У «Плесо» пояснили, навіщо потрібні охоронні знаки на об’єктах природно-заповідного фонду

Охоронні знаки на об’єктах природно-заповідного фонду — це не просто таблички. Це нагадування кожному: «Тут природа під охороною. Тут зупинись».

Саме вони позначають межі заказників, заповідних урочищ і пам’яток природи, допомагають уникати порушень і зберігати довкілля, зазначили у КП «Плесо».

Комунальники розповіли, що постійно під час наших обстежень об’єктів ПЗФ чують від людей слушні слова: «А чому тут немає знака? Ми ж навіть не знали, що це заказник!».

Знак справді потрібен. Але його встановлення — це не просто «прибити табличку».

Спочатку об’єкт місцевого значення оголошується рішенням органу місцевого самоврядування (на території м. Києва — Київською міською радою) і передається під охорону підприємству. Після цього, розробляється землевпорядна документація, яка визначає межі ПЗФ. І лише після цього виготовляються та встановлюються знаки — за єдиним державним стандартом. Зазначені роботи потребують значних фінансових та людських ресурсів.

Цього року КП «Плесо» встановило охоронні знаки на п’яти об’єктах природно-заповідного фонду. На жаль, уже через три місяці знаки з двох об’єктів були викрадені.

«Ці акти крадіжки не лише завдають шкоди комунальному майну, але й прямо підривають зусилля із захисту природи, оскільки відсутність знаку унеможливлює належне інформування громадськості про межі та особливий статус заповідної території», — зазначили у КП «Плесо».

Перш ніж стверджувати, що статус об’єкта не був відомий через відсутність знаків, важливо пам’ятати, що знаки часто зникають саме через неправомірні дії.

Крадіжка або пошкодження охоронного знаку є вагомим правопорушенням, яке підриває зусилля із захисту природно-заповідного фонду. Крадіжка комунального майна регулюється Кримінальним кодексом України (стаття 185), що передбачає як адміністративну, так і кримінальну відповідальність.

У КП «Плесо» закликають бути відповідальними за збереження нашої спільної природи.

Нагадаємо, у столиці розчищають від заростей і сміття Північно-Дарницький меліоканал та струмок Віта. Це суттєво покращить гідрологічний та екологічний стан водних об’єктів, а також мінімізує ризики підтоплень у прилеглих районах.

Марія КАТАЄВА, «Вечірній Київ»