»