Яворницький і спадщина козацтва: у Музеї Києва триває пізнавальна виставка

Експозицію створено до 170-річчя від дня народження Дмитра Яворницького. Фото: Тетяна Асадчева
Експозицію створено до 170-річчя від дня народження Дмитра Яворницького. Фото: Тетяна Асадчева

Експозиція відкриває новий погляд на постать Дмитра Яворницького — історика, який зумів повернути українцям героїчну пам’ять про Запорозьку Січ, а його фундаментальні наукові праці стали основою для глибшого розуміння української ідентичності.

З нагоди 170-річчя від дня народження Дмитра Яворницького у Музеї історії міста Києва відкрилася виставка, організована спільно з Українським інститутом національної пам’яті, що присвячена внеску видатного науковця в дослідження козацької спадщини.

Експозиція розкриває постать видатного історика, археолога, етнографа і лексикографа, який став охоронцем запорозької традиції та одним із творців української історичної ідентичності.

Виставка триватиме до 16 листопада. Фото: Євген Зінченко /Музей історії Києва
Фрагмент експозиції. Фото: Євген Зінченко /Музей історії Києва
Фото: Євген Зінченко /Музей історії Києва

На думку дослідників, саме його багаторічна наукова праця — польові експедиції, фіксація усної традиції, збирання артефактів і написання фундаментальних праць — дозволила українській нації відновити зв’язок із власним минулим, змінила погляд цілих поколінь українців на свою історію і повернула героїчні образи козацтва в народну пам’ять.

Картини відтворюють знакові місця, пов’язані з життєписом та науковою діяльністю Дмитра Яворницького. Фото: Тетяна Асадчева
Фото: Тетяна Асадчева

Основу історичного проєкту становлять картини художника-реставратора Артема Погрібного, створені для книги «Дмитро Яворницький: від Харкова до Дніпра». Спираючись на архівні джерела, автор відтворив у своїх роботах ключові епізоди з життя Яворницького — від рідної Сонцівки до Харкова й Дніпра, де формувався його науковий і культурний світогляд.

«Моя мета як художника, — зауважує Артем Погрібний, — передати відвідувачам атмосферу старої Сонцівки, де народився Яворницький; старого Харкова, де він навчався; старого Дніпра, де він плідно працював як просвітник та зберігач історичних знань. Завдяки новітнім історичним дослідженням я маю змогу представити як втрачене минуле, так і те, що може бути втраченим кожну мить».

Експозицію доповнюють народні строї Наталії Слобожаніної. Фото: Євген Зінченко /Музей історії Києва
Фото: Євген Зінченко /Музей історії Києва
Фото: Євген Зінченко /Музей історії Києва

Експозицію доповнюють строї народного одягу Полтавщини та Чернігово-Сіверщини з приватної колекції співробітниці Українського інституту національної пам’яті Наталії Слобожаніної. За її словами, ці експонати підкреслюють етнографічний вимір спадщини Дмитра Яворницького, який не лише досліджував козацтво, а й глибоко цікавився народною культурою, побутом і традиціями українців.

Історик Олександр Алфьоров розповів про значення постаті Дмитра Яворицького.Фото: Євген Зінченко /Музей історії Києва

На відкритті виставки зі вступним словом виступив Голова Українського інституту національної пам’яті Олександр Алфьоров. У своєму зверненні він акцентував на винятковому значенні постаті Дмитра Яворницького для української історії — як дослідника, котрий зумів зберегти живу пам’ять про запорозьке козацтво, яка могла б назавжди зникнути ще наприкінці ХІХ століття.

«Дмитро Яворницький став тим фундаментом, на якому зросла популярність і відродження козацької теми в українській культурі. Це не просто історик — це людина, яка зберегла дух козацтва, а також унікальні археологічні та етнографічні колекції, що є невіддільною частиною нашої спадщини. Важко навіть уявити, як би виглядала наша історична пам’ять без його внеску», — наголосив Олександр Алфьоров.

Вікторія Муха та Артем Погрібний.Фото: Євген Зінченко /Музей історії Києва

Генеральна директорка Музею історії міста Києва, депутатка Київради (фракція «УДАР») Вікторія Муха у своєму вступному слові зазначила:

«Для мене велика честь, що виставка, присвячена Дмитру Яворницькому, проходить саме в нашому музеї. Коли пан Олександр Алфьоров звернувся з цією ініціативою, ми не вагалися ні на мить — і сьогоднішнє відкриття стало яскравим прикладом успішної колаборації між інституціями, між Українським інститутом національної пам’яті та Музеєм історії міста Києва. Це приклад того, як історія та мистецтво зустрічаються в одному просторі»

За її словами, ця виставка — це не просто вшанування пам’яті Дмитра Яворницького, а створення простору, в якому історія оживає і набуває нових сенсів завдяки спільній роботі кураторів, науковців та художників. Вона висловила щиру вдячність усім, хто долучився до реалізації проєкту, і побажала, щоб його побачило якомога більше людей. На її переконання, такі ініціативи — це не лише про минуле, а й про наше сьогодення і майбутнє.

Історик Віктор Брехуненко. Фото: Євген Зінченко /Музей історії Києва

Своє бачення постаті Дмитра Яворницького висловив також український історик, професор, доктор історичних наук, завідувач відділу актової археографії Інституту української археографії та джерелознавства імені М. С. Грушевського НАН України — Віктор Брехуненко. У своєму виступі науковець наголосив:

«Дмитро Яворницький — це не лише дослідник козацтва, це архітектор української історичної пам’яті, який у найтемніші часи імперського тиску зумів зберегти й передати нам живу тканину Запорозької традиції. Його тритомник — це маніфест українства, що надихає покоління і формує національну ідентичність. Відновлення повного зібрання його творів — це справа не лише академічна, а й національна. Адже пам’ять — це не про минуле, це про майбутнє, яке ми творимо».

Ці слова Віктора Брехуненка стали ключовим акцентом виставки, що не лише вшановує постать Яворницького, а й актуалізує його спадщину для сучасного суспільства. Адже сьогодні, як і сто років тому, нам потрібні ті, хто здатен зберігати, осмислювати й передавати історію — як джерело сили, гідності та національної єдності.

Виставка «Яворницький: на шляху до історії козацтва»

Коли: до 16 листопада, середа-неділя, 12:00 — 19:00, каса працює до 18:30

Де: МВЦ Музею історії міста Києва, вулиця Богдана Хмельницького, 7,

Вартість: 200/100 грн (повний/пільговий).

До теми: Мазепа і його європейський вибір: у Лаврі відкрили виставку про державника, який випередив час.

Тетяна АСАДЧЕВА, «Вечірній Київ»