На Київщині попрощаються з двома загиблими захисниками

2 листопада у Фастівській громаді оголошено Днем жалоби у зв’язку з церемонією прощання із Захисниками Артемом Луценком та Анатолієм Трушиним.

Церемонія прощання з Героєм Артемом Луценком відбудеться о 11:00 біля будинку, м. Фастів, вул. Тичини, 10

Церемонія прощання з Героєм Анатолієм Трушиним відбудеться о 11:00 біля будинку, м. Фастів, вул. Джерельна, 6

О 12:00 прощання з бійцями Артемом та Анатолієм відбудеться у Храмі Св. Миколая, пл.Перемоги

Артема Луценка поховають на Інтернаціональному кладовищі.

Анатолія Трушина поховають на Журавлівському кладовищі.

Як розповіли у Фастівській міській раді, Анатолій Трушин народився 14 січня 1996 року у місті Фастові. Навчався у Фастівських загальноосвітніх школах №1 та №7.

Після навчання, здобув фах зварювальника у Фастівському центрі професійно-технічної підготовки.

З дитинства Анатолій був добрим, щирим і працьовитим, завжди готовим допомогти іншим. Його знали як чуйного, товариського та відповідального хлопця.

23 квітня 2025 року Захисник став до лав Збройних Сил України на посаду водія-електрика, аби захищати рідну землю від ворога. Мав звання старшого солдата.

Вірний військовій присязі та своєму обов’язку, Анатолій героїчно загинув 30 жовтня 2025 року під час виконання бойового завдання на Запорізькому напрямку.

У скорботі за Героєм залишилися мама Оксана, тато, сестри, племінники, тітки та бабуся.

Артем Луценко 23 жовтня 2025 року загинув на Запорізькому напрямку, залишивши по собі добру пам’ять, любов і щиру повагу всіх, хто його знав, розповіли у Фастівській міській раді.

Луценко Артем Михайлович народився 3 грудня 1989 року у місті Фастів. Навчався у школі №5. З дитинства був активним, життєрадісним і товариським хлопцем, займався футболом, мав багато друзів, любив риболовлю та відпочинок на природі.

Працював сумлінно та цілеспрямовано, займався приватним підприємництвом. Відзначався відповідальністю, щирістю та добрим ставленням до людей. Для рідних залишився турботливим сином і братом, для дітей — прикладом люблячого батька.

З перших днів повномасштабного вторгнення Артем став на захист України. Служив оператором безпілотних літальних апаратів у складі 65-ї окремої механізованої бригади, 2-го механізованого батальйону, де проявив відвагу, рішучість і професіоналізм. Постійно вдосконалював свої навички, навчав побратимів і був для них прикладом мужності та відповідальності.

За відвагу та сумлінне виконання військового обов’язку нагороджений: Відзнакою Президента України «За оборону України», Відзнакою «Козацький хрест за бойові заслуги», Пам’ятним знаком 65 окремої механізованої бригади — за зразкове виконання обов’язку із захисту України, її цілісності та недоторканності. Мав статус учасника бойових дій та ветерана війни.

У скорботі залишилися батьки Світлана та Сергій, сестра Анастасія та родина, яку він щиро любив — двоє маленьких дітей Валерія та Назар, для яких назавжди залишиться прикладом сили та доброти.

Вічна пам’ять і шана Героям!

Нагадаємо, Ірпінська громада втратила на фронті 21-річного Олександра Вусатюка. Герой загинув під час виконання бойового завдання на Харківському напрямку.

Марія КАТАЄВА, «Вечірній Київ»