Оборона, допомога, виробництво: Міноборони пояснило значення безпекових угод, що уклала Україна

Починаючи з 2024 року, Україна підписала низку двосторонніх угод про співробітництво у сфері безпеки з міжнародними партнерами.
Нині Україна уклала 28 таких угод, які передбачають співпрацю у сфері оборони та довгострокову підтримку. Безпекові угоди підписував Президент України Володимир Зеленський. У комплексі ці угоди формують фундамент нової системи колективної безпеки в Європі, покликаної запобігти повторенню агресії та забезпечити стабільність на десятиліття вперед.
У Міноборони наголосили, що найважливіші домовленості за безпековими угодами залишаються непублічними — вони спрямовані на підвищення обороноздатності України та спільну реалізацію стратегічних оборонних проєктів.
Ці документи стали логічним продовженням Декларації G7 про гарантії безпеки, ухваленої на Вільнюському саміті НАТО 2023 року, і закладають основу нової архітектури безпеки для України.
Угоди закріплюють довгострокові зобов’язання партнерів підтримувати обороноздатність України, відновлення її військово-промислового комплексу та розвиток спільних оборонних проєктів.
Країни, з якими Україна підписала безпекові угоди
- Велика Британія
- Німеччина
- Франція
- Данія
- Канада
- Італія
- Нідерланди
- Фінляндія
- Латвія
- Іспанія
- Бельгія
- Португалія
- Швеція
- Ісландія
- Норвегія
- Японія
- США
- Естонія
- Литва
- Польща
- Люксембург
- Румунія
- Чехія
- Словенія
- Ірландія
- Греція (очікує ратифікації грецькою стороною)
- Албанія
Окрім перерахованих країн, безпекову угоду також підписано з Європейським Союзом, який об’єднує 27 держав-членів.
Угоди визначають пріоритетні напрями двосторонньої безпекової співпраці — військової, політичної, фінансової та гуманітарної. Більшість із них передбачають розвиток спільних оборонних спроможностей, навчання та підготовку військовослужбовців, співпрацю у сфері науки, розвідки, кіберзахисту, інфраструктури та гуманітарних питань.
Усі підписані безпекові угоди мають десятирічний термін дії. Вони передбачають термінові консультації у разі нової агресії з боку рф, підтримку України на шляху реформ для вступу в ЄС і НАТО, а також сприяння відновленню оборонно-промислового потенціалу.
Окрему увагу приділено зміцненню систем захисту критичної інфраструктури, розвитку науково-дослідних програм і спільного виробництва озброєння.
Угода з Європейським Союзом визначає стратегічну мету — допомогу у реформуванні сектору безпеки, інтеграції України до європейського оборонного простору та координації дій у сфері санкційної політики й відновлення.
Читайте також: «ЄС узгодив позитивний для України звіт про розширення».
Катерина НОВОСВІТНЯ, «Вечірній Київ»